РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В СВІТІ
3.1 Результати використання механізмів і методів фінансування
Концепція сталого розвитку на даному етапі розглядається здебільшого з теоретичної точки зору. Всебічної реалізації вона ще й досі не набула, незважаючи на велику кількість документів, які задекларували засади переходу суспільства на рейки стійкого економічного розвитку.
Але після проведення аналізу стратегій щодо залучення фінансових спрямованих на забезпечення сталого розвитку можна виділити ті аспекти, які знайшли своє втілення.
Задля фактичної реалізації плану переходу до політики сталого розвитку був створений Глобальний екологічний фонд.
Глобальний Екологічний Фонд (ГЭФ) - унікальна міжнародна організація. Його місія, управління і складені процедури є творчою відповіддю на дух і мандат глобального саміту в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Місія ГЭФ - захист глобального довкілля. ГЭФ був створений, щоб виконати конкретну мету: досягти глобальних вигод довкілля через фінансування програм і проектів в чотирьох основних напрямах - біорізноманітність, зміна клімату, міжнародні води, виснаження озонового шару, а також таких напрямів, як деградація земель, запустинювання, знелісення в тій мірі, наскільки вони пов'язані з чотирма основними.
Початий в 1991 р. як експеримент, ГЭФ був перетворений після Глобального саміту 1992 р. в Ріо-де-Жанейро в структуру для вираження і захисту екологічних інтересів людей в усіх частинах світу. Перетворений фонд став більше цілеспрямованим, ефективним, прозорим, використовуючим принцип обліку інтересів залучених сторін.
Виконавчими агентствами ГЭФ є Всесвітній банк (ВБ), Програма по довкіллю ООН (ЮНЕП) і Програма розвитку ООН (ПРООН).
Всесвітній банк здійснює інвестиційні проекти ГЭФ, мобілізує ресурси приватного сектора, і служить як довірчий власник трастового Фонду ГЭФ.
ЮНЕП виконує науково-технічну і аналітичну діяльність, здійснює регіональні і трансграничні проекти і є Науково-технічним консультативним комітетом ГЭФ.
ПРООН залучена в програми по посиленню можливостей і наданню технічної допомоги, і йому належить провідна роль в підтримувальній діяльності і керівництво програмою малих грантів ГЭФ.
Програма малих грантів Глобального екологічного фонду управляється ПРООН, і нині здійснюється в 54 країнах. Оскільки програма є невід'ємною частиною корпоративного бізнес-плану ГЭФ і структурною одиницею ГЭФ ПРООН, реалізація програми ГЭФ/ПМГ(програма малих грантів) децентрализована і керівництво здійснюється на рівні країни. Із самого початку з 1992 року, ГЭФ/ПМГ зайняла стратегічну нішу усередині системи ГЭФ, підтримуючи громадські (місцеві) ініціативи, які відповідають критеріям і цілям ГЭФ.
До функцій ГЭФ/ПМГ належать :
- підвищує обізнаність і пропагує досягнення в області глобальних екологічних проблем;
- посилює можливості співтовариств і неурядових організацій в їх реакції на ці проблеми;
- надає механізм для демонстрації і поширення досвіду зроблених на рівні співтовариств і рішень адресованих глобальним проблемам довкілля.
У цьому сенсі, ГЭФ/ПМГ пропонує системі ГЭФ і усій сфері довкілля і розвитку, випробувані підходи, які можуть бути повторені і розширені з користю і вигодою для глобального довкілля.[26]
Також до позитивних тенденцій можна віднести зростання інвестиційної компоненти на впровадження екологічно чистих технологій.
Щодо такого немало значущого напряму, як списання боргів країн, що мають великий борговий зобов'язок, то на тлі глобальної економічної кризи це стає складним питанням. Більшість країн світу потрапили у скрутну фінансову ситуацію і всі її зусилля направлені на стабілізацію внутрішньої ситуації та подолання наслідків рецесії.
Невиконаним залишилось і впровадження податку Тобіна та податку на доступ до мережі Інтернет.
