Рівень рентабельності підприємств регіону (стр. 1 из 3)
Контрольна робота
З дисципліни Статистика
Варіант №2
Прізвище та ініціали викладача
Захожай Валентина Сергіївна
Київ 2009рік
Зміст
1. Суть групування, його завдання у статистичному дослідженні. Види групувань
2.Абсолютні та відносні показники рядів динаміки
3. Задача 1
4. Задача 2
5. Задача 3
6. Задача 4
Список використаної літератури
1. Суть групування, його завдання у статистичному дослідженні. Види групувань
Важливим етапом статистичного дослідження є систематизація і групування інформації, тобто її обробка. На цьому етапі зібрані в результаті статистичного спостереження відомості щодо кожного елементу сукупності підсумовуються, систематизуються.
Упорядкування, систематизацію і наукову обробку статистичних даних називають статистичним зведенням.
Групування полягає в розподілі сукупності на групи за істотними для них ознаками. Залежно від того, як виконано групування, якими принципами керувалися при розподілі сукупності на групи, можна зробити різні, часом протилежні висновки. Тому, виділяючи групи, треба дотримуватись єдиних наукових вимог.
Першою вимогою використання статистичних групувань є всебічний глибокий аналіз суті і природи явища, що дозволяє визначити його типові риси і відмінності. Другою важливою вимогою науково обґрунтованого групування є чітке визначення істотних ознак, за якими воно проводиться. І нарешті, третьою вимогою — об'єктивне, обґрунтоване визначення інтервалів групування таким чином, щоб в утворені групи об'єднувались подібні одиниці сукупності, а окремі групи суттєво відрізнялись одна від одної.
У системі статистичних методів пізнання масових суспільних явищ групування займають особливе місце. Це пояснюється тим, що на відміну від інших методів групування виконує дві функції: по-перше, розподіляє сукупності на однорідні групи, а по-друге, визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів (середніх величин, кореляційно-регресійного та ін.). Використання цих методів потребує однорідності статистичних сукупностей, що зумовлює статистичне групування як неминучий етап обробки статистичних даних.
У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші: вивчення структури та структурних зрушень, виявлення соціально-економічних типів явиш, дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками. Відповідно до цих завдань групування поділяють на структурні, типологічні та аналітичні.
Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає тому, що однорідність явищ, елементів, з яких складається статистична сукупність, ще не означає їх тотожності. У межах однорідної сукупності елементи відрізняються один від одного, числові значення властивих їм ознак варіюють.
За допомогою структурних групувань вивчають склад населення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими ознаками; склад сімен за розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємств чи установ за кількістю працюючих, виробництвом продукції, її собівартістю. Прикладом структурного групування може бути розподіл спільних підприємств регіону за чисельністю працюючих (табл. 1.1).
За даними групування можна зробити висновок, що на кожному другому підприємстві (51,4 %) чисельність працюючих не перевищує 50 чол., трохи більше третини підприємств(34,7 %) мають 51-200 працюючих. Частка великих за чисельністю підприємств (понад 1000 чол.) становить лише 1,4%.
Таблиця 1.1Групування спільних підприємств за чисельністю працівників
| Чисельність працівників, чол. | Кількість підприємств | |
| одиниць | % до підсумку | |
| До 50 | 431 | 51,4 |
| 51-200 | 291 | 34,7 |
| 201-600 | 90 | 10,7 |
| 601-1000 | 15 | 1,8 |
| Понад 1000 | 12 | 1,4 |
| Р а з о м | 839 | 100,0 |
За допомогою типологічних групувань виділяють найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна статистична сукупність, визначають істотні відмінності між ними, а також ознаки, що є спільними. Їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами, розподілі суспільного виробництва за економічним призначенням продукції та ін. Прикладом типологічного групування є розподіл населення України за сферою виробничої діяльності (табл. 1.2).
