Смекни!
smekni.com

Характеристика і специфічні риси плинної, застійної і прихованої форм безробіття (стр. 2 из 2)

Внаслідок постійного скорочення попиту на працю імовірність переходу із зайнятості у безробіття мала тенденцію до зростання, особливо серед робітників колишніх державних великих підприємств, а імовірність працевлаштування після періоду безробіття, навпаки, скорочувалася.

Як наслідок, питома вага безробітних, які були незайнятими впродовж тривалого періоду, зростала, що з часом призвело до стійкого та застійного безробіття.

Так, за даними вибіркового обстеження населення України з питань економічної активності, питома вага безробітних у визначенні МОП, які шукали роботу понад один рік, становила в середньому за 2009 рік 50.3% (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Тривалість безробіття в Україні

2006 2007 2008 2009
Безробітне населення у віці 15–70 років, всього тис. осіб 2707.6 2516.9 2301.0 2059.5
З них особи, які шукали роботу чи намагались організувати власну справу, тис. осіб 2628.7 2431.3 2204.3 1965.3
У тому числі за тривалістю пошуку роботи:
до 1 місяця 3.1 3.0 2.7 3,1
1–3 місяці 10.1 11.0 12.4 13,8
4–6 місяці 11.0 11.0 11.6 12,8
7–9 місяці 12.2 10.1 10.0 10,5
10–12 місяці 13.1 10.1 9.8 9,5
більше 12 місяців 50.5 54.8 53.5 50.3
Середня тривалість пошуку роботи, місяців 10 10 10 9
Середня тривалість незайнятості безробітного населення, місяців 23 23 22 22
Середня тривалість зареєстрованого безробіття, місяців 11 9 8 7

Середня тривалість пошуку роботи в 2009 році складала 9 місяців, а середня тривалість незайнятості безробітного населення за методологією МОП – 22 місяці.

Спочатку інтервальний ряд розподілу перетворюється у дискретний шляхом знаходження середини кожного інтервалу, а далі розрахунок здійснюється як у попередньому випадку за формулою середньої арифметичної зваженої.

Відомий ряд розподілу за терміном пошуку роботи у 2009 році:

Термін Число респондентів (f) Середина інтервалу (х) xf
до 1 місяця 60924,3 0,5 30462,15
1–3 місяці 271211 2 542422,8
4–6 місяці 251558 5 1257792
7–9 місяці 206357 8 1650852
10–12 місяці 186704 11 2053739
більше 12 місяців 988546 12,5 12356824
Разом 1965300 х 17892091

Середній термін:

Аналогічно було розраховано за попередні роки.

Приблизно така ж ситуація з високими показниками довготривалого безробіття спостерігається і в більшості країн Західної та Східної Європи (OECD, 2008).

Ця особливість сучасних ринків праці вважається дуже серйозною проблемою, оскільки довготривале безробіття має негативний вплив як на окремого безробітного, так і на економіку країни в цілому. Тривалі періоди незайнятості можуть призвести до часткового відсторонення індивіда від ринку праці, до скорочення його фактичного людського капіталу та до зростання ймовірності опинитися за межею бідності. Крім того, тривале безробіття може мати небажаний вплив на психологічний стан безробітних: вони можуть відчувати себе самотніми та ізольованими, можуть соромитися свого статусу та втрачати самоповагу, вони спілкуються та покладаються лише на підтримку сім’ї та найближчих друзів, припускаючи, що інші особи можуть відноситись до них із неприязню та з упередженням. Бюджет країни у випадку стійкого та застійного безробіття зазнає значних збитків через недоотримання податкових зборів та збільшення витрат на фінансування різноманітних заходів сприяння зайнятості та соціального захисту безробітного населення.

Хоча інтуїція може підказувати, що створення нових робочих місць є ключовим моментом у боротьбі з довготривалим безробіттям, досвід багатьох розвинених країн показує, що між створенням робочих місць та зниженням довготривалого безробіття немає чіткого взаємозв’язку. Також немає взаємозв’язку між ліквідацією робочих місць та зростанням довготривалого безробіття.

