На основі всебічної характеристики головних функцій підприємництва можна дати комплексне визначення його сучасної сутності.
Підприємництво – самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та самореалізації власної мети.
Поняття «підприємництво» не слід ототожнювати з поняттям «бізнес», яке є більш ємним і передбачає будь-який вид діяльності (навіть афери), що приносить дохід або особисту користь.
Виходячи з цього, підприємцю мають бути притаманні певні риси, пов'язані з його відповідними функціями. Він повинен:
1) вбачати в людині головне джерело підвищення ефективності роботи підприємства, нових ідей; сприяти формуванню лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику; формувати економічне мислення, постійно здійснювати пошук нових можливостей, бути ініціативним та ін.;
2) вміти об'єднати людей для досягнення спільної мети; надихати співробітників, приділяти значну увагу прагненням людей, їх духовним якостям; домагатися того, щоб цінності фірми були в центрі уваги працівників, вміти переконувати їх;
3) бути професійно підготовленим для пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, підвищення його ефективності; постійно орієнтуватися на ефективність і якість, здійснювати систематичне планування; прагнути до всебічної інформованості, йти на розумний ризик; впроваджувати форми і системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива, зменшення ручної праці); надавати підрозділам певну автономію, прагнути до простоти управління; вміло поєднувати автономію з жорстким централізмом та ін.;
4) постійно орієнтуватися на потреби споживачів, підвищення якості продукції та послуг, які надають згідно з чинним законодавством; сплачувати податки; не забруднювати довкілля; оптимально поєднувати індивідуальні, колективні й суспільні інтереси; відповідати за свої вчинки;
5) діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої творчі, організаторські здібності тощо. У Законі України «Про підприємництво» зазначається, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. Основними принципами, за якими здійснюється підприємництво, є:
1) вільний вибір діяльності на добровільних засадах;
2) залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;
3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до витрат виробництва з дотриманням чинного законодавства;
4) вільне наймання працівників;
5) залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством;
6) вільний розподіл прибутку, який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;
7) самостійне здійснення підприємцем (юридичною особою) зовнішньоекономічної діяльності;
8) використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.
Підприємницька діяльність – праця індивіда, заснована на розвитку особистісних чинників, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту.
Підприємництвом не вважають виконання будь-якого завдання, якщо виконавець не мав хоча б одного особистісного чинника і права на свободу такої діяльності.
Особистісні чинники підприємництва – особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права тощо.
Основними завданнями, які необхідно вирішити на початку підприємницької діяльності, є:
– вибір сфери та масштабів діяльності;
– вибір місця розташування підприємства, компанії;
– вибір форм підприємницької діяльності та назви фірми;
– фінансування та інвестування.
Підприємництво – один з важливих чинників соціально-економічного прогресу. Тому суспільство зацікавлене в цивілізованому підприємництві, яке повинне мати правову підтримку у таких основних формах: 1) надання свободи підприємницької діяльності; 2) надання підприємцю статусу комерсанта; 3) створення умов для відкриття і реєстрації підприємства. За вибору форми підприємництва беруть до уваги масштаб діяльності, форму відповідальності підприємця, можливості отримання кредитів, рівні оподаткування, можливий обсяг реалізації продукції та ін. Основними суб'єктами підприємництва є приватні особи, групи осіб (в акціонерних компаніях, кооперативах) і держава (відповідні органи).
В першому розділі розглянуто теоретичні засади підприємницької діяльності в Україні, основні принципи підприємницької діяльності та загальний стан підприємництва в Україні.
За функціональним характером підприємницька діяльність поділяється на такі види: з виробництва продукції; з виконання робіт; з надання послуг; торговельна діяльність.
Згідно з Законом України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами з об'єднанням майна для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Проте, до кола господарських товариств поки що не входять державні підприємства, організації та установи.
Підприємство, як основна організаційно-правова форма підприємницької діяльності, являє собою статутний суб'єкт самостійного господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу). У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.
Відповідно до Закону України "Про власність" можуть утворюватися такі види підприємств:
- індивідуальне підприємство;
- сімейне підприємство;
- приватне підприємство;
- колективне підприємство;
- державне комунальне підприємство;
- державне підприємство;
- спільне підприємство;
- підприємство, основане на власності юридичних осіб і громадян країн Співдружності та інших держав;
- малі підприємства.
