Формування і розподіл прибутку на підприємстві ЗАТ "ЦУМ" (стр. 6 из 12)
Підприємству також варто спробувати зберегти оборотність матеріальних оборотних коштів на колишньому рівні при збільшенні обсягу робіт і збільшенні обсягу матеріальних оборотних коштів.
Також можливі зміни в обліковій політиці даного підприємства з метою введення поетапної оплати виконаних робіт, послуг, що дозволить стабілізувати статті балансу в частині коштів і інших активів.
2.2 Аналіз валового прибутку та інших доходів ЗАТ “ЦУМ”
Крім балансу підприємства і звіту про фінансові результати для всебічного аналізу валових прибутків слід залучити:
дані аналітичного обліку доходів і прибутків;
інформацію про роздрібний товарооборот за формами № 1-торг і № 3-торг;
відомості про методику ціноутворення, конкретні розміри торговельних надбавок (знижок) на окремі товари;
відомості про порядок організації просування товарів за каналами торгівлі, наявність і необхідність посередників, розміри доходу, що передаються на користь посередників, їх обґрунтованість.
У практиці економічного аналізу прийнято застосовувати два основних показники валового прибутку: абсолютний, що являє собою обсяг валового прибутку у вартісному вираженні (суму реалізованого накладення), і відносний (розрахунковий) - рівень валового прибутку відносно, як правило, роздрібного товарообороту (виражається у відсотках):
(2.1)де Рвп, - рівень валового прибутку за період;
ΣВП - сума валового прибутку за період;
ΣРТО - сума роздрібного товарообороту за той самий період.
Окремо можуть визначатися рівні доходів від операційної діяльності, тобто від реалізації та від звичайної діяльності, рівень надзвичайних доходів.
(2.2)Рдох - рівень доходів від операційної діяльності (від реалізації);
ВП - валовий прибуток;
ІОД - інші операційні доходи.
(2.3)де РДЗД - рівень доходів від звичайної діяльності;
ДУК - доходи від участі в капіталі;
ІФД - інші фінансові доходи;
ІД - інші доходи.
Відносний показник доходу показує, скільки копійок доходу дає кожна 1 грн роздрібного товарообороту. Необхідність застосування відносних показників дохідності полягає в незіставності сум валового доходу, одержаних на різний обсяг товарообороту.
У країнах із ринковою економікою основним показником дохідності вважається відношення доходів підприємства до його витрат і коефіцієнт покриття:
(2.4)де Кпокр - коефіцієнт покриття;
ΣВП - сума валового прибутку;
ΣВЗзмін - сума змінних витрат на збут, що відносяться до реалізованих товарів.
Цей коефіцієнт показує, скільки копійок доходів з кожної 1 грн роздрібного товарообороту направляється на покриття постійних витрат підприємства і створення прибутку та визначається за певний період (місяць, квартал, рік).
Причиною зміни коефіцієнта покриття є співвідношення, що складається між темпами динаміки роздрібного товарообороту і змінної частки витрат. Якщо сума змінних витрат обігу збільшується швидше, ніж обсяг товарообороту, то коефіцієнт покриття зменшується, і це призводить до зменшення прибутків або навіть до збитків. Щоб запобігти погіршенню фінансових показників у разі зниження коефіцієнта покриття, торговельному підприємству необхідно добитися збільшення обсягів товарообороту. Це означає збільшення порогу беззбитковості.
Несприятливе співвідношення темпів динаміки товарообороту і змінних витрат на збут може бути зумовлено:
а) зниженням ціни реалізації;
б) зростанням середніх змінних витрат на одиницю товару, в тому числі закупівельних цін, якщо оптова вартість товару включається до складу доходів і витрат;
в) погіршенням структури збуту, тобто збільшенням питомої ваги товарів із низьким коефіцієнтом покриття в загальному обсязі реалізації.
На суму валового прибутку впливають три основних чинники: обсяг роздрібного товарообороту, його асортиментна структура, враховуючи умови ціноутворення і товаропостачання з окремих товарних груп та відносний рівень накладення у відсотках до товарообороту в розрізі товарних груп.
До того ж, якщо обсяг роздрібного товарообороту впливає прямо на суму валового прибутку, то інші два чинники викликають зміну середнього рівня реалізованого накладення з усього асортименту товарів, а через нього - і зміну суми валового прибутку.Вплив указаних чинників на обсяг валового прибутку виявляють з допомогою методу різниць (на основі індексного аналізу).
