Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд визначає величину суспільно-необхідних затрат праці на будівництво нового, або реконструкцію і технічне переозброєння діючого підприємства, будівлі, споруди. Вона складається з кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат, які відносяться до діяльності підрядника, витрат на придбання технологічного обладнання, приладів та технічного інвентарю, на утримання дирекції підприємства, що будується, підготовку експлуатаційних кадрів, на авторський і технічний нагляд, витрати на проектно-вишукувальні роботи та інші. Крім того, кошторисна вартість будівництва містить в собі витрати на перевезення робітників до місця роботи, винагороду за вислугу років, а також значну частину резерву коштів на непередбачені роботи і витрати.
Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд Сб може бути визначена за формулою
Сб = Сбмр + Соб + Сін,(5)
де Сбмр – кошторисні витрати на будівельно-монтажні роботи; Соб – кошторисні витрати на обладнання, пристрої, інструменти, виробничий інвентар і меблі; Сін – кошторисні інші витрати.
Розглянемо складові кошторисної вартості будівництва Сб.
А. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (БМР).
Кошторисна вартість БМР визначається за формулою:
Сбмр = Спв + Сн + Сп, (6)
де Спв - прямі витрати; Сн - накладні витрати; Сп - планові нагромадження або нормативний прибуток.
Прямі витрати Спв безпосередньо пов’язані з виробництвом конкретних видів робіт, елементів конструкцій і частин будівель і споруд. Вони складаються:
- з витрат М на будівельні матеріали, вироби і конструкції;
- з витрат на основну зарплату З робітників, які зайняті на виробництві будівельно-монтажних робіт;
- витрат Ем на експлуатацію будівельних машин і обладнання.
Спв = М + З + Ем (7)
Кошторисна вартість М містить в собі оптову ціну промисловості, витрати по доставці матеріалів до споживачів (сюди входять транспортні витрати, вантажно-розвантажувальні і заготівельно-складські витрати, витрати на тару, упаковку і реквізит, націнки постачальницько-збутових організацій).
Орієнтовний розподіл витрат (%):
1. Витрати на матеріали за оптовими цінами промисловості - 72
2. Транспортні витрати по доставці матеріалів - 21
3. Витрати на тару і реквізит - 4
4. Заготівельно-складські витрати - 2
5. Націнки постачальницьких і збутових організацій - 1
Разом 100%Ця структура орієнтовна і залежить від видів матеріалів, району будівництва і його галузевої належності (промислове, сільськогосподарське, житлово-громадське, гідротехнічне, газове тощо).
Оптові ціни на основні види продукції (сталь, прокат, конструкції, труби, лісові вироби, цемент, збірний залізобетон, азбест) передбачені прейскурантами.
Оптові ціни на місцеві матеріали (цегла, черепиця, гіпс, бетони, розчини) також передбачені в своїх прейскурантах.
Транспортні витрати в кошторисних цінах визначаються з урахуванням різновиду будівельних матеріалів, що перевозяться, виду транспорту (залізничний, автомобільний, водний), умов і відстані перевезення.
Кошторисні витрати на тару, упаковку, реквізит. Якщо вони не враховані в оптових цінах, то мають бути передбачені в кошторисних цінах. Вони враховують використання тари для перевезення будівельних матеріалів, а також контейнерів, піддонів і пакетів для цегли та інших матеріалів. Обов’язковою умовою при цьому є використання спеціального транспортного реквізиту (засоби кріплення на платформах, спеціальні застосування, кронштейни, троси). При цьому кошторисні ціни містять всі необхідні витрати, в тому числі і повернення вартості від реалізації тари на місці або її повернення постачальникам, витрати на ремонт, зношення.
Структура заготівельно-складських витрат (%):
- утримання заготівельного апарату (контори, відділ постачання) - 25,
- утримання матеріальних складів - 35,
- втрати і псування матеріалів - 40.
Разом 100%Націнки постачальних і збутових організацій (в тому числі товарно-сировинні біржи) беруться від споживачів для відшкодування витрат посередницьких операцій при пересуванні ресурсів від виготівників до споживачів.
Основна зарплата робітників З.
Нормативною основою для визначення кошторисних витрат на основну зарплату робітників є:
а) кошторисні норми затрат праці в люд·год. і люд·днях;
б) кошти на зарплату в грн, що приведені в Державних будівельних нормах (ДБН) на відповідну одиницю виміру будівельних конструкцій або видів робіт.