Задля того, побачити результат від введення політики сталості можна порівняти дві ситуації: ситуація, яка склалась в світі зараз та, яка чекає в майбутньому в результаті впровадження політики стійкого розвитку в усіх країнах без вийнятку
Табл. 3.1. Порівняння двох цінносних парадигм суспільного розвитку [3,9]
| Ознака порівняння | Ціннісна парадигма | |
| пануюча в індустріальному суспільстві | Нова, яка відображає ідею екостійкості | |
| 1. Відношення до природи | Утилітарне відношення до природи• -використання природи як чинника виробництва• -панування людини над природою• -економічне зростання важливіше захисту довкілля | • Визнання самоценности природи• -благоговіння перед природою• -взаємозв'язок людини і природи• -захист довкілля важливіший за економічне зростання |
| 2. Відношення до ризику | • Прийнятність ризику заради максимізації багатства• " абсолютизація науки і• технології як вищого блага• -форсування ядерної енергетики• -дерегулювання, ринок, індивідуальна відповідальність за ризик | • Прагнення уникнути ризику• " наука і технології не завжди благо• -відмова від подальшого розвитку ядерної енергетики• -державне регулювання в цілях захисту природи і людини |
| 3. Відношення до меж росту | Ігнорування меж росту-ресурси практично неограниченны-проблема зростання населення вирішиться сама собоюупор на виробництво і споживання | Визнання меж росту. Детермінанти розвитку :- обмеженість ресурсів іранима екосистем " демографічна загрозасуспільству і природі збереження ресурсів ізбереження екосистеми Землі |
| 4. Відношення до громадського устрою і управління | • "Так - існуючому суспільству". Орієнтири:• -ієрархія і ефективність• -упор на ринок• -конкуренція• -гонитва за новими благами, накопичення багатства• -робота - засіб задоволення економічних потреб | Необхідність створення нового суспільства. Орієнтири: відкритість влади і участь населення в управлінні-упор на громадські блага-співпраця, узгодження інтересів" простіший стиль життя в задоволення роботою |
| 5. Відношення до політики і її головні характеристики | • Продовження старої політики• -усі вирішують експерти і менеджери• -ринковий контроль соціальних процесів• " проти прямих дій -• використання звичайної практики• -ліво-права партійна структура - суперечка про власність на засоби виробництва | • Формування нової політики• -консультації і участь громадян в ухваленні рішень• -передбачення і планироваріие соціальних процесів• -демократія прямих дій• -нова партійна структура - уздовж екологічної осі |
Виживання світової системи і складових її країн можливо тільки досягши екостійкості і соціальної стабільності усіх країн, великих і малих співтовариств.Проте ця найважливіша для майбутнього людства умова залишають без уваги нові і новітні концепції і теорії - "постіндустріального суспільства", "інформаційного суспільства", "суспільства, заснованого на знаннях", "економіки знань", "віртуальної економіки", "глобальної електронної економіки", "глобалізації" і тому подібне.У них більше проявляється фетишизм нових інформаційних і технічних засобів, які не лише удосконалюють традиційні ринкові стосункиале і створюють інформаційно-технічні можливості для безпрецедентних валютно-фінансових маніпуляцій і отримання прибутків, ніяк не пов'язаних з реальною економікою.По суті новітні переконання на розвиток виправдовують і закріплюють реалії сложившегося "світового ладу" - розподіл людства на "золотий мільярд" і майже шість мільярдів іншого бідного і бідного населення світу. [5 стор.110]
Брак зрушень у бік сталого розвитку зумовлюється тим, що не вироблено відповідної комплексної політики на всіх рівнях світової Спільноти, а також нездатністю всієї системи організації влади адаптуватися до нових умов. Концепція сталого розвитку, як проект збереження цивілізації, ставить перед людьми проблему переосмислення і трансформації структурних та інституційних основ існування.[3, стор.124]
3.2 Майбутнє світу за сценарієм сталого розвитку
Існує можливість переходу до стійкої економіки в нинішньому столітті, тому що зростання населення буде максимальним. За даними Організації Об'єднаних Націй в проекції середнього зросту, чисельність населення світу досягне свого піку в 2075 близько 9200 млн, а потім почне повільно знижуватися.
Організація Об'єднаних Націй неодноразово переглянула свої прогнози населення по спадаючій тенденції, і цілком імовірно, що чисельність населення світу досягне свого піку не мнегим більше 9200 мільйонів.
Щоб переконатися, що світ може перейти до стійкої економіки, необхідно також запитати, скільки на душу населення валового світового продукту ростиме найближчими роками - тобто, необхідно проаналізувати, скільки кожен з цих людей робитиме і споживатиме.
Аналізуючи поточні темпи економічного зростання, варто відмітити, що виробництво на душу населення і споживання досягне високого рівня у відносно короткі терміни. Між 1950 і 2000 роках, на душу населення валового світового продукту збільшився в розмірі близько 2,1 відсотка в рік. Якщо він продовжить рости в такому темпі, то:
- Валовий світовий продукт складатиме $ 17147 в 2040 році, що більше, ніж ВВП в Америці на душу населення - $ 16420 в 1965 році.
• ВСП на душу буде $ 39778 в 2080 році, більше, ніж в Америці ВВП на душу населення $36883 в 2004.
Це не обов'язково означає кінець бідності у світі, оскільки зростання і багатство буде розподілений нерівномірно по всьому світу. Розвинені країни знаходяться на рівні вище за середній. Це означає, що країни, що розвиваються, знаходяться на рівні нижче середнього. Серед країн, що розвиваються, Азії росте швидко і стійко, Латинська Америка ще знаходиться в состояниии нестабільності, і в Африці економічний рівень розвитку росте повільно.