У табл.2.1.1 наведено статистичне вивчення виручки від реалізації молока
Таблиця 2.1.1.
Статистичне вивчення виручки від реалізації молока
№ | Виробництво тонн | Ціна за 1 тонну | Виручка від реалізації, тис.грн |
1 | 362,1 | 95,9 | 34,73 |
2 | 359,6 | 91,4 | 32,87 |
3 | 829,8 | 208,7 | 173,18 |
4 | 509,1 | 143,7 | 73,16 |
5 | 415,7 | 97,2 | 40,41 |
6 | 404,6 | 85,6 | 34,63 |
7 | 640 | 173,9 | 111,30 |
8 | 396,4 | 115,8 | 45,90 |
9 | 317,3 | 73,2 | 23,23 |
10 | 539,4 | 140,7 | 75,89 |
11 | 541,4 | 108,4 | 58,69 |
12 | 366,2 | 80,4 | 29,44 |
13 | 349 | 70,9 | 24,74 |
14 | 813,4 | 192,1 | 156,25 |
15 | 379,2 | 100,8 | 38,22 |
16 | 467 | 114,7 | 53,56 |
17 | 681,2 | 157,1 | 107,02 |
18 | 471,7 | 137,4 | 64,81 |
19 | 457 | 123,7 | 56,53 |
20 | 452,1 | 132,3 | 59,81 |
21 | 487,4 | 110,2 | 53,71 |
22 | 321,1 | 88,7 | 28,48 |
23 | 638,7 | 183,2 | 117,01 |
24 | 501,8 | 113,8 | 57,10 |
25 | 344,4 | 82 | 28,24 |
26 | 578,6 | 170 | 98,36 |
Таблиця 2.1.2.
Структура виробництва молока в Україні
№ п/п | Виробництво молока вУкраїні, тонн | Частина від загальної кількості, % |
1 | 362,1 | 2,87 |
2 | 359,6 | 2,85 |
3 | 829,8 | 6,57 |
4 | 509,1 | 4,03 |
5 | 415,7 | 3,29 |
6 | 404,6 | 3, 20 |
7 | 640,0 | 5,07 |
8 | 396,4 | 3,14 |
9 | 317,3 | 2,51 |
10 | 539,4 | 4,27 |
11 | 541,4 | 4,29 |
12 | 366,2 | 2,90 |
13 | 349.0 | 2,76 |
14 | 813,4 | 6,44 |
15 | 379,2 | 3,00 |
16 | 467,0 | 3,70 |
17 | 681,2 | 5,40 |
18 | 471,7 | 3,74 |
19 | 457,0 | 3,62 |
20 | 452,1 | 3,58 |
21 | 487,4 | 3,86 |
22 | 321,1 | 2,54 |
23 | 638,7 | 5,06 |
24 | 501,8 | 3.97 |
25 | 344,4 | 2,73 |
26 | 578,6 | 4,58 |
Всього: | 12624,2 | 100 |
За даними таблиці 2.1.2., можна зробити висновок, що найбільша питома вага виробництва молока в Україні є в області № 3 і становить 829,8 тонн, що займає 6,57 %, а область № 9 займає найменшу частку виробництва молока і становить 317,3 тонн, що займає 2,51 %. Інші області знаходяться в межах від 321,1 - 813,4 тонн, що займають від 2,54 % - 6,44% загального виробництва молока.
1. Встановлюємо кількість груп:
n =n = = 5,09902
Отже, на основі кількісної ознаки ми згрупували сукупність у 5 груп, які ми розглянемо в таблиці 2.1.3.
2. Визначаємо величину інтервалу групування (виробництва молока на одну особу):
При групуванні за ознаками, які мають безпосереднє кількісне вираження, необхідно розв’язати питання про вибір інтервалу групування за формулою:
де Xmax та Xmin - відповідно найбільше та найменше значення ознаки; п - число груп, за даними таблиці: Хmax = 829,8; Хmin = 317,3
Отже, отримавши дані можна зробити висновок, що ширина інтервалу рівна 102,5 тонн.
Таблиця 2.1.3.
Групування по виробництву молока
№ групи | Інтервал | Кількість областей, шт. | Обсяг виробництва, тонн | Витобництво в середньому по групі | |||
Кі-сть | % | Тонн | % | Тонн | % | ||
І | 317,3-419,8 | 11 | 42,31 | 4015,6 | 31,81 | 365,05 | 12,71 |
ІІ | 419,8-522,3 | 7 | 26,92 | 3346,1 | 26,51 | 478,01 | 16,65 |
ІІІ | 522,3-624,8 | 3 | 11,54 | 1659,4 | 13,14 | 553,13 | 19,27 |
ІV | 624,8-727,3 | 3 | 11,54 | 1959,9 | 15,52 | 653,3 | 22,75 |
V | 727,3-829,8 | 2 | 7,69 | 1643,2 | 13,02 | 821,6 | 28,62 |
Всього: | 26 | 100 | 12624,2 | 100 | 2871,09 | 100 |
У Таблиці 2.1.3 ми зобразили групування одиниць сукупності по виробництву молока, визначили їх питому вагу.
На основі проведеного структурного групування можна стверджувати, що найбільша кількість в групі № 1, зокрема, 42,31 % мають виробництво молока на одну особу в інтервалах від 317,3 - 419,8 тонн, а найменша кількість областей в групі № 5, зокрема 7,69 % мають виробництво молока в інтервалах від 727,3 - 829,8 тонн.
Найбільший обсяг виробництва, зокрема, 31,81 % мають області в інтервалі від 317,3 - 419,8 тонн, а найменший обсяг виробництва, а зокрема, 13,02 % мають області в інтервалі від 727,3 - 829,8 тонн.