Підприємства можуть об'єднуватись в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни.
Можуть бути й інші об'єднання за галузевою, територіальною чи іншою ознакою.
В сучасній економіці Україні існує безліч підприємств різних форм власності. Основні проблеми їхньої діяльності: суперечливість законодавства, монополізм, відсутність або ж мізерна кількість допомоги з боку держави (субвенцій, податкових канікул тощо).
РОЗДІЛ 2ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВІДТВОРЮВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ЗА ВАРІАНТОМ 3
Здійснити оцінку ефективності відтворювального процесу на машинобудівному підприємстві, використовуючи показники табл. 1.
Таблиця 1
Якісні характеристики роботи машинобудівного підприємства за період 2001-2005 рр.
| Показник | Рік | Значення | Показник | Рік | Значення |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Виручка від реалізації, тис. грн. | 2001 | 43156,9 | 5. Грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн. | 2001 | 698,3 |
| 2002 | 45698,6 | 2002 | 623,3 | ||
| 2003 | 47111,2 | 2003 | 725,8 | ||
| 2004 | 49632,3 | 2004 | 769,3 | ||
| 2005 | 52569,2 | 2005 | 804,1 | ||
| 2. Виробничі запаси,тис. грн. | 2001 | 5496,8 | 6. Дебітор-ська забор-гованість, тис. грн. | 2001 | 4563,2 |
| 2002 | 5890,5 | 2002 | 4777,3 | ||
| 2003 | 5999,3 | 2003 | 4963,2 | ||
| 2004 | 6836,9 | 2004 | 5012,3 | ||
| 2005 | 7058,5 | 2005 | 5088,9 | ||
| 3. Незавершене виробництво, тис. грн. | 2001 | 4323,1 | 7. Запаси товарів, тварини на вирощуванні та відгодівлі,тис. грн. | 2001 | 659,2 |
| 2002 | 4469,5 | 2002 | 789,1 | ||
| 2003 | 4967,4 | 2003 | 879,1 | ||
| 2004 | 4896,6 | 2004 | 999,1 | ||
| 2005 | 5399,9 | 2005 | 876,5 | ||
| 4. Готова продукція,тис. грн. | 2001 | 10854,7 | 8. Інші оборотні активи, тис. грн. | 2001 | 338,1 |
| 2002 | 12698,7 | 2002 | 267,9 | ||
| 2003 | 13898,6 | 2003 | 511,6 | ||
| 2004 | 10368,9 | 2004 | 540,5 | ||
| 2005 | 11998,9 | 2005 | 447,7 |
Оцінку ефективності відтворювального процесу на підприємстві треба провести у такій послідовності:
1. Визначити розмір оборотних коштів в сфері виробництва за період 2001-2005 рр.
2. Визначити розмір оборотних коштів в сфері обігу за період 2001-2005 рр.
3. Визначити загальний розмір оборотних активів по підприємству та за період 2001-2005 рр.
Оборотні кошти в сфері виробництва влючають в себе виробничі запаси, незавершене виробництво. Оборотні кошти в сфері обігу складаються з готової продукції та інших оборотних активів. Дані розрахунків, виходячи з даних таблиці 1, розмістимо в таблиці 2.
Таблиця 2
Розподіл оборотних коштів підприємства за цільовим призначенням, 2001 – 2005 рр.
| Показники | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | Всього |
| 1. Оборотні кошти в сфері виробництва, тис. грн. | 9819,90 | 10360,00 | 10966,70 | 11733,50 | 12458,40 | 55338,50 |
| 2. Оборотні кошти в сфері обігу, тис.грн. | 55048,00 | 59288,50 | 62247,20 | 61311,00 | 65819,90 | 303714,60 |
| 3. Загальний розмір активів підприємства, тис.грн. | 70090,30 | 75214,90 | 79056,20 | 79055,90 | 84243,70 | 387661,00 |
Отже, загальний обсяг оборотних коштів в сфері виробництва за п’ять років склав 55338,50 тис.грн., в сфері обігу – 303714,60 тис.грн. Загальний обсяг активів підприємства за період 2001 – 2005 рр. склав 387661,00 тис.грн.