Статистичне вивчення виручки від реалізації молока (стр. 13 из 14)
- реалізація державної політики в галузі статистики;
- збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів;
- розробка і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
- забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;
- забезпечення доступності, гласності і відкритості зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.
Важливим завданням державної статистики є збирання, розробка і узагальнення статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів.
Для того щоб дістати потрібні дані, статистичні органи організовують і здійснюють статистичне спостереження за ходом виконання державних програм соціально - економічного розвитку України, її регіонів і галузей народного господарства, забезпечують збирання статистичної інформації, проведення переписів, одноразових обліків, опитувань та інших обстежень.
В умовах переходу до ринкової економіки велике значення має організація систематичного спостереження за процесами формування ринкових відносин у народному господарстві і клімату конкуренції у виробництві та обігу. Потрібно організувати інформацію про розвиток нових форм власності і господарювання, підприємництва, малого і середнього бізнесу, становлення альтернативних державним структурам форм організації виробництва, в тому числі із залученням іноземного капіталу.
Важливим завданням державної статистики є всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів.
На сучасному етапі розвитку, коли в агропромисловому комплексі нагромаджений значний виробничий потенціал, інтенсивний розвиток виробництва помітно загострює екологічні проблеми. Тільки всебічний статистичний аналіз масових даних дасть змогу оцінити окремі напрями інтенсифікації виробництва і конкретні агротехнічні заходи як за економічним, так і за екологічним ефектом.
В умовах переходу до економічних методів управління особливі вимоги ставляться до якості статистичного аналізу. Переважною функцією аналізу тепер є визначення причин зміни ефективності господарської діяльності і виявлення резервів її зростання. Особливої актуальності набуває факторний аналіз ефективності виробництва як засіб виявлення причин відхилень фактичних результатів виробничої та комерційної діяльності від планових і нормативних показників.
Поліпшення якості і підвищення оперативності статистичного аналізу тісно пов’язані із застосуванням сучасних ЕОМ для автоматизованого збирання, розробки та узагальнення статистичної інформації, потрібної для управління народним господарством.
Створення принципово нової науково обґрунтованої системи збирання, розробки, узагальнення і аналізу інформації - Єдиної статистичної інформаційної системи - дасть змогу запровадити в економічну практику сучасні методи аналізу і прогнозування розвитку соціально - економічних процесів.
Для вдосконалення статистики потрібно впроваджувати у практику систему національних рахунків ООН. Розбіжності між системами обліку і статистики, що використовуються в нашій державі та в інших країнах світу, створюють труднощі для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України і співробітництва її із міжнародними організаціями. В Україні розроблено і затверджено урядову Концепцію побудови національної статистики України і Державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики.
Діюча в нашій державі система балансу народного господарства дає важливу інформацію про механізм розширеного відтворення, але не враховує в повному обсязі діяльності невиробничої сфери, сфери нематеріальних послуг, фінансового аспекту відтворення. В ній недостатньо висвітлені такі економічні важелі, як державний бюджет, кредит, фінансові ресурси, тощо.
Система національних рахунків - це система взаємопов’язаних статистичних показників, яка побудована у вигляді певного набору рахунків і таблиць. Основними рахунками системи національних рахунків є виробництво, створення доходів, розподіл доходів, використання доходів, капітальних витрат, продуктів і послуг, фінансовий рахунок.
Впровадження системи національних рахунків дасть змогу створити інформаційну базу для вивчення реальних процесів, що відбуваються в ринковій економіці, зокрема розвитку виробництва, масштабів інфляції, приватизації, безробіття. Ця система згодом має стати основою для розробки національної економічної стратегії, зовнішньо - економічної і валютно - фінансової політики, що дасть можливість оцінювати розвиток економічних відносин між Україною та іншими державами.
Отже, розглянувши основні тенденції статистичного аналізу, можна зробити висновок, що завдяки даній категорії людство в повній мірі зможе дослідити будь-які явища соціально-економічного характеру, і не тільки, які відбуваються з розвитком ринкової економіки та суспільства в цілому.
Висновок
У даній курсовій роботі було досліджено залежність виручки від реалізації молока від формуючих факторів: ціна реалізації та кількість реалізованого молока.
У процесі дослідження було використано ряд статистичних показників на основі яких були зроблені відповідні висновки, розкрито суть предмету, завдання, системи показників статистики тваринництва.
