До укладання договору страхування страховик може перевірити вирогідність відомостей, поданих в описі майна, та інші дані про об’єкти, умови їх експлуатації, а за необхідності призначити експертизу для оцінки стану й дійсної вартості.
Страховиком перевіряються, зокрема, наявність майна в зазначеному в описі місці; приналежність майна до права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або інших права; умови зберігання майна; кваліфікація обслуговуючого персоналу; схильність майна до ризиків збитків від пожежі, стихійних лих, затоплення, крадіжок та інших несприятливих подій, балансова, залишкова вартість, ціна покупки; строк експлуатації та ін.
Страхувальник зобов’язаний при укладанні договору страхування майна:
• повідомити страховикові всі відомі йому обставини, що мають значення для визначення ступеня ймовірності настання страхових випадків і розміру можливих збитків; якщо після укладання договору страхування буде встановлено, що страхувальник повідомив навмисне неправдивих відомість страховикові про такі обставини, то страховик має право вимагати визнання договору страхоування недійсним і відшкодування збитків;
• сповістити страховика про укладений уже договір страхування цього ж майна від тих самих або інших ризиків в іншого страховика, а також про завдання майну збитку за страховими випадками, що раніше відбулися і отриманому страховому відшкодуванні. Якщо після набуття договором страхування чинності змінилися обставини, враховані при укладанні договору, що збільшило можливість настання страхового випадку, то страхувальник забов’язаний сповістити про це страховикові. Страховик має право в цьому випадку зажадати від страхувальника зміни умов страхування або сплати додаткової суми страхової премії. При неповідомленні страхувальником страховика про зміну ризикових обставин або запереченні проти зміни умов страхування й доплати страхової премії страховик може розірвати договір страхування. Страхувальник у цьому випадку відшкодує збитки страховика, викликані розірванням договору страхування.
1.2 Обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума і строк страхування майна
Страхувальник залежно від ступеня ймовірності настання страхових випадків, характерних для даного виду майна, укладає договір страхування звичайно від найбільш імовірних ризиків.
Наприклад, якщо для одного об’єкта майнаа досить велика небезпека (ризик) виникнення пожежі, а ймовірність настання інших страхових випадків —загибелі, втрати або ушкодження в результаті аварії систем водопостачання, опалення, вибуху та ін. — відсутній або вона незначна, то може укладатися договір страхування тільки від ризику пожежі — вогневе страхування.
За іншим об’єктом майна перелік страхових ризиків у договорі може бути більш широким.
Обобщенная оценка объема страховой ответственности (обязательств) страховщика определяется по страховой сумме отдельных объектов имущества и договора страхования в целом.
Страхове законодавство регулює умови встановлення страхової суми при укладанні договору страхування майна.
Зокрема, передбачається, що страхова сума визначається угодою між страхувальником і страховиком.
При цьому страхова сума кожного об'єкта й усього майна за договором страхування не повинна перевищувати їх дійсну (страхову) вартість.
Такою вартістю майна вважається дійсна вартість у місці його знаходження в день укладання договору страхування.
При страхуванні страхувальником майна від різних ризиків за
декількома, окремими договорами страхування (у тому числі за договорами з різними страховиками) допускається перевищення загальної страхової суми за типами договорів над страховою вартістю.
Якщо страхова сума, зазначена в договорі страхування майна, перевищує його страхову (дійсну) вартість, договір є незначним у тій частині страхової суми, що перевищує страхову вартість.
Зайво сплачена частина страхової премії поверненню не підлягає.
У випадку завищення страхової суми в результаті обману страхувальником страховика останній має право вимагати визнання договору страхування недійсним і відшкодування завданих йому збитків у розмірі, що перевищує суму сплаченої страхувальником страхової премії.
Для випадку страхування того самого майна від однакового складу ризиків у двох або декількох страховиків (подвійне страхування) сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті кожним зі страховиків скорочується в цьому випадку пропорційно зменшенню первісної страхової суми за відповідним договором страхування.
Якщо при укладанні договору страхування майна страхова сума встановлена нижче страхової вартості, то страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний відшкодувати страхувальникові (вигодоотримувачу) частину заподіяних збитків, пропорційну відношенню страхової суми до страхової вартості.