Таблиця 1.2Розподіл населення України, зайнятого у народному господарстві, %
| Сфера діяльності | 1970 | 1990 |
| Всього зайнято у народному господарстві, у т.ч.: | 100,0 | 100,0 |
| у галузях матеріального виробництва | 80,0 | 73,8 |
| У невиробничій сфері | 20,0 | 26,2 |
В Україні за період з 1970 по 1989 рр. йшов процес перерозподілу робочої сили з сфери матеріального виробництва в невиробничу сферу. Частка зайнятих у галузях матеріального виробництва зменшилась, а в невиробничих галузях збільшилась на 6,2 пункти.
Типологічні групування відрізняються від структурних лише за метою дослідження, за формою вони повністю збігаються (табл. 1.3).
Таблиця 1.3Схема структурного і топологічного групування
| Межі групування за істотною ознакою | Кількістьодиниць сукупності | Система показників | ||
| Разом | ||||
При вивченні взаємозв'язків розглядається щонайменше дві ознаки. Одна з них відображає причину, друга— наслідок. Відповідно до цього розрізняють факторну та результативну ознаки.
Аналітичні групування (табл. 1.4) проводяться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки. При наявності зв'язку між ознаками середні групові систематично збільшуються (прямий зв'язок) або зменшуються (зворотний зв'язок).
Приклад аналітичного групування наведено у табл. 1.5.
Таблиця 1.4Схема аналітичного групування
| Межі групування за факторною ознакою хі | Кількість одиниць сукупностіfi | Середнє значення результативної ознаки усер.і |
| f1 | у1 | |
| f2 | у2 | |
| … | … | |
| Разом | fі | ´ |
Таблиця 1.5Залежність народжуваності дітей від віку матері
| Вікові групи, років | Частка жінок, % | Середня кількість народжених на 1000 жінок |
| Молодші 20 | 16,1 | 57,4 |
| 20—24 | 14,1 | 165,1 |
| 25-29 | 15,9 | 91,4 |
| 30-34 | 16,6 | 44,0 |
| 35—39 | 15,6 | 16,1 |
| 40—44 | 13,3 | 3,7 |
| 45-49 | 8,4 | 0,2 |
| У цілому посукупності | 100,0 | 54,6 |
Аналіз даних таблиці свідчить, що кількість народжених на 1000 жінок найбільша у віці 20—24 роки. Чим старші за віком матері, тим народжуваність дітей менша.
2. Абсолютні та відносні показники рядів динаміки
Суспільні явища безперервно змінюються. Протягом певного часу — місяць за місяцем, рік за роком змінюється чисельність населення, обсяг і структура суспільного виробництва, рівень продуктивності праці тощо. Вивчення поступального розвитку і змін суспільних явищ—одне з основних завдань статистики. Вирішується воно на основі аналізу динамічних рядів.
Динамічний ряд — це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Для будь-якого динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називають рівнями ряду.
При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, але і послідовність їх. Як правило, часові інтервали поміж ріннями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Приймаючи будь-який інтервал за одиницю, послідовність рівнів можна записати так: у0, у1, у2, у3, ..., уn, де n — число рівній (довжина динамічного ряду).
Швидкість і інтенсивність як властивості розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що відбивається в структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінки цих властивостей динаміки статистика використовує взаємозв'язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення 1% приросту.
Розрахунок характеристики динаміки ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень уt-1, або початковий у0. У першому випадку база порівняння змінна, в другому—постійна. Характеристики динаміки, обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння — базисними (рис. 2.1). Порядок розрахунку ланцюгових і базисних характеристик динаміки такий:
Рисунок 2.1 – Аналітичні характеристики рядів динаміки
Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Він обчислюється як різниця рівнів ряду, знак (+,–) показує напрям динаміки.
Ланцюгові і базисні прирости адитивно зв'язані: сума ланцюгових дорівнює загальному приросту за весь період, тобто
Абсолютний приріст залежно від статистичної природи показника може бути відносною величиною.
Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною — темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка. Між ланцюговими і базисними темпами зростання існує мультиплікативний зв'язок