- прискорення науково-технічного прогресу (ПФГ сприятиме чіткій стратегічній орієнтації розвитку своїх учасників. Покращання зв’язків у рамках науково-виробничих, виробничо-технологічних комплексів сприятиме проведенню єдиної технічної та інвестиційної політики. При цьому знизиться ризик, пов’язаний з розробкою і виробництвом нової техніки, удосконалюватиметься фінансування довготривалих наукових і дослідницьких циклів, розвиватиметься стратегічне партнерство з іноземними фірмами);
- фінансова стабілізація підприємств (банк ПФГ здійснюватиме взаєморозрахунки між підприємствами, внаслідок чого знизиться навантаження на міжбанківську інфраструктуру і стабілізуються платежі між учасниками ПФГ);
- структурна трансформація (ПФГ сприятимуть розвиткові механізму міжгалузевого та внутрігалузевого перерозподілу ресурсів, що вплине на прискорення концентрації інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки України, а також забезпечить значну кількість робочих місць, що дозволить скоротити зростання безробіття в нашій країні).
Одночасно з розвитком ПФГ необхідно використовувати методи антимонопольного регулювання для обмеження економічного диктату груп. Тобто державні органи повинні слідкувати, щоб діяльність ПФГ носила олігопольний, а не монопольний характер.
На шляху реалізації санації підприємств шляхом утворення ПФГ практично відсутні істотні перешкоди, оскільки:
- ПФГ є економічними суб’єктами, які акумулюють значний капітал для реалізації власної діяльності, а це дозволить забезпечити санаційні заходи щодо неплатоспроможного підприємства необхідними фінансовими ресурсами
- створення ПФГ є великим економічним проектом, і передбачає детальне планування організаційних та фінансово-господарських аспектів, а отже, залучення фінансово неспроможного підприємства до створення ПФГ буде пріоритетним для державних органів виконавчої та судової влади;
- основною метою учасників комітету кредиторів є покриття зобов’язань підприємства перед ними, а фінансове оздоровлення підприємства в складі ПФГ є найперспективнішим шляхом покриття кредиторської заборгованості такого підприємства;
- ініціаторами утворення ПФГ виступають економічно сильні підприємства, представники яких мають набагато більше реальних можливостей вирішити всі спірні питання з акціонерами (засновниками, учасниками) фінансово неспроможного підприємства щодо планових санаційних заходів, на відміну від інших можливих санаторів підприємства.
Санація підприємств шляхом утворення ПФГ носить ряд вагомих переваг над «традиційними» санаційними заходами, оскільки:
- правові аспекти санації фінансово неспроможного підприємства можуть бути вирішені швидше та на якісно вищому рівні, ніж при традиційній реалізації фінансової санації на ухвалу господарського (арбітражного) суду за участі звичайних санаторів, які не володіють настільки великими організаційними та фінансовими можливостями, як учасники ПФГ;
- існує можливість ефективного використання такого засобу санації, як реструктуризація підприємства, а насамперед таких форм реструктуризації, як реструктуризація виробництва, активів та фінансової реструктуризації;
- з’являється можливість більш ефективно використовувати всі можливі внутрішні фінансові джерела санації підприємств;
- практично відпадає потреба у санації балансу підприємства, внаслідок якої найчастіше відбувається скорочення статутного фонду підприємства;
- фінансування санаційних заходів не буде обмежуватися лише реалізацією внутрішніх джерел санації та санацією балансу, а буде здійснюватись, в основному, за рахунок зовнішніх джерел санації, а отже, надійнішими та ефективнішими методами.
Основною перевагою проведення санації підприємств шляхом утворення ПФГ є можливість повноцінного використання внутрішніх фінансових джерел санації - метод, який дозволяє обмежити залучення додаткових ресурсів для фінансового оздоровлення підприємства та не збільшувати і так великі зобов’язання підприємства, а дає змогу «заробити» підприємству необхідні кошти шляхом нарощування обсягу його доходів і дозволяє зменшити вихідні грошові потоки підприємства.
