Гідротехнічне і водогосподарське будівництво як галузь економіки. Основні техніко-економічні показники гідроспоруд і об'єктів (стр. 3 из 3)

Третя особливість стосується порядку формування та затвердження цін на будпродукцію. В кожному проектному інституті визначається кошторисна вартість об’єктів і споруд, яка в складі проектів затверджується відповідними органами замовників.

Таким чином, схема ціноутворення в будівництві має такий вигляд:

Роль ціни на різні види будівельної продукції та витрати виконують кошторисні розрахунки. Що ж таке кошторис?

Кошторис - розрахунок, який визначає загальну суму витрат в грошовому виразі, що необхідні для зведення будівель та споруд.

Іншими словами кошторис - сукупність нормативних розрахунків, якими визначається вартість будівництва, об’єктів і виконаних робіт, а також визначається потреба матеріальних і трудових ресурсів. Крім того, окремо складаються кошторисні розрахунки на виконання проектно-розвідувальних робіт і на окремі, так звані, лімітовані витрати (наприклад, на утримання персоналу технагляду замовника за будівництвом, на тимчасові будівлі і споруди і т.п.).

Кошторисна вартість повинна бути максимально наближена до фактичної вартості будівництва.

Кошторисні ціни у будівництві засновані на:

а) оптових цінах на промислову продукцію (матеріали, конструкції, машини) для будівництва;

б) тарифах на транспортне перевезення будівельної продукції;

в) нормах і націнках постачальницьких і збутових організацій;

г) тарифних ставках на оплату праці;

д) нормах накладних витрат і планових нагромаджень.

Становлення та розвиток ринку інвестиційних ресурсів-капіталовкладень, проектів, будівельних послуг – потребує принципово нових підходів до визначення цін на будівельну продукцію: в процесі ціноутворення центр тяжіння переноситься від калькуляційних методів (при складанні кошторисів з використанням встановлених норм і розцінок) до економічних, що засновані на широкому застосуванні договірних (контрактних) цін на готову будівельну продукцію – виробництва, пускові комплекси, об’єкти.

Договірні ціни визначаються відповідно до кошторисів. При цьому укладаються підрядні договори між замовниками і підрядними організаціями.

В умовах ринкової економіки передбачається одночасно використання двох основних моделей договірної ціни на будівельну продукцію - регульованої і вільної.

Основою для визначення регульованих договірних цін є діюча система кошторисних нормативів з урахуванням конкретних умов договору і використанням індексів цін на споживчі ресурси (матеріали, конструкції, електроенергію тощо). Для об’єктів, що будуються за рахунок державних централізованих капіталовкладень, ця система обов’язкова, а для власних коштів підприємств і організацій - рекомендована. Договірна ціна визначається протоколом і вводиться в дію з моменту укладання угоди керівником виробництва - виготівника.

Вільні договірні ціни можуть застосовуватись в умовах конкуренції підрядних організацій щодо будівництва об’єктів при безумовному дотриманні всіх процедур підготовки та проведення торгів на одержання підряду.