Продуктивність праці - це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці і живої, і уречевленої. Рівень продуктивності праці характеризується показником виробіток, який показує кількість продукції, що виробляється за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості.
Існує три методи визначення виробітку:
1. натуральний (ділення обсягу виробленої продукції у фізичних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах);
2. вартісний (ділення обсягу виробленої продукції в грн. до затрат часу, вираженого в середньосписковій чисельності робітників або відпрацьованих ними кількості люд/днів, люд/год);
3. трудовий (ділення обсягу продукції представленої в затратах робочого часу в нормогодинах на кількість робітників).
Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності - обсягом отриманого прибутку. Прибуток та відносний показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують ефективність господарювання та якість маркетингової діяльності.
При аналізі ефективності господарської діяльності за показниками бухгалтерського обліку ставлять такі завдання: вивчити обсяг і структуру абсолютної величини чистого прибутку підприємства, визначити показники відносної прибутковості або рентабельності. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства.
Абсолютний показник, який найповніше характеризує ефективність роботи підприємства для власника, - це сума чистого прибутку, який визначається як різниця між балансовим прибутком і платежами до бюджету, що зменшуються створений прибуток. Значення цього показника у 2001 році становило 5474,7 тис. грн., що на 2158,3 тис. грн. більше ніж у 1998 році.
Проте, прибуток підприємства хоч і є результатом господарювання, сам по собі не характеризує міру ефективності роботи та ступінь використання майна. Тому для більш повної оцінки роботи підприємства застосовують відносний показник прибутковості - рентабельність.
Прибутковість підприємницької діяльності характеризується загальним показником рентабельності господарювання, який визначається як відношення балансового прибутку до всіх витрат, що брали участь у створенні цього прибутку. Цей показник свідчить, яка сума прибутку створюється на підприємстві в розрахунку на 1 грн. витрат, здійснених для одержання прибутку. В порівнянні із 1998 роком, значення цього показника зменшилось на 21,19 тис. грн.
Третій показник (рентабельність продажу продукції) показує розмір прибутку, одержаного підприємством в розрахунку на 1 грн. витрат, вкладених у формування повної собівартості. Значення даного показника зменшувалось протягом досліджуваного періоду (на 18,37 % порівняно із 1998 роком).
Рентабельність продажу показує, скільки прибутку надходить підприємству в кожній гривні від продажу продукції. Цей показник, як правило, характеризує прибутковість торговельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств.
До показників прибутковості капіталу, вкладеного у майно підприємства, відноситься рентабельність активів (постійного капіталу), яка характеризує величину отриманого прибутку в розрахунку на 1 грн. активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. З іншого боку, це показник ефективності управління підприємством. Протягом досліджуваного періоду рентабельність активів зменшувалась (-7,3 %), тобто це вказує на зниження ефективності управління підприємством.
Важливим показником, який співвідносить витрати та доходи підприємства, є коефіцієнт окупності витрат. Він визначається як відношення витрат підприємства, які формуються повну проданої продукції, до суми продажу, одержаною підприємством, і показує, скільки витрат здійснює підприємство щоб одержати 1 грн. від продажу. На практиці значення даного показника збільшилось на 0,82 грн. порівняно із 1998 роком.
Показники, що характеризують ефективність діяльності підприємства за останні 4 роки, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Оцінка рівня ефективності господарської діяльності підприємства ЗАТ "Житомирські ласощі".
| № п/п | Показники | РОКИ | 2001р.(+/-) | |||
| 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | |||
| 1. | Чистий прибуток, тис. грн. | 3316,4 | 4296,6 | 3917,4 | 5474,7 | +2158,3 |
| 2. | Рентабельність господарської діяльності, % | 35,47 | 22,91 | 18,85 | 14,28 | -21, 19 |
| 3. | Рентабельність продажу продукції, % | 32,93 | 20,88 | 17,53 | 14,56 | - 18,37 |
| 4. | Рентабельність продажу, % | 24,77 | 17,27 | 15,93 | 22,88 | -1,89 |
| 5. | Рентабельність активів, % | 15,37 | 11,62 | 8,21 | 8,07 | -7,3 |
| 6. | Окупність витрат, грн. | 0,75 | 0,83 | 0,91 | 1,57 | +0,82 |
Ліквідність (платоспроможність) - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може продати свої активи, одержати гроші і повернути борги. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою існуючого на балансі майна (активів) по своїх зобов'язаннях (пасивах).
Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, вносити платежі до бюджету. Іншими словами, ліквідність балансу це можливість продажу активів з одночасною оплатою пасивів.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім зобов'язанням.
Показники оцінки ліквідності підприємства ЗАТ "Житомирські ласощі" наведені у таблиці 2.
Таблиця 2.
| № | Показник | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2001 р.(+/-) |
| 1. | Коефіцієнт покриття (платоспроможності), Кп | 3,41 | 3,94 | 2,93 | 2,16 | -1,25 |
| 2. | Коефіцієнт швидкої ліквідності, Кшл | 1,02 | 1,30 | 1,13 | 0,53 | -0,59 |
| 3. | Коефіцієнт абсолютної ліквідності, Ка | 0,26 | 0,09 | 0,30 | 0,06 | -0, 20 |
| 4. | Частка оборотних засобів в активах, Чо | 0,56 | 0,59 | 0,60 | 0,64 | +0,08 |
| 5. | Частка виробничих запасів в поточних активах, Чв | 0,67 | 0,67 | 0,61 | 0,75 | +0,08 |
Ліквідність балансу визначається мірою покриття зобов'язань підприємства його активами, строк для перетворення яких в гроші відповідає строку погашення зобов'язань.
В залежності від того, якими платіжними засобами підприємство має можливість здійснити оплату своїх зобов'язань, розраховують три рівні платоспроможності.
Коефіцієнт покриття (Кп) є важливим показником платоспроможності. Він визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних засобів підприємства для погашення своїх боргів. Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. При Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. Як видно з таблиці підприємство протягом всіх років мало ліквідний баланс, бо К покриття весь час був більше 1. Відповідно даним таблиці найліквідніший баланс був у 1998 році.
Якщо на покриття зобов'язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні засоби в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Він дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних засобів на суму короткострокових зобов'язань підприємства. Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта знаходиться в межах 0,3 - 0,4. В нашому випадку Кшл зменшився на 0,59 пунктів, але є достатньо високим.
Наймобільнішою частиною оборотних засобів є гроші. Оборотні засоби в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення їх до короткострокових зобов'язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Теоретично достатнє його, значення згідно з визначеними нормативами - понад 0,2, тобто Ка підприємства значно зменшився і зараз становить 0,06. Взагалі, підприємство, де Кп < 0,2, а Кп < 0,5, можна вважати - банкрутом.
Мобілізувавши всі оборотні засоби на звітну дату, підприємство може повністю покрити платіжні зобов'язання. Кп не відображає мобільність капіталу підприємства. Очевидно, що підприємство, у якого є значні кошти на рахунках, буде більш ліквідне, ніж підприємство, у якого накопичені великі товарно-матеріальні запаси.
Збільшення питомої ваги оборотних засобів у структурі активів, а виробничих запасів у поточних активах може свідчити про:
зростання виробничого потенціалу підприємства;
прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;
нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.
При значному збільшенні запасів і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок необгрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.