У першому півріччі 2006 року кардинальних змін у цьому секторі не відбулося, законодавча база у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування не змінювалася, не було «різких рухів» з боку уряду й Верховної Ради.
Можна спрогнозувати, що обсяг інвестицій буде збільшуватися, нові іноземні компанії будуть приходити на ринок, а тому буде збільшуватися попит на фахівців, які вміють ефективно керувати капіталом. З іншого боку, дедалі більше українських компаній зараз виходять на західні ринки, міжнародні фондові біржі. У цій ситуації фінансова звітність підприємств має бути зрозумілою та достовірною для західних ринків.
БАНКИ, ІНВЕСТИЦІЇ, ЛІЗИНГ
Менш активна галузь за кількістю запропонованих вакансій. Тут найбільше були потрібні фахівці у галузі кредитування й залучення клієнтів.
За прогнозами багатьох фахівців, усе, що відбулося у банківській сфері (а саме — придбання «Авалю», «Райффайзен банку», «Укр-сиббанку» та ін.) — лише початок широкої експансії на банківський ринок України. У цьому випадку, очевидно, що значна увага буде приділена реструктуризації (уведення міжнародних стандартів) уже придбаних банків, які готують до продажу і тих, що не готуються до продажу, але будуть змушені змінюватися, щоб конкурувати з іноземними банками. Як наслідок, величезні інвестиції буде вкладено у персонал. Крім вивчення іноземних мов, багато уваги буде приділено навчанню перспективного персоналу, який уже працює (в основному менеджерів середньої ланки), а також «вихованню» молодого покоління, яке отримує більш-менш достойну теоретичну підготовку в ВНЗ, але поки не має практики.
УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, ТРЕНІНГИ
Найбільше пропозицій у межах цієї професійної галузі надійшло фахівцям у сфері рекрутменту. Фахівці в широкій сфері управління персоналом опинилися на другому місці.
За спостереженнями, у першому півріччі 2006 року серйозних змін на ринку праці у галузі «Управління персоналом/Тренінги» не відбулося. Очевидним є поглиблення тенденцій, що виникли ще минулого року.
Перша. Збільшення попиту на фахівців у сфері HR в цілому. На ринку дедалі більше формується розуміння стратегічного значення цієї функції для розвитку бізнесу.
Друга. Збільшується попит на вузьких фахівців у галузі HR: фахівців у галузі рекрутменту, навчання та розвитку персоналу, обліку кадрів, компенсацій та пільг, внутрішніх тренерів, тренінг-менеджерів і т. д.
Рекрутери лідирують у цьому списку з кількох причин. Оскільки пошук і підбір персоналу забирають дуже багато часу, то перший, кого бере собі на допомогу HR-менеджер у ході збільшення його відділу — це рекрутер. Крім того, з розвитком ринку збільшення попиту на кваліфікованих фахівців випереджає пропозицію. Тому рекрутмент стає однією з першочергових функцій HR.
Третя тенденція. Останнім часом відчутно збільшився попит на внутрішніх тренерів. Ми, як тренінгова компанія, спостерігаємо це за збільшенням популярності навчальних програм для тренерів, попит на які щороку зростає, і навчаються за такими програмами переважно корпоративні тренери компаній. Ми це пов'язуємо з формуванням системного і грамотного підходу до навчання персоналу.
Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні
3.1 Державна політика у сфері зайнятості
Політика ринку праці: збалансування попиту і пропозиції робочої сили, запобігання масовому безробіттю, створення нових і підвищення ефективності наявних робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконалення системи навчання, перенавчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, зростання мобільності трудових ресурсів; заходи щодо структурної перебудови економіки, стимулювання збільшення обсягів виробництва за допомогою зменшення податкового тиску на виробника, оздоровлення фінансового стану підприємств, підтримки інвестиційних програм та заохочення інвестицій.
3.2 Статистичні дані
Основні показники ринку праці (квартальні дані)
| Одиниця виміру | 2008 | ||
| січень – березень | січень - червень | ||
| Економічно активне населення у віці 15-70 років працездатного віку | в середньому за період, тис. осіб | 543,7 486,5 | 544,4 484,0 |
| Рівень економічної активності населення у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 64,9 73,9 | 64,9 73,5 |
| Зайняте населення у віці 15-70 років працездатного віку | в середньому за період, тис. осіб | 497,4 440,2 | 504,0 443,6 |
| Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 59,3 66,8 | 60,1 67,3 |
| Безробітне населення (за методологією МОП): у віці 15-70 років працездатного віку з нього зареєстроване у державній службі зайнятості | в середньому за період, тис. осіб В середньму тис. осіб | 46,3 46,3 21,0 | 40,4 40,4 21,4 |
| Рівень безробіття населення (за методологією МОП): у віці 15-70 років працездатного віку | у % до економічно активного населення відповідної вікової групи | 8,5 9,5 | 7,4 8,3 |
| Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку (в середньому за період) | у % до економічно активного населення працездатного віку у % до населення працездатного віку | 4,3 3,2 | 4,2 3,1 |
| Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості з них працевлаштовано рівень працевлаштування перебували на обліку | в цілому за період, тис. осіб у % на кінець звітного періоду | 32,4 7,2 22,3 20,9 | 44,3 16,6 37,4 19,5 |
| Потреба в робочій силі | на кінець звітного періоду, тис. осіб | 5,2 | 5,9 |
| Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду | на кінець звітного періоду, осіб | 4 | 3 |
| Середній розмір допомоги по безробіттю | в останньому місяці звітного періоду, гривень у % до відповідного періоду попереднього року | 382 144,3 | 417 148,2 |
| Середньооблікова кількість штатних працівників | тис. осіб | 259,4 | 258,6 |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому | у % до середньооблікової кількості штатних працівників | 5,9 | 11,9 |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню | у % до середньооблікової кількості штатних працівників | 6,3 | 13,2 |
| Середньомісячна заробітна плата' Номінальна Реальна | Гривень у % до відповідного періоду попереднього року | 1200 116,8 | 1281 112,0 |
Економічна активність населення за статтю та місцем проживання у 2007 році
| Одиниця виміру | Все населення | Жінки | Чоловіки | Міське населення | Сільське населення | |
| Економічно активне населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 546,2 485,4 | 275,3 232,8 | 270,9 252,6 | 331,1 314,7 | 215,1 170,7 |
| Рівень економічної активності у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 64,2 72,8 | 61,2 72,9 | 67,5 72,7 | 60,7 70,4 | 70,4 77,7 |
| Зайняте населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 503,9 443,2 | 256,2 213,7 | 247,7 229,5 | 300,0 283,6 | 203,9 159,6 |
| Рівень зайнятості у віці 15-70 років працездатного віку | у % до населення відповідної вікової групи | 59,2 66,5 | 57,0 66,9 | 61,7 66,0 | 55,0 63,4 | 66,7 72,6 |
| Безробітне населення у віці 15-70 років працездатного віку | Тис. осіб | 42,3 42,3 | 19,1 19,1 | 23,2 23,2 | 31,1 31,1 | 11,2 11,2 |
| Рівень безробіття у віці 15-70 років працездатного віку | у % до економічно активного населення відповідної вікової групи | 7,7 8,7 | 6,9 8,2 | 8,6 9,2 | 9,4 9,9 | 5,2 6,6 |
| Економічно неактивне населення у віці 15-70 років працездатного віку | тис.осіб | 304,6 181,5 | 174,2 86,5 | 130,4 95,0 | 214,0 132,4 | 90,6 49,1 |
Зареєстроване безробіття у 2008 році