Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортних товарів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. [2]
Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичними або фізичними особами на митній території України.
Оплаті підлягають всі види робіт, пов'язані з обов'язковою сертифікацією продукції: підготовчі, експертні, щодо акредитації, атестації, випробування, контролю та реєстрації. Кошти, витрачені заявником на обов'язкову сертифікацію продукції, відносяться на її собівартість.
Вартість робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції, визначається в договорі між замовником і виконавцем.
Орган 3 сертифікації продукції при проведенні обов'язкової сертифікації несе відповідальність за:
- необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифіката відповідності;
- порушення правил сертифікації.
Акредитована випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність результатів випробувань.
2. Якщо дії не завдали шкоди споживачеві, громадянам, їхньому майну та навколишньому природному середовищу, орган, винний у порушенні правил, сплачує до державного бюджету України подвійну вартість виконаних робіт на підставі рішення центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. При повторному аналогічному порушенні правил сертифікації орган з сертифікації продукції та випробувальна лабораторія (центр) позбавляються акредитації в державній системі сертифікації.
Збитки (включаючи очікуваний і неодержаний прибуток), завдані споживачам, їхньому майну, та шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу діями, вказаними в пункті 1 цієї статті, підлягають відшкодуванню за рахунок органу, що проводив обов'язкову сертифікацію, в порядку, встановленому чинним законодавством, і цей орган позбавляється акредитації в державній системі сертифікації.
1.3 Стандартизація та уніфікація як напрями розвитку спеціалізації
Об'єктивний хід виробництва вимагає, з одного боку, частої зміни номенклатури продукції, що виготовляється, а з іншого – поглиблення спеціалізації виробництва з метою отримання більш дешевої продукції. Виникає суперечність: сучасне виробництво вимагає зростання різноманітності застосовуваних знарядь праці, а спеціалізоване виробництво, навпаки, – їх однорідності. Надання можливості створювати справді різнорідну продукцію (машини та обладнання) з однорідних елементів дасть змогу фактично вирішити цю суперечність. Важливу роль у розв'язанні цієї проблеми відіграють стандартизація та уніфікація.
Стандартизація – це процес встановлення й застосування обов'язкових правил, норм і вимог до продукції, сировини, матеріалів, методів проектування й виробництва з метою забезпечення необхідної якості та подолання нераціональної різноманітності вищезазначених видів і типів.
Стандартизація здійснюється на основі принципів випередження й комплексності. Принципи випередження полягають у встановленні підвищених норм, вимог до об'єктів стандартизації, які в майбутньому мають бути оптимальними.
Принцип комплексності означає погодженість взаємопов'язаних елементів, що входять до складу об'єкта стандартизації. Комплексність забезпечується включенням в програму стандартизації виробів, деталей, напівфабрикатів, матеріалів, технічних засобів, методів підготовки та організації виробництва. Отже, стандартизація забезпечує взаємозв'язок усіх сторін виготовлення й споживання продукції з метою забезпечення потреб споживачів за оптимальних виробничих витрат.
Уніфікація – це приведення різних видів продукції і засобів її виробництва до раціонально мінімальних типорозмірів і форм із мстою запобігання невиправданій різноманітності виробів однакового призначення й приведення їх до можливо одноманітного способу виготовлення. Уніфікація – це комплексний процес, який починає діяти від етапу конструювання до створення готового продукту і його експлуатації.
Основна мета уніфікації – це подолання багато типовості складових виробів однакового призначення й приведення їх до можливої однотипності способів виготовлення. Уніфікація передбачає застосування принципу конструктивного наслідування. У виріб нової конструкції вводяться деталі й вузли, які застосовуються в інших конструкціях. Таким чином забезпечується використання однакових деталей, вузлів і напівфабрикатів для виробництва продукції різного призначення.
Застосування загальних конструктивно-організаційних рішень дозволяє створювати на загальній (єдиній) основі різні модифікації виробів.
Застосування уніфікації і стандартизації веде до концентрації виробництва однорідної продукції на підприємствах об'єднання, що забезпечує зростання виробництва, краще використання виробничих потужностей, ресурсів, а відтак – збільшення прибутку.
