Продуктивним могло би бути використання зарубіжного досвіду, зокрема країн Європейського Союзу, де спрощені системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва набули поширення в інших формах державної підтримки:
- звільнення деяких видів підприємств від необхідності ведення звітності про результати господарської діяльності та запровадження спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності;
- запровадження спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість деяких видів операцій характерних для фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів;
- використання податків на оціночний дохід і мінімальних податків.
Такий підхід передбачає здатність через механізм малого бізнесу у повній мірі вирішувати проблеми зайнятості населення, скорочувати рівень безробіття, створювати нові робочі місця та задовільняти пропозицію на ринку праці, особливо в умовах фінансової кризи та масового скорочення робочих місць.
Висновки
Аналізуючи умови розвитку малого підприємництва в Україні, можна зробити висновок, що для малого бізнесухарактерна відсутність дієвої системи державної підтримки, зокрема в питанні оподаткування.
Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що даний режими оподаткування є значно ефективнішими у порівнянні із загальною системою - з фіскальної точки зору, та надають можливість зменшити податкове навантаження, витрати коштів і часу на ведення обліку та звітності.
Виходячи з вищесказаного, можна запропонувати такі шляхи реформування системи спрощеного оподаткування:
- законодавче закріплення спрощеної системи оподаткування шляхом прийняття спеціального закону або окремої глави Податкового кодексу;
- здійснення індексації показника єдиного податку та обсягу виручки від реалізації продукції з урахуванням рівня інфляції за період з 1998 по 2009 рр.;
- передбачення можливості щорічного збільшення ліміту обсягу виручки та розміру ставок єдиного податку на корегуючий коефіцієнт, який враховує зміну споживчих цін в країні за попередній календарний рік;
- застосування спрощених схем справляння окремих податків (ПДВ, податок на прибуток) для певних галузей;
- конкретизація кола платників, на яких не поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності.
Так, використання спеціальних режимів оподаткування забезпечує динамічне створення робочих місць, швидке реагування на зміни ринку праці та поглинання надлишків робочої сили.
Для досягнення вище зазначених цілей та завдань необхідно створити законодавчу базу з питань оподаткування, яка б найбільшою мірою враховувала соціально-економічний та науково-технічний розвиток нашої держави, створити такі податкові умови, які б сприяли розвитку малого та середнього бізнесу. Приділити особливу увагу створенню Податкового кодексу України.
Література:
1. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 // www.zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями) // www.zakon.rada.gov.ua.
3. Брижань І.А., Олійник О.О. Реформування системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва як один із заходів державної підтримки їх розвитку // Економіка і регіони. – 2009. - №2. – с.171-176.
4. Лютий І.О., Романюк М.В. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні // Фінанси України. – 2007. - №6. – с.31-38.