Зв'язок між сумою валового прибутку і чинниками, що впливають на нього, установлюється за формулою
(2.5)де ΣРН - сума реалізованого накладення;
РТО - роздрібний товарооборот у сумі;
- середній рівень накладення у відсотках до товарообороту.
Тоді зміну суми накладення за рахунок обсягів роздрібного товарообороту (
) можна визначити так: 
(2.6)за рахунок середнього рівня накладення:
(2.7)де ΔΣ РН р рн - зміна суми накладення за рахунок його середнього рівня;
індекс 1 - яким позначається звітний обсяг або рівень показника;
індекс 0 - базовий чи плановий обсяг або рівень.
Однак середній рівень реалізованого накладення сам складається під впливом змін у структурі товарообороту і конкретних рівнів торговельного накладення з товарних груп.
Установимо зв'язок:
(2.8)де РРН - середній рівень реалізованого накладення;
РРН1 - конкретні рівні валового прибутку від реалізації окремих товарних груп за період;
ПВ1 - питома вага товарообороту з конкретної товарної групи у відсотках до загального обсягу товарообороту підприємства за той самий період.
Вплив зазначених чинників вивчається на основі індексного аналізу структурних зрушень. Щоб застосувати метод різниць, потрібно спочатку знайти скоригований показник, що показує, яким був би середній рівень реалізованого накладення з товарообороту в цілому, якби дохідність реалізації окремих груп товарів залишилася на рівні базисного періоду, а структура товарообороту склалася, як у звітному, тобто
(2.9)Тоді зміну середнього рівня реалізованого накладення (валового прибутку) за рахунок змін в асортиментній структурі роздрібного товарообороту розраховують відніманням від скоригованого показника середнього показника дохідності за базисний період:
(2.10)А зміну середнього рівня дохідності товарів за рахунок змін у дохідності реалізації окремих товарних груп одержують відніманням від фактичного рівня реалізованого накладення за всім асортиментом скоригованого показника середньої дохідності
(2.11)Розміри впливу перелічених чинників на зміну загальної суми валового прибутку від реалізації одержують послідовним множенням розрахованих змін середнього рівня дохідності на фактичний обсяг роздрібного товарообороту.
Структура роздрібного товарообороту і валовий прибуток ЗАТ “ЦУМ” характеризуються такими даними (табл.2.7):
Таблиця 2.7
Обсяги і дохідність реалізації товарів ЗАТ “ЦУМ” за 1 і 2 квартали 2004 р.
| Найменування товарних груп | Попередній квартал | Звітний квартал | ||||||
| обсяг РТОтис. грн | структура товаро-обороту | валовий прибуток | обсяг РТО | структура товаро-обороту | валовий прибуток | |||
| сума, тис. грн | рівень,% до т/о | сума, тис. грн | рівень,% до т/о | |||||
| Продовольчі товари | 5910 | 50 | 650,0 | 11,0 | 12600 | 80 | 1512,0 | 12,0 |
| Непродовольчі товари | 5910 | 50 | 886,5 | 15,0 | 3150 | 20 | 567,0 | 18,0 |
| Разом | 11820 | 100 | 1536,5 | 13,0 | 15750 | 100 | 2079,0 | 13,2 |
1. Розрахуємо, як змінилися сума і середній рівень валового прибутку від реалізації під впливом усієї сукупності чинників:
= 2079,0 - 1536,5 = +542,5 (грн); 
= 13,2% - 13,0% = 0,2%.2. Визначимо зміни в сумі реалізованого накладення за рахунок обсягу товарообороту і середнього рівня дохідності від реалізації:
Отже, збільшення обсягу товарообороту на 3930 грн за квартал дало можливість одержати додатково 510,9 грн валового прибутку, а підвищення середнього рівня дохідності реалізації на 0,2% принесло 31,5 грн додаткового валового прибутку від реалізації товарів.
Баланс впливу чинників
510,9 + 31,5 = 542,4 (грн).
3. Далі розкладаємо вплив середнього рівня дохідності на вплив двох окремих чинників: структури роздрібного товарообороту і дохідності продажу окремих товарних груп.