У разі негативних результатів обстеження виробництва ОС припиняє роботи за заявкою на час проведення підприємством-заявником коригувальних дій з усунення невідповідностей. Роботи за заявкою можуть бути продовжені тільки після надання ОС переконливих доказів проведення Заявником коригувальних дій. Повторне обстеження виробництва може здійснюватися за повною або скороченою процедурою, коли перевіряють лише ті елементи виробництва, у яких були виявлені, невідповідності. В разі позитивних результатів повторного обстеження заявнику видається сертифікат відповідності на продукцію, що сертифікується.У випадку, коли коригувальні дії не були виконані в термін до півроку або інформація про них не надійшла до ОС в цей термін (або інший термін, встановлений в акті обстеження або іншому документі), заявка анулюється, а роботи за нею припиняються. Про це ОС інформує Заявника. Для подовження робіт Заявник повинен подати нову заявку в установленому порядку.
Оформлення сертифіката відповідності та його реєстрацію в Реєстрі Системи здійснює відділ сертифікації, що розглядав результати робіт з сертифікації продукції за заявкою.
За позитивних висновків розгляду результатів робіт з сертифікації заявнику видається оригінал сертифіката відповідності. За бажанням заявника йому може бути додатково виданий оригінал сертифіката відповідності на російській мові з тим же номером і датою видачі.
Визнання сертифікатів чи інших документів, які підтверджують відповідність продукції іноземного виробництва, видані уповноваженими органами інших країн
Визнанню в Системі підлягають сертифікати та протоколи випробувань продукції, видані уповноваженими органами інших країн (далі – іноземний сертифікат), за умови дотримання таких правил:
а) з національним органом сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну, Держспоживстандартом України укладена двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації;
б) іноземний сертифікат виданий в державній системі сертифікації тієї країни, з якої походить і в якій виготовлена продукція, що ввозиться в Україну;
в) продукція, що ввозиться в Україну, може бути ідентифікована за супровідною документацією (маркування, етикетка тощо) як така, що виготовлена за міждержавними (ГОСТ) або іншими нормативними документами, що є чинними в Україні.
У разі якщо показники безпеки продукції повністю відповідають вимогам нормативних документів, чинних в Україні, оформлюється свідоцтво про визнання.
Якщо показники безпеки частково відповідають вимогам нормативних. документів України, проводяться додаткові випробовування зразків продукції (за показниками, які не співпадають з вимогами нормативних документів України) та оформлюється сертифікат відповідності.
Технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції здійснює орган сертифікації продукції чи за його дорученням інша організація у разі, коли сертифікат відповідності виданий виробнику на продукцію, що випускається серійно, і надано право самостійно застосовувати його до кожної одиниці виготовленої продукції.
Технічний нагляд може проводитись у формі контрольних випробувань, контрольних випробувань та перевірки виробництва.
Обсяг, порядок та періодичність технічного нагляду встановлюється органом сертифікації продукції у кожному окремому випадку під час проведення сертифікації і регламентується програмою технічного нагляду.
3. Шляхи вдосконалення діяльності підприємства
3.1 Роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності продукції ЗАТ «Подільський цукор»
Під конкурентоспроможністю продукції на ЗАТ "Подільський цукор" розуміють:
- рівень економічних, технічних та експлуатаційних характеристик продукції, що дозволяє отримати переваги у порівнянні з іншою аналогічною продукцією на ринку;
- узагальнену більш високу порівняльну характеристику продукції, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку чи властивостей продукції.
Конкурентоспроможність є інтегральною характеристикою продукції, що обумовлює можливість її збуту. На конкурентоспроможність продукції впливають її» якість, ціна, вартість експлуатації, зручність технічного обслуговування, імідж виготовлювача, його здатність дотримувати договірні терміни постачання й інші чинники. [12]
Пріоритетність чинників конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» залежить від рівня соціально-економічного розвитку суспільства, характеристик ринків, на яких реалізується продукція, потреб конкретних споживачів.