На жаль, створена за радянських часів на деяких підприємствах замкнута система самозабезпечення призвела до багатономенклатурності виробництва. Випуск деталей і напівфабрикатів дублювався підприємствами різних галузей. Так, у машинобудуванні багато видів продукції за умови впровадження уніфікації і стандартизації могли б виготовлятися в більшій кількості на сучасному спеціалізованому обладнанні, а фактично виготовлялися на універсальному обладнанні й невеликими партіями.
Недостатньо використовувалися можливості уніфікації машин та інших виробів на основі застосування базових моделей (БНК), однотипних агрегатів, вузлів і деталей, агрегування, типізації технологічних процесів тощо.
В умовах ринкової економіки одним із найважливіших завдань є зміна структури підприємств шляхом усунення їх від виробництва для власних потреб продукції загальногалузевого призначення та організації її випуску на спеціалізованих підприємствах. Створення спеціалізованих підприємств – це не тільки шлях вдосконалення безпосередньо самого процесу виробництва, а й зміна у виробничих взаємозв'язках. Збільшення кількості споживачів, а відтак і технічних вимог до продукції, яка виготовляється на одному підприємстві, ставлення до неї як до готової продукції, що дає прибуток, неминуче тягне за собою підвищення її якості і, як наслідок, не тільки до зростання прибутку, але й до підвищення конкурентоспроможності продукції даного підприємства.
2. Оцінка сертифікації продукції на підприємстві
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ЗАТ «Подільський цукор»
Об'єктом дослідження курсової роботи обрано ЗАТ «Подільський цукор».
Стисла характеристика об'єкту дослідження:
– організаційно-правова форма – закрите акціонерне товариство (скорочено ЗАТ);
- номер свідоцтва про державну реєстрацію і дата видачі свідоцтва – №882 від 20.08.2002 р.;
- юридична адреса – Вінницька область, смт. Вороновиця, вул. Цукрозаводська, 1;
- ідентифікаційний код за ЄДРПОУ – 02312298;
- орган державного управління за СПОДУ – 3101;
- основний вид діяльності виробництво цукру;
- форма власності – колективна.
ЗАТ ТД «Подільський цукор» засноване на колективній власності Вінницької обласної спілки споживчих товариств та районних споживспілок. Метою діяльності ЗАТ є раціональне використання наявних фінансових, матеріальних, сировинних та трудових ресурсів, виробничих потужностей організації торгівлі цукром і економічних інтересів самого підприємства та засновників, одержання прибутків.
Основними завданнями ЗАТ є закупка та торгівля продовольчих товарів, переробка цукрових буряків, підвищення ефективності торгівлі, збільшення ефективності торгівлі, збільшення продуктивності праці, ресурсозбереження, поліпшення використання фондів, вдосконалення обладнання, оновлення і постійне підтримання його на належному технічному рівні; соціальний розвиток колективу створення сприятливих умов для високопродуктивної праці, проведення заходів по охороні навколишнього середовища.
Статутний фонд становить 6300000 грн.
Органи управління підприємством:
Вищим органом управління ЗАТ «Подільський цукор» є рада засновників в яку входять представники всіх засновників по одному від кожного, незалежно від його частки в майні підприємства. Інтереси трудового колективу представляє профспілковий комітет.
Ліквідація і припинення діяльності ЗАТ «Подільський цукор» здійснюється за рішенням засновників або судових органів у порядку передбаченому законом України «Про підприємництво».
Діяльність даного підприємства регулюється статутом ЗАТ «Подільський цукор».
Предметом діяльності ЗАТ є – виробництво цукру з цукрових буряків та його реалізація;
– Виробництво товарів народного споживання та надання платних послуг населенню;
– і Розробка, впровадження науково-практичних вітчизняних та
закордонних досягнень, купівля-продаж технологій та «ноу-хау», здійснення технічного переоснащення, розширення та реконструкція діючого виробництва;
- Створення мережі магазинів для реалізації різноманітних товарів власного виробництва та товарів, одержаних за взаєморозрахунками з українськими партнерами.
- Маркетинг, юридичні послуги;
- Експлуатація житлових і не житлових приміщень, лізингові операції і здача в оренду приміщень та техніки;