Рис. 1.1. Причини складання планів
Оптимізація економічних наслідків полягає в, тому, що будь-яке неузгодження чи збій діяльності системи потребує фінансових затрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є нижчою.
Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.
Планування - це процес, який складається з наступних процедур:
1) аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.
2) прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
3) обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).
4) оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані [29, c. 97].
Хоча потреба широкого впровадження планування в сучасних економічних умовах є очевидною, однак є певні фактори, які обмежують його застосування в Україні. Такими факторами виступають:
· відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;
· нестабільність фіскальної політики держави;
· складності при визначенні потреб підприємства в ресурсах;
· недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку; недоліки існуючої системи управлінського обліку;
· застарілі методи оперативного планування; відсутність кваліфікованих кадрів і обізнаних із сучасними методами планування;
· недостатній ;рівень розвитку інформаційних технологій на підприємствах.
Бізнес-план - це письмове обґрунтування програми проведення бізнес-операції, угоди, система раціонально, планомірно організованих заходів, дій, які розраховані на отримання підсумку попередньо прогнозований результат.
Іншими словами, бізнес-план - це документ, який включає перелік планових потреб та заходів щодо всіх основних сторін діяльності підприємства: його виробничі, комерційні і соціальні проблеми. Він складається на 3-5 років з розбивкою по роках, а перший рік – по місяцях. На відміну від директивного плану він не приймає законодавчого характеру, а регулярно корегується в залежності від кон’юнктури ринку і, таким чином, адаптується до непередбачених ситуацій [32, c. 71].
В цілому період бізнес-плану залежить від характеру та масштабів діяльності підприємства. Головне, щоб рядки плану були достатніми для повного, закінчення реалізації разового проекту, або для виходу на планову потужність виробництва і збуту, визначення строків окупності вкладень та їх рентабельності. Процесу розробки бізнес–плану передує робота по формуванню інформаційного забезпечення (інформаційного поля), тобто робота по підбору інформації щодо розроблюваного проекту.
Інформаційне поле бізнес–плану - це сукупність документів або даних правового, економічного, комерційного, науково–технічного, зовнішньокономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес–плану.
Зусилля підприємця в процесі формування інформаційного забезпечення бізнес–плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації. Так, для успішного просування товару, в якому втілена підприємницька ідея, від виробника до споживача необхідним є підбір маркетингової інформації, тобто інформації про:
- потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;
- технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;
- особливості просування даної продукції на споживчий ринок, інші відомості, які характеризують ринок майбутнього бізнесу.
Також, для виготовлення продукції, яка буде пропонуватися споживачам є необхідним отримання інформації виробничого характеру, тобто інформації про технологію виробництва даної продукції, про машини і устаткування, про сировину, про спеціальності та кваліфікації робітників, тощо, про встановлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами по виробничій кооперації. Завдання підприємця полягає не лише в тому, що виготовити і довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та й ще отримати певний прибуток. З цього погляду підприємця цікавить також і фінансова інформація, тобто інформація про рівень рентабельності аналогічної продукції, про необхідний початковий капітал, про потреби в кредитах, про особливості руху готівки, про оподаткування, тощо [24, c. 80].
З погляду системного підходу будь – який підприємницький проект – це відкрита система, яка може існувати за умов активної взаємодії з навколишнім діловим світом. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності.
Отже, для опрацювання бізнес – плану необхідна також інформація про загальноекономічні і галузеві чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо.
Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 1.2):
· власний досвід практичної діяльності;
· безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками;
· відомості про конкурентів;
· статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі;
· поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;
· рекламні матеріали, інформаційно – комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково - практичних конференцій;
· публікації з питань підприємництва.
Цінність бізнес – плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес – плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. Основними показниками якості інформації вважають:
1) об’єктивність, що характеризується оцінкою повноти, точності та несуперечливості інформації;
2) актуальність, що передбачає відповідність інформації її конкретним інформаційним потребам;
3) своєчасність, що відображає здатність задовольняти інформацій ні потреби у визначений термін;
4) комунікативність, що унаочнює зрозумілість інформації для відповідного користувача;
5) наочність, тобто очевидність.
Необхідно зазначити що інформація по бізнес–плану не може складатися тільки з фактичної інформації, тому при розробці бізнес–плану завжди існує елемент невизначеності - передбачення та припущень. Такими передбаченнями та припущеннями можуть бути прогнозування обсягів виробництва та реалізації; частки ринку; можливих цін; темпів розвитку бізнесу тощо.
Рис. 1.2. Складові та джерела інформації інформаційного поля розробки бізнес-плану
Бізнес-план може бути підготований менеджером, підприємцем, фірмою або групою фірм. Якщо у керівника виникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, виявити нову послугу або просто новий засіб організації і управління виробництвом, він пропонує свою ідею для бізнес-плану. Для розробки стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план.
Бізнес-план використовується:
а) персоналом управління підприємством:
· для визначення кола проблем, з яким зустрінеться підприємство при реалізації своєї наміченої мети;
· оцінки фінансового положення і конкурентноздатності підприємства на існуючому і новому ринку товарів і послуг;
· вироблення концепції і стратегії діяльності підприємства в умовах конкурентної боротьби з іншими виробниками таких же товарів і схожих послуг;
· формулювання і забезпечення шляхів вирішення цих проблем.
б) потенційним інвестором (кредитором) і партнером:
· для оцінки економічної ефективності бізнес-проектів, що намічаються, реальності отримання бажаного прибутку;
· повернення кредиторам вкладених в цей проект засобів.
· Цілі розробки бізнес-плану можуть бути різноманітними, наприклад:
· виявити ступінь реальності досягнення намічених результатів в завершеному проекті або технічному рішенні;
· переконати колег в реальності досягнення певних якісних або кількісних показників програми, що пропонується;
· підготувати суспільну думку до проведення акцiювання підприємства, за схемою, що пропонується;
· довести певному колу осіб доцільність перебудови роботи і організації існуючої або створення нової фірми;
· для притягнення уваги і підсилення зацікавленості потенційного інвестора.
Таким чином, розробка бізнес-плану необхідна для вирішення таких завдань:
1) чіткого формулювання цілей підприємства, визначення конкретних кількісних показників, їх реалізації і строків досягнення;
2) розробки взаємозв’язаних виробничих, маркетингових і організаційних програм, які забезпечують досягнення поставлених цілей;
3) визначення необхідних об’ємів фінансування i пошук його джерел;
4) виявлення труднощів i проблем, з якими прийдеться зіткнутися в ході реалізації проекту;