Згідно з ДСТУ ISO 9000 якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції чи послуг задовольняє сформульовані потреби або очікування, що можуть бути загальнозрозумілими або обов'язковими.
Відповідно до стандарту ISO 8402 вимоги до якості – відображення певних потреб або їх переведення в набір кількісно чи якісно визначених вимог до характеристик об'єкта, щоб надати можливість їх реалізації та перевірки.
Із цих визначень якості випливає, що основним суб'єктом, який визначає якість, є споживач. З іншої сторони, його оцінка якості ґрунтується на поінформованості щодо характеристик продукції та їх підтвердженні випробуваннями, можливості об'єктивного співставлення з іншою аналогічною продукцією.
Розглядаючи питання конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» та якості варто наголосити на таких суттєвих характеристиках сучасного ринку:
- глобалізація ринку;
- динамічність змін вимог ринку та коротко терміновість життєвого циклу продукції чи послуги;
- формування нових ринків та регіональних ринків з більш високими вимогами;
- розвиток ринку високотехнологічної продукції та послуг;
- застосування комунікаційних технологій, швидкоплинність оновлення інформації щодо продукції та послуг;
- зменшення долі суспільного сектора та стрімке зростання приватного;
- переважання пропозиції над попитом;
– забезпечення вимог екологізації виробництва та безпеки; формування потреб сталого розвитку суспільства.
За таких умов позиціювання продукції та послуг на ринку і визначення їх конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» розгортається у тріаді: якість – ціна (вартість) – час, тобто, треба вирішувати триєдине завдання – уводити продукцію в ринковий обіг високої якості за прийнятною ціною у певний період часу та на відповідному сегменті ринку. У більш вузькому змісті, чим зазначене вище досягти конкурентоспроможності це – задовольнити вимоги та очікування споживачів краще, ніж конкуренти, скорочувати термін виконання замовлень з тим, щоб бути мобільнішим за конкурентів, знижувати витрати, щоб запропонувати кращу ціну, ніж конкуренти. [12]
На ринку діють одночасно, по-перше, виробники та постачальники продукції і. послуг, які власне і створюють конкуренцію, по-друге, споживачі, які задовольняють свої потреби, по-третє, держава, яка вирішує соціально-економічні завдання та створює певні правила та норми діяльності на ринку, застосовуючи законодавче і нормативно-правове регулювання та розвиваючи добровільні механізми узгодження інтересів сторін і спонукаючи учасників ринку до їх застосування.
Таким найбільш дієвим і загальновизнаним світовою спільнотою, урядовими інституціями та бізнесовими колами механізмом є стандартизація на засадах консенсусу та узгодженості на різних рівнях стандартизації (міжнародному, регіональному, національному та підприємства).
Чи не найкращим чином ілюструють ринкову корисну роль стандартизації її переваги, викладені у багатьох основоположних документах міжнародних і національних систем стандартизації:
- досягнення якості продукції, процесів та послуг шляхом визначення характеристик, які встановлюють їх здатність задовольнити певні потреби, тобто їх відповідність призначеності;
- забезпечення поліпшення якості життя, безпеки та захисту довкілля;
- досягнення економії людських ресурсів, матеріалів і енергії під час виробництва продукцією;
- забезпечення прозорих та однозначних відносин між усіма зацікавленими сторонами у формі, придатній для використання як посилання чи відтворення (включення) в чинні документи;
- сприяння міжнародній торгівлі шляхом усунення бар'єрів у торгівлі, спричинених відмінностями національних систем;
- забезпечення промислової ефективності шляхом управління розмаїттям, уніфікацією та типізацією.
Очевидно, що кожна із цих переваг безпосередньо пов'язана із створенням конкурентоспроможної, а одночасно і якісної продукції чи послуги.
На досягнення таких цілей спрямовується і міжнародна практика дослідження потреби у стандарті, яка передбачає отримання позитивних відповідей на такі питання.