Згрупувавши господарства за кількістю реалізованої продукції та ціною реалізації, ми бачимо, що утворилось п’ять груп, в яких ми визначили кількість господарств, що входять до кожної із них, а також визначили середню виручку від реалізації по кожній групі.
Середня арифметична, розрахована двома різними способами, дає один і той самий результат, і ми можемо стверджувати, що середня кількість реалізованої продукції становить 485,546 тонн, а середня ціна - 122,762 грн., і середня виручка від реалізації складає 64511,066 грн.
У даній курсовій роботі ми досліджували варіацію ознак та її показники. І ми бачимо, що коефіцієнт варіації по кількості реалізованої продукції становить 25,24 %, а це означає, що варіація дуже велика, а от по ціні реалізації він становить 27,79 %, тобто варіація значна.
При проведенні кореляційного аналізу, визначили ступінь впливу кількості та ціни реалізації на виручку, і ми побачили, що сильний зв'язок існує між кількістю реалізації та виручкою, а між ціною і виручкою зв'язок слабкий.
Лінійне рівняння регресії залежності кількості реалізованого молока та виручки має вигляд. Ух1 = - 70581,95 + 278,229 *х1
Це означає, що із збільшенням кількості реалізованого молока на 1 тонну, виручка від реалізації зменшується в середньому на 278,229 грн.
Коефіцієнт кореляції додатній, становить 0,98, а це означає, що зв'язок між факторною ознакою (кількість реалізованого молока, тонн) і результативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тісний зв'язок.
Коефіцієнт детермінації становить 96,04 %, а це означає, що виручка від реалізації на 96,04 % залежить від кількості реалізованого молока, а 3,96 % - це ті фактори, які не брались до уваги при досліджені а це означає, що результативна ознака на 98,01 % залежить від факторної.
Лінійне рівняння регресії залежності ціни реалізації та виручки від реалізації молока має вигляд: Ух2 = - 58543,234 + 1002,3848х2
Економічна інтерпретація даного рівняння така: із збільшенням ціни реалізації цукрових буряків на 1 гривню, виручка від реалізації збільшується в середньому на 1002,3848 грн.
Коефіцієнт кореляції додатній і становить 0,97, а це означає, що зв'язок між факторною ознакою (ціна реалізації молока, грн.) і результативною ознакою (виручка від реалізації, грн.) існує прямий тісний зв'язок.
Коефіцієнт детермінації становить 94,09 % А це означає, що виручка від реалізації на 94,09 % залежить від ціни реалізованого молока, а 5,91 % - це ті фактори, які не брались до уваги при досліджені.
Рівняння регресії впливу ціни та кількості реалізації молока на виручку від реалізації має такий вигляд:
Ух = - 70137,861 + 170,487х1 + 422,523 х2;
Це означає, що із підвищенням кількості реалізованого молока на 1 тонну, одиниця виручки від реалізації зростає на 170,487 грн. при умові, що друга факторна ознака елімінована, тобто зафіксована на постійному середньому рівні. А із підвищенням ціни реалізації молока на 1грн., одиниця виручки від реалізації зростає на 422,523 грн., при умові, що перша факторна ознака елімінована.
Парні коефіцієнти кореляції становлять: ryx1 = 0,98, ryx2 =0,97, rx1x2 =0,93.
А це означає, що зв’язок між факторами є прямим високим і помірним
відповідно.
Множинний коефіцієнт кореляції становить 0,9929, а це означає, що зв'язок між виручкою від реалізації та сукупністю її факторних ознак (ціна реалізації та кількість реалізованої продукції) є тісним прямим.
Значення коефіцієнта рангової кореляції дорівнює 0,964, і це свідчить про наявність прямого досить високого рівня зв’язку між кількістю реалізованого молока та виручкою від реалізації.
А між ціною реалізації та виручкою коефіцієнт рангової кореляції дорівнює 0,964, і це свідчить про наявність прямого досить високого рівня зв’язку між ними.
Теоретичний матеріал проілюстрований конкретними розрахунками, схемами, графіками, таблицями та алгоритмами рішень.
Список використаної літератури
1. Адамов В.Е. Факторный индексный анализ. М.: Статистика, 1987. -199 с.
2. Борух В.О. Економічна статистика. К.: "Ліра", 2006. - 508с.