Види податків. Економічна ефективність діяльності АТ "Комфорт" (стр. 3 из 4)
Акціонерне товариство “Комфорт” – це така форма підприємництва, за якої весь капітал поділено на визначене число рівних частин (акцій), що знаходяться у власності окремих засновників і учасників. Наше акціонерне товариство закритого типу, тобто весь пакет акцій розподілено тільки між засновниками, вони не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися чи продаватися на біржі.
Засновники і учасники акціонерного товариства несуть обмежену відповідальність за результати роботи свого товариства, що визначається тільки вартістю свого внеску(тобто вартістю акцій).
Засновниками і учасниками акціонерного товариства є всі працюючі на підприємстві люди.
Головна мета діяльності підприємства - виробництво і реалізація валінкового взуття - товару народного споживання.
Предметом діяльності є:
-реалізація зробленої продукції на Україні, в інших державах;
-фінансово-кредитна діяльність.
Всі види діяльності підприємство здійснює як в Україні, так і за кордоном.
Підприємство “Комфорт” виробляє валянкове взуття.
Дана продукцiя має високi характеристики якості такi, як висока якість сировини, з якої виготовляють взуття, велика щільність пластів, добре відшліфовування халяв, та основною перевагою є те, що вони добре зберігають тепло. Таких показники наша фiрма досягла завдяки тому, що було взято в оренду нове обладнання, і був підібраний штат з висококваліфікованих працівників.
У зв’язку з тим, що наше підприємство не має конкурентів на українському ринку, то передбачається великий попит на нашу продукцію.
2.2 Організаційна схема управління фірмою
Так як технологічний процес виготовлення валінкового взуття включає велику кількість операцій, то виникає необхідність розподілити задачі управління між окремими виконавцями. Склад, взаємозв’язки, підпорядкованість організаційних одиниць утворюють організаційну структуру управління.
Так як наше підприємство відноситься до малих, його штат не великий, то схема управління фірмою буде доволі проста.
Зобразимо схему управління фірмою:
Генеральный директор 
 |
Рис. 1. Схема управління фірмою
В подальшому з розвитком і розширенням виробництва підприємства можливе ускладнення структури управління.
2.3 Обгрунтування виробничої програми
У процесі вивчення ринку була визначена ємність ринку на вироблений нашим підприємством товар - валянки. Ця ємність склала 500000 пар.
Враховуючи те, що на ринку у нашого підприємства не має конкурентів, на даному етапі розвитку мета нашого підприємства - завоювати місце на ринку, продемонструвавши високу якість продукції. Свій цільовий ринок ми маємо намір забезпечити нашою продукцією протягом найближчих 5 років. Саме тому ми приймаємо виробничу програму на перший рік N= 100000 виробів. Реалізувати таку кількість продукції в рік буде нескладно, оскільки у підприємства є заказники за кордонами держави.
Розрахунок необхідної кількості устаткування для реалізації виробничої програми
Технологічний процес виготовлення валянок складний. Для реалізації виробничої програми необхідно мати відповідне устаткування:
1. Чесальна машина;
2. Звойлочувальна машина;
3. Роликовий станок;
4. Механічні колодки;
5. Молотова машина МВ-3;
6. Сушильна камера;
Виробничий процес
Виробничий процес поділяється на операції:
1.Отримання шерсті зі складу;
2.Приготування суміші;
3.Чесання конусів;
4.Чесання і намотування шерсті на барабан;
5.Звойлочування конусів після намотування;
6.Ручна формовка головки і звойлочування;
7.Виготовлення і ущільнення пластів;
8.Зарощування основи;
9.Звойлочування основи;
10. Окислювання, покраска і розтягування на роликовому станку;
11. Насадка валінкового взуття на механічні колодки;
12. Погрузка валянок на вагонетку і транспортування їх до місця сушіння;
13. Погрузка валянок в сушильну камеру і їх вигрузка;
14. Роз колодка;
15. Чищення халяв валянок;
16. Зняття ворсу з головки валянок на шліфувальному станку;
17. Чищення валянок щітками;
18. Сортування валянок попарно і маркування;
19. Обрізання верхнього краю валянок;
20. Зшивання валянок попарно;
21. Складання по розмірам і пакування.
