Фінансово-економічний аналіз шахти "Південна" (стр. 8 из 12)
Кп= 
= 
(2.28)
де Кп– коефіцієнт покриття, грн. на гривню;
Ао – оборотні активи, тис. грн.;
Зп – поточні зобов’язання, тис. грн.
Нормальне обмеження показника: Кп>1,0. За відміною від коефіцієнту абсолютної ліквідності, який показує миттєву платоспроможність, коефіцієнт покриття відображує прогноз платоспроможності на відносно віддалену перспективу.
Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовільнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.[19]
Підставою для визнання підприємства неплатоспроможним (банкрутом) служить виконання умов: значення Кп менше нормативного (тобто 1) і (або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто 0,1).
При незадовільній структурі балансу, але сприятливій динаміці зміни коефіцієнта поточної ліквідності для перевірки реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності терміном на 6 місяців. При задовільній структурі балансу і несприятливій динаміці зміни показника для перевірки стійкості фінансового становища розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності на термін 3 місяці.
До стану банкрутства підприємство може призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на них базується аналіз імовірності настання такого стану.
Щоб дати оцінку ймовірності банкрутства підприємства, треба побудувати певний інтегральний показник, який би включав у себе найважливіші характеристики фінансової стійкості. Для цієї мети можна рекомендувати такий набір показників фінансової стійкості підприємства:
1) рентабельність капіталу за “чистим прибутком”;
2) рентабельність продукції;
3) оборотність коштів, вкладених в оборотні активи;
4) коефіцієнт фінансової незалежності;
5) ліквідність (коефіцієнт покриття поточних пасивів).
Підставою для визначення підприємства неплатоспроможним (банкрутом) служить виконання умов: значення Кn менше нормативного (тобто 1) і (або) коефіцієнт забезпечення власними засобами Кзк менше нормативного (тобто 0,1).
Коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності розраховується по формулі:
Кв(у) = 
, (2.29)
Де: Кв(у) – коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності, частини одиниці;
Кпн,Кпк- значення коефіцієнта покриття відповідно на початок і кінець звітного періоду;
П- період відновлення (утрати) платоспроможності,міс.;
Т-тривалість звітного періоду, міс.;
Кпц- установлене (нормативне) значення коефіцієнта покриття.
Якщо значення коефіцієнта відновлення платоспроможності більше одиниці, то може бути прийняте рішення про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність. Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності менше 1, може бути прийняте рішення про втрату платоспроможності. Для оцінки можливості банкрутства можуть використовуватися інтегральні показники. Наприклад, метод рейтингової оцінки підприємства. У загальному виді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану може бути представлений у виді послідовності наступних дій.
1. Вихідні дані представляються у виді матриці (аij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i= 1, 2, 3...n), а по стовпцях – періоди (j= 1, 2, З...m).
2. По кожному показнику заноситься в стовпець еталонне значення (m + 1).
3. Вихідні показники матриці стандартизуются у відношенні відповідного еталонного показника по формулі
3. Інтегральний показник комплексної оцінки розраховується підсумовуванням фактичних значень, або розраховується для кожного об’єкту за формулою:
(2.30)де L - число показників, використовуємих для рейтингової оцінки;
Ni - нормативний рівень для коефіцієнта:
Ki - i коефіцієнт;
- ваговий індекс i коефіцієнта.Легко помітити, що при повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів k1 … kL їх нормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства буде дорівнювати 1, обраної як рейтинг умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємств із рейтинговою оцінкою менш 1 характеризується як незадовільне.[13]
У світовій практиці найбільше часто використовується індекс Альтману. Для розрахунку індексу відібрано п’ять найбільше значимих для прогнозу банкрутства показників, що характеризують у загальному виді прибутковість капіталу і його структури з різноманітних позицій. Індекс Альтману (Z) розраховується по формулі:
Z = 3,3* К1+1*К2+0,6*К3+1,4*К4+1,2*К5, (2.31)
Де:
Z- функція від К1...К5;
3,3...1,2- коефіцієнти регрессії, що характеризують кількісний вплив на Z кожного включеного в модель показника при фіксованому положенні інших;
К1-прибутковість загального капіталу (характеризує загальну рентабельність підприємства)
(2.32)Де:
Пдо – прибуток до сплачування відсотків та податків, грош.од.
За – загальні активи, грош.од.
К2- прибутковість на базі чистого виторгу від реалізації
(2.33)Де:
ВР – Виручка від реалізації, грош.од.
За – Загальні активи, грош.од.
К3- коефіцієнт співвідношення власного капіталу по ринковій оцінці і позикового, тобто:
(2.34)Де:
Вк – власний капітал,грош.од.
Пк – позиковий капітал, грош. од
К4- коефіцієнт співвідношення реінвестованого прибутку і загального капіталу:
(2.35)Де:
Пн – нерозподілений прибуток, грош.од.
За – загальні активи,грош.од.
К5- коефіцієнт співвідношення власного оборотного і загального капіталу:
(2.36)Де:
Рк – робочий капітал, грош.од.
За – загальні активи, грош.од.
Розраховане Альтманом критичне значення індексу Z дорівнює 2,675. Для визначення можливості банкрутства зіставляється розраховане для кожного підприємства значення з критичним (2,675).
Якщо Z розрахункове більше критичного, то підприємство має досить стійке положення; якщо воно нижче критичного, існує можливість банкрутства.
Ступінь можливості банкрутства на підставі індексу Альтману може бути деталізована в залежності від його рівня (див. Табл.2.3).[13]
Таблиця 2.3 - Ступінь імовірності банкрутства по індексу Альтмана
| Значення індексу | Ступінь імовірності банкрутства |
| 1,8 і нижче | Дуже висока |
| 1,8-2,7 | Середня |
| 2,7-2,99 | Імовірність невелика |
| 2,99 і вище | Імовірність незначна |
Якщо існує велика ймовірність банкрутства підприємства, то необхідно провести досудову санацію. Досудова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, яку може здійснювати власник майна (орган, упроваджений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справу про банкрутство. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. Керуючий санацією зобов’язаний розробити план санації боржника. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, наприклад, реструктуризація підприємства, закриття нерентабельних виробництв, ліквідація дебіторської заборгованості, продаж частини майна боржника та інші.
Реорганізаційні процедури передбачають відновлення платоспроможності шляхом проведення певних інноваційних заходів. До зовнішніх джерел залучення коштів відносять факторинг, лізинг, залучення кредитів під прибуткові проекти, випуск акцій та облігацій та ін.
Однак основним напрямком фінансового оздоровлення є пошук внутрішніх резервів з підвищення рівня прибутковості виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості конкурентноздатності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
Висновки по розділу 2
Основними методичними підходами до аналізу фінансового стану підприємства є: загальна оцінка майна підприємства та визначення його ринкової усталеності; аналіз взаємозв'язку активу і пасиву балансу: показники фінансової усталеності, визначення типу фінансової усталеності; визначення показників інтенсивності та ефективності використання капіталу підприємства; аналіз платоспроможності і використання методів прогнозування кризового розвитку підприємства.
Для оцінки майнового стану доцільно розрахувати такі показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства: коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів та коефіцієнт вибуття основних засобів.