Сучасний стан розвитку готельних послуг в м. Києві (на приклади Готелю "Дніпро").
ПЛАН
Вступ. 3
1. Значення та види готельного бізнесу в Україні. Схема видів закладу. 5
2. Характеристика сучасного рівня розвитку готельного закладу. 9
2.1. Історичний аспект. 9
2.2. Структура підрозділів. 11
2.3. Види діяльності та їх динаміка. 13
2.4. Трудові ресурси. 17
3. Перспективи та шляхи покращення обслуговування. 19
Висновок. 24
Список використаної літератури. 26
Перші готелі (караван-сараї), як і сама професія, по обслуговуванню мандрівних людей виникли у далекому минулому, більш ніж за 2 тис. років до н. е., у давньосхідній цивілізації. З часів Древньої Греції і особливо Древнього Риму отримали розвиток заїжджі двори, хаїнни, інни, готелі, ями, поштові станції - це родоначальники готелів, призначених для мандрівних торговців і артистів, паломників і мандрівників.
Впродовж століть зовнішність древнього готелю не змінювалася. В основному вона складалася з огорожі для коней і двоповерхової будівлі, в якій на першому поверсі розташовувалася таверна, а на другому - спальні. В середні віки в цей комплекс основних послуг для мандрівників почали додавати відкриті і криті галереї, де влаштовувалися театральні уявлення (англійські інни). Поза сумнівом, що вже тоді існувала практика надання мандрівникам і інших побутових послуг з боку власників цих закладів, членів їх сімей, прислуги і дрібних ремісників. Такі готелі вже тоді були родоначальниками туристських комплексів на відповідних тим часам якісному і кількісному рівнях надання послуг.
Автомобільна і авіаційна індустрії, що сформувалися буквально в перше післявоєнне десятиліття (1945-1955 рр.) визначили готельний бум у всьому світі. Готельна база перетворюється в цей час на індустрію послуг, надаючи туристові, гостю, мандрівникові, відпочивальникові певний набір послуг з розміщення, відпочинку і так далі Готель з будинку з мебльованими кімнатами, призначеного для тимчасового мешкання людей, все частіше перетворюється на туристський комплекс, повносервісний готель, в якому опиняється безліч різноманітних послуг, призначених для так званого цільового споживача. Готелі на автотрасах, залізничних вокзалах, при аеропортах, а також готелі для ділових людей і бізнесменів в торгівельних, адміністративних центрах великих міст, курортні готелі і пансіонати, конгресс-отелі і конгресс-центри, готелі «люкс» і апартаменти, готелі-казино, пересувні готелі і кемпінги, молодіжні готелі, гуртожитки і гірські притулки, удома мисливців і рибаків - ось далеко не повний перелік готелів цільового призначення. Для кожного з перерахованих видів характерна тенденція до розширення сервісу і підвищення якості послуг.
Зберігаються тенденції до спеціалізації готелів (сегментація ринку готельних послуг), зростання числа малих готелів і фешенебельних готелів-гігантів, а також вишуканих і химерних, неповторних готелів в незвичайних місцях.
Росте число готельних об'єднань - ланцюгів, асоціацій. Готелі стають піонерами у використанні новітніх досягнень техніки - нових матеріалів (екологічно чистих, пожежобезпечних, зносостійких, витончених і т. д.), передових технологій по системах життєзабезпечення і забезпечення безпеки і комфорту, нових інформаційних технологій (комп'ютерних готельних технологічних систем, комп'ютерних систем і мереж бронювання і резервування місць). Сучасна готельна база стає основою туристської індустрії - індустрії XXI століття.
Отже, основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей розвитку готельних послуг у м. Києві на прикладі діючого готельного господарства.
Сучасний стан готельного господарства країни і тенденції розвитку готельної індустрії країни, що намітилися наприкінці 90-х рр., можна охарактеризувати наступними положеннями:
1. Досягнення готельної індустрії України є дуже скромними на тлі загальносвітової тенденції неухильного зростання, процвітання і розвитку даної сфери діяльності. Це є наслідок відсутності державного менеджменту в сьогоденні (у питаннях економіки і раціонального використання національного капіталу і багатства взагалі і в питаннях туризму зокрема).
2. Основний готельний фонд країни не відповідає міжнародним стандартам.
3. Введені в експлуатацію високо комфортабельні готелі в Києві за участю іноземних компаній дозволили істотно скоротити дефіцит готелів високого класу для багатої клієнтури (в основному напрями ділового туризму). Вартість розміщення в цих готелях порівнянна з вартістю розміщення в найбільших столицях миру. Не дивлячись на це, заповнюваність готелів «люкс» залишається на достатньо високому рівні.
