Рівновага називається глобально стійкою, якщо вона в остаточному підсумку досягається незалежно від початкової точки, тобто
для всіх .Глобальна стійкість припускає локальну. Зворотне невірно.
Аналіз локальної стійкості рівноваги ґрунтується на апроксимації швидкості зміни цін
біля рівноваги. Рівноважною точкою
є набір цін, що не змінюється в часі (3)в точці
, а для процесу "намацування" рівновага вимагає нульового надлишкового попиту для кожного товару , . (4)Нехай розглядається лінійний процес "намацування"
із точкою рівноваги в
. Розкладемо в ряд Тейлора в околі точкиде
– матриця Якобі ,оцінена в точці рівноваги. Через те, що
– точка рівноваги, й, визначивши вектор різниці між реальними та рівноважними цінами як , (2.41) матиме вигляд (6)Система диференціальних рівнянь (6) стійка, тобто
, тоді й тільки тоді, коли всі характеристичні корені матриці Якобі мають невід’ємні дійсні числа. Дана умова виконується, якщо всі товари є замінними, тобто збільшення ціни на будь-який продукт при незмінних інших цінах приводить до збільшення надлишкового попиту на будь-який інший продукт для всіх , . Отже, точка рівноваги є локально стійкою, якщо всі продукти є замінними.2 Ітеративний процес знаходження рівноважних цін
Розглянемо ітеративний процес по Вальрасу, що імітує дію ринкового механізму з встановлення рівноважних цін на ринку.
За господарські суб'єкти, що беруть участь у процесі функціонування ринку, виберемо дві фірми, кожна з яких, володіє єдиним доступним їм обом фактором, виробляє по одному виду продукції кінцевого попиту, і одного споживача, що пропонує цей попит. Умовимося, що обмін здійснюється через єдиного посередника – аукціонника. У цьому випадку економічний цикл виглядатиме так, як показано на рис. 1.
Рисунок 1.
Проблема оптимального розподілу ресурсів для такої економіки формулюється таким чином.
Умови попиту (D-Demand) і пропозиції (S-Supply) продукції:
.Умови попиту та пропозиції ресурсів:
.Функція корисності, що максимізується споживачем:
.Тут
– обсяг пропозиції -го продукту -им підприємством; – обсяг попиту з боку споживача на -й продукт; – пропозиція ресурсу; – обсяг попиту на ресурс з боку -го підприємства; – виробнича функція -го підприємства; – функція корисності споживача.Ітеративний процес знаходження рівноважних цін складається з таких п’яти кроків на кожній ітерації.
1. Аукціонник указує
-й фірмі ціну на її продукцію і ціну фактора , а також повідомляє споживачеві ціни й ціну попиту, що дорівнює граничній корисності , , де – функція корисності споживача, задана як , де , – коефіцієнти функції корисності споживача.2. Фірма
з виробничою функцією , виходячи з заданих їй цін, обирає таке сполучення витрат і результатів виробництва , , , що максимізує її прибутокі подає це сполучення на розгляд аукціонника.
Необхідною умовою максимізації прибутку підприємства є
при .Отже, з огляду на те, що
при
одержуємо ,де
, – коефіцієнти виробничої функції -ї фірми.3. Споживач визначає попит на
-й продукт у такий спосіб. Якщо на -й продукт попиту немає або гранична корисність споживача менша за граничні витрати, то споживач залишає величину попиту без змін. У протилежному випадку він коректує обсяг попиту на -й продукт за формулою , ,де
, , – додатні коефіцієнти.4. Обчислюється надлишковий попит, який дорівнює
Якщо
з точністю до дорівнює 0, тоді процес обчислення цін припиняється та вважається, що сформовано рівноважну систему цін, яка задовольняє і фірму й споживача.