Якщо обсяг страхової відповідальності за окремим ризиком договору страхування майна перевищує 10% величини власних коштів страховика, то в договорі за згодою сторін може бути передбачена безумовна франшиза.
Для забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності страховик у таких випадках може також застрахувати майно страхувальника разом з іншим страховиком (страховиками) за одним договором страхування (зістрахування або страхування учасниками страхового пулу або укласти договір перестрахування.
Строк страхування майна встановлюється, виходячи з інтересів страхувальника звичайно від 1 місяця до 1 року або більше при добровільному страхуванні.
Договір страхування майна набуває чинності з моменту сплати страхової премії або першого страхового внеску, якщо договором не передбачене інше.
При обов'язковому страхуванні майна його страховий захист триває весь період експлуатації (використання) об'єктів.
Строк страхування за договором добровільного страхування майна може скоротитися при достроковому розірванні договору.
Строк страхування й безпосередній страховий захист достроково закінчуються при достроковому припиненні договору добровільного страхування майна у випадках:
• виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі (виплата відшкодування в розмірі страхової суми) до закінчення терміну дії договору страхування ;
• несплати страхувальником страхової премії або чергового страхового внеску;
• ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника (застрахованого) - фізичної особи;
• ліквідації страховика ;
• ухвалення судом рішення про недійсність договору страхування.
1.3 Страхова премія й страхові тарифи
Страхова премія як плата за страховий захист за будь-яким видом страхування визначається множенням страхової суми на страховий тариф.
Це загальне положення. Однак у розрахунку страхової премії за договором страхування конкретного майна повинні враховуватися певні фактори, що роблять його більш складним:
• якщо договором передбачене страхування від різних ризиків об'єктів майна страхувальника, що мають кожний свою дійсну (страхову) вартість і погоджену сторонами страхову суму, то спочатку розраховується страхова премія за страхуванням кожного об'єкта майна, а потім загальна за всіма об'єктами;
• при строку страхування за договором, що може бути^ менш одного року, так і до декількох років, розрахунок страхової премії по об'єктах майна провадиться з урахуванням строку страхування.
Страхова премія за строк страхування об'єкта майна менше одного року визначається звичайно з розрахунку 1/12 річної страхової премії за щомісяця (неповний місяць прирівнюється до повного) або із застосуванням коригувальних коефіцієнтів і може бути розрахована за формулою
,де Тб - брутто-ставка;
Tн - нетто-ставка;
S - страхова сума;
t - строк страхування за місяцями;
f - питома вага навантаження в структурі брутто-ставки.
Страхова премія може сплачуватися страхувальником за узгодженням зі страховиком одноразово за весь період страхування або на виплату тому числі один раз на рік - при строку страхування протягом декількох років, у строк, зазначений у договорі страхування (страховому полісі).
У випадку несплати страхової премії або внеску страховик відповідно до правил (договору) страхування майна звичайно звільняється від обов'язку відшкодовувати збиток при настанні страхового випадку, а договір страхування, якщо інше не передбачено ним, може бути припинений.
При безперервному висновку договорів страхування майна, відсутності страхових випадків і страхових виплат за попереднім договором страхування страхувальникові надається знижка на річну страхову премію, що підлягає оплаті, за договором, що укладає знову, - звичайно в розмірі 10% за кожний рік страхування.
Загальний розмір зменшення страхової премії, що сплачується, установлюється в межах 35-50%. Крім того, деякі страховики передбачають у правилах страхування майна збереження зазначеної пільги при переході до них страхувальника з іншої страхової кампанії.
Надаються й пільги щодо сплати страхової премії за страхування майна окремим категоріям страхувальників (пенсіонерам, інвалідам, учасникам Другої світової війни) і страхувальникам, що уклали вже з даним страховиком договір страхування іншого виду.
У випадку встановлення в договорі страхування майна франшизи страхова премія, що сплачує страхувальник, зменшується на величину добутку страхового тарифу на суму франшизи й може бути розрахована за формулою
де Тб - брутто-ставка;
Tн - нетто-ставка;