Ці показники розраховуються по "Одиничним розцінкам України" (ОРУ-97) і "Розцінкам на монтаж устаткування" (РМУ-97).
При визначенні кошторисних коштів на зарплату робітників для конкретного будівництва до норм зарплати застосовують районний підвищуючий коефіцієнт для даної місцевості (СНиП 4.02-91).
Кошторисні витрати Ем на експлуатацію будівельних машин і обладнання, які приймають безпосередню участь в БМР, визначаються:
а) на відповідну одиницю робіт, в маш·год;
б) витратами на утримання і експлуатацію техніки, тобто вартості 1маш·год в грн / маш·год.
,(8)де Ні - кошторисна вартість затрат машинного часу і-тої машини (маш·год), Ці - кошторисна ціна маш·год і-тої машини (грн / маш·год), Qj – об’єм (кількість) j-тих робіт у відповідних одиницях виміру, n - кількість видів робіт.
В кошторисну вартість машинно-години Ці входять накладні витрати, які враховують єдиночасові, річні та експлуатаційні витрати, якими є:
- витрати на перебазування машин з однієї ділянки або будівельної площадки на іншу (єдиночасові витрати Сєд);
- амортизаційні відрахування (річні витрати Ср),
- заробітна плата робітників, що зайняті управлінням і обслуговуванням машин на протязі робочої зміни, і робітників-ремонтників, а також витрати на запчастини, електроенергію, паливо, мастильні матеріали (експлуатаційні витрати Се).
Ці = (Сєд + Ср + Се)·К , (9)
де К - коефіцієнт накладних витрат управлінь та баз по експлуатації будівельних машин.
В кошторисну ціну Ці не входить заробітна плата робітників (монтажників, такелажників, трубоукладчиків, підсобних, та інш.), які приймають участь в механізованому будівельному процесі, але не зайнятих безпосередньо управлінням машиною, а також робітників, які застосовують механізований інструмент і прилади (домкрати, ручні лебідки), і зварювальників. Їх зарплата повинна бути врахована одиночними розцінками на будівельні роботи.
Накладні втрати Сн, які є другою складовою кошторисної вартості БМР в формулі (6), враховують витрати, що пов’язані з управлінням будівництвом, організацією будівельного виробництва і обслуговуванням його працівників.
Групування витрат, які здійснюються за рахунок накладних витрат, нижче проілюстровані на схемі:
Адміністративно-господарські витрати складаються: з витрат на утримання апарату управління (зарплата і соціальне страхування інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу, а також шоферів легкових автомобілів); витрат на канцелярські і типографські потреби; поштово-телеграфні і телефонні витрати; утримання і ремонт будівель управління та ін.
Витрати на обслуговування працівників складаються: з витрат на додаткову зарплату і відрахувань на соціальне страхування робітників, які зайняті на будівельно-монтажних роботах; витрат на санітарно-гігієнічні та культурно-побутові умови, на охорону праці і техніку безпеки, культурно-масову і фізвиховну роботу.
До витрат на організацію робіт на будівельних майданчиках відносяться: амортизаційні відрахування (або орендна плата); ремонт малоцінного устаткування і тимчасових (нетитульних) будівель і споруд; утримання пожежної і сторожової охорони; геодезичні роботи; утримання виробничих лабораторій; на благоустрій і утримання будівельних територій; на відрядження для виконання БМР; на перебазування лінійних будівельних організацій.
До інших накладних витрат належать витрати на утримання редакцій власних газет і радіо, а також витрати, що непередбачені нормами.
Накладні витрати Сн визначаються за нормами Нн % від суми кошторисних прямих витрат Спв по будівельних та спеціальним будівельних роботах:
, (10)і від суми основної зарплати працівників Зм по монтажних роботах
. (11)Планові нагромадження Сп або нормативний прибуток (третя складова формули ( 6 )) призначенні сприянню економічної самостійності будівельних організацій, госпрозрахунку, самофінансуванню.
Прибуток підрядних організацій створюється за рахунок двох основних джерел: норми планових нагромаджень в ціні будівельної продукції і зменшення собівартості будівельно-монтажних робіт.
Як вже раніше згадувалось, кошти від прибутку ідуть у фонди економічного стимулювання (в тому числі у фонд розвитку виробництва), % за банківській кредит, підготовку кадрів, власне будівництва, утримання автодоріг, фонд науки і техніки.