Санація підприємств шляхом утворення ПФГ має ряд суттєвих переваг, реалізація яких неможлива без налагодження партнерських стосунків між усіма сторонами санаційного процесу, а також фінансово-кредитними організаціями. Саме такі умови присутні при залученні неплатоспроможного підприємства до складу ПФГ, і тому якнайповніша реалізація санаційних заходів, що дозволить здійснити покращення структури капіталу, підвищення платоспроможності та ліквідності підприємства можлива саме за умов залучення неплатоспроможного підприємства до складу ПФГ.
У разі реорганізації виокремленням з переданням частки статутного фонду відкривається тимчасовий рахунок засновникам банку-правонаступника для перерахування частини залишку засобів із кореспондентського рахунку банку, що реорганізується, за розподільним балансом і внесків часток у статутний фонд новими засновниками.
Реорганізація комерційного банку перетворенням здійснюється в тому самому порядку, який передбачений для реорганізації підприємств інших галузей виробництва.
Висновки
В даній курсовій роботі на тему «Фінансова санація підприємств : сутність, роль, джерела та порядок здійснення», ми визначили основні аспекти реорганізації підприємства його оздоровлення.
Як правило, найбільший ефект дає комплексний підхід до оздоровлення фінансового стану підприємства, тобто стратегія санації, яка передбачає максимальне поєднання заходів, направлених на мобілізацію внутрішніх джерел економії коштів з заходами по залученню зовнішніх джерел фінансування для здійснення інвестиційних проектів щодо зміцнення конкурентних позицій підприємства. Санація - це комплекс заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспроможності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нормального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для стабільного функціонування підприємства.
В курсовій роботі ми також визначили мету та цілі санації підприємств. Отже, метою проведення санації є запобігання визначенню боржника банкрутом і його ліквідація. Організація санаційної процедури складний багато етапний процес, який затверджується хвалою арбітражного суду щодо:
- визначення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- затвердження звіту керуючою санацією і припинення розгляду справи про банкрутство;
- встановлення кінцевого строку розрахунків з кредиторами, але не більше шести місяців. В цьому випадку розгляд справи про банкрутство припиняється після завершення розрахунків з кредиторами.
Здійснення санації передбачає доволі широкий діапазон заходів по оздоровленню фінансового стану підприємства.
Санація підприємства може передбачати його реструктуризацію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово - економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну його структури управління, форм власності організаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства.
Власники підприємства-боржника, його персонал також беруть участь у санаційних заходах шляхом надання позик, внесків на збільшення статутного фонду, в тому числі за рахунок купівлі акцій, надання безповоротної допомоги.
Реалізація комплексу заходів по санації підприємства-боржника в разі успіху виводить його з фінансової кризи і створює умови для проведення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкрутом і розпочинається ліквідаційна процедура.
Практичне завдання (варіант 14)
Керівництво підприємства поставило фінансово-економічним службам завдання проаналізувати стан, структуру, необоротних активів, ефективність використання основних засобів та визначити найбільш оптимальний метод їх повного відтворення.
Завдання
Обґрунтувати значущість розв’язання цієї задачі для підприємства. Проаналізувати динаміку обсягів та структури необоротних активів підприємства. Визначити можливі чинники, що призвели до змін обсягу та структури необоротних активів.Проаналізувати показники, що характеризують стан основних засобів підприємства та ефективність використання основних засобів за загальними показниками.
Розрахувати розмір амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів підприємства за різними методами:
- згідно П(С)БО прямолінійним методом;
- згідно ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97
№ 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Оцінити політику щодо фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємства.
Розробити пропозиції, які спрямовані на поліпшення складу необоротних активів підприємства, в тому числі і основних засобів, на підвищення ефективності використання основних засобів і забезпечення найбільш оптимального варіанту їх повного відтворення. Визначити порядок дій та заходів керівництва, які спрямовані на розв’язання цих задач.
Інформаційне забезпечення до задачі