Завдання класифікації готелів в Україні достатньо трудомістке через їх різноманіття, обумовленого у свою чергу безліччю видів туризму і подорожей, відповідною спеціалізацією засобів розміщення туристів, різноманітністю мотивів подорожей, істотною відмінністю матеріального достатку мандрівників, а також зважаючи на наявність географічних, природних і інших особливостей. Проте існує декілька загальних класифікаційних ознак. Їх можна виділити навіть при істотній відмінності національних класифікацій: розміри, цільові ринки, рівні обслуговування, форми власності і ступеня залежності від неї організаційної структури управління. Природно, будь-яка класифікація до певної міри умовна, і ця умовність виявлятиметься перш за все в тому, що якийсь конкретний готель може бути віднесений відразу до декількох категорій і, навпаки, через обмеженість класифікаційних ознак (підстав) багато засобів розміщення туристів взагалі не можна віднести буде до будь-якої конкретної категорії.
Існуючі національні системи класифікації, підтримувані державою або національними готельними асоціаціями шляхом національних стандартів і узаконених правил сертифікації готельних послуг, стосуються в основному кількісних характеристик матеріальної бази, повноти сервісу, рівня і якості готельних послуг і не зачіпають такі ознаки, як цільові ринки, специфічні функціональні вимоги, форми власності і структури управління, принципи розташування готелів і ін. Тому при вивченні готельної індустрії знання тільки цих систем недостатньо. Разом з тим інші багатообразні класифікаційні ознаки готелів використовуються як в національній, так і в міжнародній статистиці по готельній індустрії.
Розглянемо можливу класифікацію готелів в Україні.
Відмінність готелів по розмірах (місткості). Місткість готелів визначається кількістю номерів або місць. У статистичних даних часто приводяться обидва ці параметра.
По числу номерів в готелі зазвичай розділяються на 4 категорії:
· малі (до 100-150 номерів);
· середні (від 100 до 300-400 номерів);
· великі (від 300 до 600-1000 номерів);
· гіганти (більше 1000 номерів).
Класифікація готелів за розмірами дозволяє порівнювати результати виробничої діяльності однотипних готелів. Крім того, розмір готелю свідчить, як правило, про якості сервісу (об'ємі і якості додаткових послуг), а також побічно характеризує інші параметри.
Класифікація готелів за цільовими ринками. Мета подорожі є основним чинником, що визначає тип готелю, її основне функціональне призначення, вимоги до його території, об'єму послуг, доцільних в умовах конкретного готельного комплексу, а також сезон, що визначає, тривалість відвідин готелю і його місце розташування. Загальною обов'язковою вимогою для організації готелю як засобу розміщення туристів (що тимчасово проживають) є наявність умов для розміщення, годування, необхідного мінімуму побутового обслуговування.
Цільовий ринок - це конкретна категорія людей, яку готель може обслугувати як потенційних гостей. Деякі готелі проектуються і будуються під цільові ринки, інші ж прагнуть вийти на цільові ринки, використовуючи маркетинговий підхід в своїй стратегії.
У готельній індустрії є тенденція до орієнтації на дрібніші категорії (сегменти) ринку і розробки відповідного готельного продукту (комплексу послуг) відповідно до їх вимог. Маркетингова сегментація сприяє істотному зростанню різноманітних мереж готелів, що орієнтуються на певну категорію туристів. При цьому кожен специфічний сегмент ринку обслуговується готелем однієї і тієї ж мережі
По обслуговуванню цільових ринків готелю розділяються:
1. Готелі для туристів, основною метою і мотивом подорожі яких є професійна діяльність (бізнес, комерція, зустрічі, наради, симпозіуми, конференції, конгреси, обмін досвідом, навчання, професійні виставки, презентації продукції і т. п.). До категорії готелів ділового призначення відносяться бізнес-готелі (комерційні готелі), конгресс-отелі, конгресс-центри, професійні клуб-отелі і відомчі готелі.
2. Готелі для туристів, основною метою і мотивом подорожі яких є відпочинок (пасивний, активний, комбінований) і лікування (профілактичне, відновне):
· курортні готелі;
· пансіонати і дома відпочинку (для стаціонарного пасивного відпочинку);
· туристсько-екскурсійні готелі (туркомплекси);
· туристсько-спортивні готелі (туркомплекси);
· казино-готелі (готелі для любителів азартних ігор);
· спеціалізовані (з системою технічного обслуговування особистих транспортних засобів туристів, мобільні, самообслуговування).
3. Транзитні готелі (туркомплекси):
· на авіатрасах (готелі при аеропортах);
· на автотрасах (мотелі);
· на залізничних трасах (привокзальні);
· на водних трасах (готелі, розташовані поблизу портів).
4. Готелі для постійного проживання.
Класифікація за формою власності. Кондомініуми і таймшерні готелі
Кондомініуми - готельні комплекси, приміщення і номерний фонд в яких проданий індивідуальним власникам, що проживають або здають в оренду ці приміщення відпочивальникам. Відмінність таймшерних готелів полягає в тому, що купувався не номерний фонд, а довгострокове право на відпочинок в готелі або в мережі готелів.