Факт, що рівень довготривалого безробіття зменшується дуже повільно у відповідь на зростання попиту на працю, що має місце також й в Україні протягом останніх років, може свідчити про те, що перед довготривалими безробітними стоять величезні перешкоди на їх шляху до працевлаштування, оскільки вони не є ефективними конкурентами на ринку праці.

Тому одним із можливих напрямів боротьби із застійним безробіттям в Україні є впровадження системи заходів соціально-економічної політики, спрямованих на запобігання поширенню довготривалого безробіття через надання комплексної допомоги незайнятим особам (особливо з числа найменш конкурентоздатних на ринку праці) ще до того, як вони дійдуть до стадії довготривалого безробіття. Іншим важливим напрямом є вжиття заходів, які спрямовані безпосередньо на скорочення наявної кількості хронічних безробітних та усунення довготривалого безробіття.

У зв’язку з цим особливо актуальним є визначення головних факторів, які можуть впливати на імовірність працевлаштування або виходу з робочої сили після періоду безробіття в Україні на протязі останніх років. Зокрема, у цій роботі ми досліджуємо вплив допомоги по безробіттю та альтернативних джерел доходів під час безробіття, різноманітних індивідуальних характеристик та умов на місцевих ринках праці, тим самим заповнюючи існуючу прогалину у літературі про визначні чинники тривалості безробіття в Україні.

Метою проведення обстежень є одержання всебічної інформації про стан робочої сили, структуру зайнятості і безробіття у березні, червні, вересні та грудні. На основі показників за дані чотири місяці розраховуються річні показники. Матеріали проведених за цією методикою обстежень дають можливість реально оцінити обсяги та зміни пропозиції робочої сили і служать для прогнозування. Переваги, недоліки та напрями використання основних наведених методів стосовно використання робочої сили викладені в табл. 2.3. на прикладі головного показника – безробіття.

Таблиця 2.3. Відмінності показників безробіття, зареєстрованого та визначеного за методологією МОП

Вибіркові обстеження
населення
Фіксовані (адміністративні)
дані
Вартість Значно коштовніше фіксованого
Охоплення населення Обидві статі у віці 15–70 років без урахування працездатності Працездатне населення працездатного віку
Методологія визначення рівня безробіття Визначається за методологією МОП: відношення
(у%) чисельності безробітних у віці 15–70 років
до економічно активного населення (робочої сили)
Рівень зареєстрованого безробіття: відношення (у%) чисельності осіб, зареєстрованих у Державній службі зайнятості як безробітні, до працездатного населення працездатного віку
Напрямки
використання
Для аналізу та оцінки тенденцій на ринку праці щодо загального обсягу пропозицій робочої сили відповідно до міжнародних стандартів, для прогнозування, розробки й оцінки програм економічного й соціального розвитку, зайнятості для макроекономічних розрахунків та наукових розробок Для аналізу та оцінки активної політики держави щодо соціального захисту зареєстрованих безробітних з погляду обсягів надання матеріального забезпечення та соціальних послуг незайнятим громадянам.Для здійснення оперативного статичного моніторингу ефективності реалізації соціальних програм на зареєстрованому ринку праці
Аналітичні
обстеження
Низовий ступіть надійності показника, визначеного за методологією МОП на регіональному рівні та за соціально-демографічними показниками Відсутні деталі розробки за віковими групами
Надійність Охоплення 31,7 тис. домогосподарств – достатньо надійно Не охоплює незареєстрованих безробітних
Періодичність Дані за звітний квартал у кінці кожного наступного кварталу Дані за звітний місяць до 15 числа наступного місяця

Список літератури

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Підручник. Київ: Знання-Прес 2006. – 615 с.

2. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник – Київ: КНЕУ, 2001. – 300 с.

3. Інформаційний бюлетень Державного комітету статистики. – 2010, №1–2.

4. Праця в Україні в 2008 р.: Статистичний збірник/ Державний комітет статистики України. – К.: Техніка, 2009. – 436 с.

5. Шаленко М. Современные тенденции развития рынка труда // Экономика Украины. – 1996, №9. – С. 25–34.

6. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України

7. http://mlsp.kmu.gov.ua – Міністерство праці та соціальної політики

8. www.dcz.gov.ua – Державна служба зайнятості України