Рівновага називається глобально стійкою, якщо вона в остаточному підсумку досягається незалежно від початкової точки, тобто 
  
 для всіх 
 
.
Глобальна стійкість припускає локальну. Зворотне невірно.
 Аналіз локальної стійкості рівноваги ґрунтується на апроксимації швидкості зміни цін
   
біля рівноваги. Рівноважною точкою 
  
 є набір цін, що не змінюється в часі
  
 (3)
в точці 
  
, а для процесу "намацування" рівновага вимагає нульового надлишкового попиту для кожного товару
  
, 
 
. (4)
Нехай розглядається лінійний процес "намацування"
   
із точкою рівноваги в 
  
. Розкладемо 
 
 в ряд Тейлора в околі точки 
 
  
,(5)
де 
  
 – матриця Якобі
  
,
оцінена в точці рівноваги. Через те, що 
  
 – точка рівноваги, 
 
 й, визначивши вектор різниці між реальними та рівноважними цінами як 
 
, (2.41) матиме вигляд
  
 (6)
Система диференціальних рівнянь (6) стійка, тобто 
  
, тоді й тільки тоді, коли всі характеристичні корені матриці Якобі мають невід’ємні дійсні числа. Дана умова виконується, якщо всі товари є замінними, тобто збільшення ціни на будь-який продукт при незмінних інших цінах приводить до збільшення надлишкового попиту на будь-який інший продукт 
 
 для всіх 
 
, 
 
. Отже, точка рівноваги є локально стійкою, якщо всі продукти є замінними.
2 Ітеративний процес знаходження рівноважних цін
 Розглянемо ітеративний процес по Вальрасу, що імітує дію ринкового механізму з встановлення рівноважних цін на ринку.
 За господарські суб'єкти, що беруть участь у процесі функціонування ринку, виберемо дві фірми, кожна з яких, володіє єдиним доступним їм обом фактором, виробляє по одному виду продукції кінцевого попиту, і одного споживача, що пропонує цей попит. Умовимося, що обмін здійснюється через єдиного посередника – аукціонника. У цьому випадку економічний цикл виглядатиме так, як показано на рис. 1.
   
Рисунок 1.
 Проблема оптимального розподілу ресурсів для такої економіки формулюється таким чином.
 Умови попиту (D-Demand) і пропозиції (S-Supply) продукції:
   
.
Умови попиту та пропозиції ресурсів: 
  
.
Функція корисності, що максимізується споживачем:
   
.
Тут
   
 – обсяг пропозиції 
 
-го продукту 
 
-им підприємством;
  
 – обсяг попиту з боку споживача на 
 
-й продукт;
  
 – пропозиція ресурсу;
  
 – обсяг попиту на ресурс з боку 
 
-го підприємства;
  
 – виробнича функція 
 
-го підприємства;
  
 – функція корисності споживача.
Ітеративний процес знаходження рівноважних цін складається з таких п’яти кроків на кожній ітерації.
 1. Аукціонник указує 
  
-й фірмі ціну на її продукцію 
 
 і ціну фактора 
 
, а також повідомляє споживачеві ціни 
 
 й ціну попиту, що дорівнює граничній корисності 
 
, 
 
, де 
 
 – функція корисності споживача, задана як 
 
, де 
 
, 
 
 – коефіцієнти функції корисності споживача.
2. Фірма 
  
 з виробничою функцією 
 
, виходячи з заданих їй цін, обирає таке сполучення витрат і результатів виробництва 
 
, 
 
, 
 
, що максимізує її прибуток
  
і подає це сполучення на розгляд аукціонника.
 Необхідною умовою максимізації прибутку підприємства є
   
 при 
 
.
Отже, з огляду на те, що
   
при 
  
 одержуємо
  
,
де 
  
, 
 
 – коефіцієнти виробничої функції 
 
-ї фірми.
3. Споживач визначає попит на 
  
-й продукт у такий спосіб. Якщо на 
 
-й продукт попиту немає або гранична корисність споживача менша за граничні витрати, то споживач залишає величину попиту без змін. У протилежному випадку він коректує обсяг попиту на 
 
-й продукт за формулою
  
, 
 
,
де 
  
, 
 
, – додатні коефіцієнти.
4. Обчислюється надлишковий попит, який дорівнює
   
Якщо 
  
 з точністю до 
 
 дорівнює 0, тоді процес обчислення цін припиняється та вважається, що сформовано рівноважну систему цін, яка задовольняє і фірму й споживача.