Сучасні форми та системи оплати праці (стр. 2 из 7)
Кваліфікаційний рівень встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.
Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:
1. Визначається кількість балів, зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня):
2. Визначається загальна сума балів, зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:
3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал.
4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника.
Контрактна система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).
Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.
Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).
Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.
Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.
Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.
Оплата посібників з тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі листів непрацездатності виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці по хворобі.
Оплата за час виконання суспільних і державних обов'язків і деякі інші визначаються з розрахунку середнього заробітку останніх двох календарних місяців роботи; для тих, що пропрацювали на підприємстві менше двох місяців - з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. Заробітна плата за час відпустки розраховується виходячи з середнього заробітку.
Оплата днів відпустка здійснюється згідно розрахованому середньому денному заробітку. Середній денний заробіток визначається виходячи з дванадцяти останніх місяців роботи, передуючих відходу у відпустку. Отриманий сукупний заробіток ділиться на 12 місяців і отримують середньомісячний заробіток працівника. Середньомісячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) в результаті отримують среднедневной заробіток працівника. Середньоденний заробіток умножається на кількість днів відпустки і виходить сума оплати щорічної відпустки.
2. Розрахункова частина
2.1 Розрахунок кількості обладнання та його завантаження
Необхідна кількість металоріжучих верстатів визначається за формулою:
(1.1)де
- трудомісткість машини по даній групі верстатів, нормо-година; 
- річна програма випуску, шт.; 
- коефіцієнт виконання норм; 
- дійсний річний фонд роботи верстата, годин.Дійсний фонд роботи одного верстата визначається за формулою:
(1.2)де
- кількість робочих днів у ріку; 
- кількість робочих змін у добу; 
- тривалість зміни; 
- коефіцієнт втрат робочого часу на ремонт обладнання. =
3876 (годин) 
; 
(шт); 
; 
(шт);
; 
(шт); 
; 
(шт); 
; 
(шт); 
; 
(шт); 
; 
(шт); 
; 
(шт); 
. 
(шт).Прийняту кількість верстатів (
) одержуємо, округляючи 
до цілого числа в більшу сторону.Коефіцієнт завантаження обладнання визначається за формулою:
(1.3)де
- необхідна кількість верстатів;Спр - прийнята кількість верстатів, шт.
; 
; 
; 
; 
; 
;
; 
;