Порівнявши групування областей за рівнем середнього виробництва, виявилось, що найбільше виробництво в групі №5, яка складає в середньому 821,6 тонн на рік,що в структурі займає 28,62 %, найменше виробництво в групі №1, яка складає в середньому 365,05 тонн на рік.
Далі у таблиці 2.1.4 ми розглянемо залежність ціни реалізації від обсягу виробництва
Таблиця 2.1.4
Залежність ціни реалізації від обсягу виробництва
№ групи (перелік областей) | Виробництво, тонн | Ціна за одну тонну | Виручка від реалізації, тис.грн. | Х¯, грн. |
1 група: | ||||
1 | 362,1 | 95,9 | 34,73 | Х |
2 | 359,6 | 91,4 | 32,87 | Х |
5 | 415,7 | 97,2 | 40,41 | Х |
6 | 404,6 | 85,6 | 34,63 | Х |
8 | 396,4 | 115,8 | 45,90 | Х |
9 | 317,3 | 73,2 | 23,23 | Х |
12 | 366,2 | 80,4 | 29,44 | Х |
13 | 349,0 | 70,9 | 24,74 | Х |
15 | 379,2 | 100,8 | 38,22 | Х |
22 | 321,1 | 88,7 | 28,48 | Х |
25 | 344,4 | 82,0 | 28,14 | Х |
Разом: | 4015,6 | X | 360,79 | 89,84 |
2 група: | ||||
4 | 509,1 | 143,7 | 73,16 | Х |
16 | 467,0 | 114,7 | 53,56 | Х |
18 | 471,7 | 137,4 | 64,81 | Х |
19 | 457,0 | 123,7 | 56,53 | Х |
20 | 452,1 | 132,3 | 59,81 | Х |
21 | 487,4 | 110,2 | 53,71 | Х |
24 | 501,8 | 113,8 | 57,10 | Х |
Разом: | 3346,1 | Х | 418,68 | 125,12 |
3 група: | ||||
10 | 539,4 | 140,7 | 75,89 | Х |
11 | 541,4 | 108,4 | 58,69 | Х |
26 | 578,6 | 170,0 | 98,36 | Х |
Разом: | 1659,4 | Х | 232,94 | 140,37 |
4 група: | ||||
7 | 640,0 | 173,9 | 111,30 | Х |
17 | 681,2 | 157,1 | 107,02 | Х |
23 | 638,7 | 183,2 | 117,01 | Х |
Разом: | 1959,9 | Х | 335,33 | 171,09 |
5 група: | ||||
3 | 829,8 | 208,7 | 173,18 | Х |
14 | 813,4 | 192,1 | 156,25 | Х |
Разом: | 1643,2 | Х | 329,43 | 200,48 |
Всього: | 12624,2 | Х | 1677,17 | 132,85 |
За даними таблиці 2.1.4 можна сказати, що найбільша середньореалізаційна ціна в групі № 5, до якої входять такі області, як 3 і 14, і становлять 200,48 грн. за тонну, а найменша середньореалізаційна ціна в груп № 1, до якої входять такі області, як 1, 2, 5, 6, 8, 9, 12, 13, 15, 22, 25, і становлять 89,84 грн. за тонну.
Також ми визначили середньо реалізаційну ціну по групах, яка становить 132,85 грн. за тонну.
3. Визначаємо величину інтервалу середньої ціни грн. за 1 тонну:
за даними таблиці: Хmax = 208,7 Хmin = 70,9
Отже, отримавши дані ми будуємо таблицю, де зобразимо групування середньої ціни грн. за 1 тонну:
Таблиця 2.1.5.
Групи респондентів за середньою ціною
Групи середньої ціни грн. за 1 тонну | Кількість регіонів, шт. | Питома вага, % |
70,9 - 98,46 | 9 | 34,62 |
98,46 - 126,02 | 7 | 26,92 |
126,02 - 153,58 | 4 | 15,38 |
153.58 - 181,14 | 3 | 11,54 |
181,14 - 208,7 | 3 | 11,54 |
Всього: | 26 | 100 |
За даними таблиці 2.1.5 ми згрупували області в групи за середньою ціною і визначили, що найбільша кількість областей в інтервалі 70,9 - 98,46 грн. за 1 тонну, які становлять 9 областей (1, 2, 5, 6, 9, 12, 13,22, 25), що у структурі займають 34,62 %. А найменша кількість областей в інтервалі 153,58 - 181,14 грн. за 1 тонну, які становлять 3 області (7, 17, 26) і в 181,14 - 208,7 грн. за 1 тонну, які становлять 3 області (3, 14, 23), що у структурі всього займають 11,54%.
Особливим видом групувань в статистиці є ряди розподілу, які є найпростішим способом узагальнення статистичних даних.
Рядом розподілу називають групування, яке характеризує склад (структуру) явища в даний період часу.
Ряд розподілу - це впорядкований розподіл сукупності на групи за певною варіюючою ознакою, розташованою в певному порядку (зростання, спадання тощо). [22,c.54]
В залежності від того, яка ознака (якісна чи кількісна) покладена в основу групування, ряди розподілу бувають атрибутивними (якісними) чи варіаційними (кількісними).
Ряд розподілу одиниць сукупності, в основу якого покладено якісні ознаки називається атрибутивним.
Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження, називається варіаційним.
Варіаційні ряди розподілу залежно від групувальної ознаки поділяються на дискретні та інтервальні.
Дискретні варіаційні ряди засновані на величинах ознак, що мають цілі значення (наприклад, тарифний розряд робітників, кількість марок автомобілів тощо).