2.4 Розрахунок беззбитковості підприємства
Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значеня наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати - затрати по утриманню і експлуатаціїприміщення, обладнання, організації виробництва, управління на одиницю продукції:
Упо = ЗВ + НевирВ,
Упо = 1,113+1,382= 2,495
ЗВ – цехові і заводськівитрати;
Невир В - поза виробничі витрати.
2. Умовно-змінні затрати - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= М + К + Тр.вит. + Ос.зп + Дод.зп + Відр.,
Узм = 11,9969+2,55+1,1524+0,31792+0,031792+0,3497=16,398
М - вартість матеріалів;
К – вартість комплектуючих;
Тр.вит.- транспортні витрати;
Ос.зп- основна зарплата;
Доп.зп –додаткова зарплата;
Відр. – відрахування.
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
Упо * N + Мар
ТБ = ;Ц- Узм
ТБ =(2,495*100000+2000)/(24,388 – 16,398)=31476(шт)
N- кількість товаруу виробничій програмі;
Мар – витрати на маркетинг;
Ц - ціна одиниці товару без врахування НДС.
Критичним об’ємом виробництва продукції, вищеякого виробництво стає рентабельним, являється 31476 штук.
2.5 Політика ціноутворення
Від цінової політики залежить результативність діяльності фірми. У той же час розгляд цінової політики є можливим лише з погляду цілей, що ставить перед собою фірма.
Важливим елементом стратегії і тактики маркетингу є встановлення цін на продукцію підприємства.
Ціноутворення - складний процес, на який впливає ряд динамічних чинників:
1. реальні витрати;
2. цінність для споживача;
3. можлива реакція конкурентів;
4. еластичність попиту на продукцію фірми;
5. ціна конкурентів на аналогічну продукцію.
У нашій діяльності більше усього підходить метод визначення ціни за схемою "собівартість плюс прибуток". Згідно з цим методом ціна (Ц) обчислюється по формулі:
,де
- собівартість продукції; 
- величина прибутку.Прибуток визначається за нормативами у відсотках до собівартості або її частини (вартості обробки). Величина цього нормативу встановлюється підприємством, виходячи з розумінь прибутковості продукції і її конкурентноздатності. Вона може обмежуватися державою як граничний рівень рентабельності продукції.
Позитивні сторони цієї методики лежать у її простоті, логічної очевидності такої функції ціни як повернення витрат виробника і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності. Недолік методики в тому, що вона слабко враховує ринкові чинники ціноутворення і насамперед попит.
Цінова політика буде змінюватися в залежності від життєвого циклу товару, кон'юнктури, що склалася на ринку і зміни стратегії фірми.
2.6 Розрахунок очікуваного річного кошторисувитрат на виробництво
Бізнес-план включає оцінку ефективності підприємницької діяльності шляхом співставлення розміру затрат на виробництво продукції з результатами її реалізації.
Результативним показником ефективності є валовий прибуток, що визначається для кожного товару окремо. Валовий прибуток розраховується як різниця між ціною продажу і сумою змінних витрат. Таким чином визначається стабільність надходження прибутку та тенденції його зміни. Для обусловлювання цієї тенденції потрібно розрахувати перемінні і постійні затрати, а також питому вагу статей калькуляції в собівартості продукції. Для цього необхідно встановити критеріальні значення статей, надати їм на визначений період часу еталонний характер і шляхом співставлення з ними реальних затрат зробити висновки про рентабельність підприємства. Величина цих затрат знаходиться в прямій залежності від об’єму продаж. Виходячи з цього необхідно розрахувати оптимальну величину об’єму продаж, нижче і вище якої підприємству буде не вигідно випускати продукцію. Такий розрахунок дозволить зробити висновок про зону беззбиткової діяльності підприємства і про гарантію ефективної роботи, захищеної від банкрутства підприємства.
Банкрутство означає фінансову неспроможність підприємства через порушення відповідності між розміром затрат на виробництво продукції і сумою виручки від її реалізації. Багаторазове повторення перевищення затрат над виручкою приводить до збиткової роботи і, до необхідності ліквідації підприємства.
Щоб уникнути банкрутства, потрібно знати, що буде вигідним, а що не вигідним для підприємства.