Ринок об'єктів інтелектуального інвестування, інноваційна політика України (стр. 2 из 2)

Наявний високотехнологічний та висококваліфікований кадровий потенціал машинобудівного комплексу, в тому числі ОПК, дозволяє характеризувати його як потенційну “точку зростання”. Разом з тим, машинобудівний комплекс обслуговує процеси поновлення виробничих систем країни, і розгортання інноваційних процесів в його галузях значною мірою залежить від попиту на інноваційну продукцію інших галузей економіки країни. Забезпечення сталого інноваційного розвитку неможливе без докорінного оновлення основних виробничих фондів, технічна і технологічна відсталість яких є однією з причин виробництва неконкурентоспроможної продукції та послуг і підвищення ризику техногенних катастроф.

У багатьох країнах державна підтримка пріоритетних напрямів розвитку здійснюється шляхом розробки та реалізації цільових програм. Внаслідок правової неврегульованості програмно-цільовий метод управління в Україні перетворився на формальну бюджетну підтримку окремих підприємств та організацій. Розпорошення обмежених бюджетних коштів між значною кількістю (більш ніж 200) затверджених державних програм не дозволяє фінансувати і відповідно реалізувати більшу частку з них в повному обсязі. Це вимагає прискорення розгляду та прийняття Верховною Радою України законопроекту “Про державні цільові програми”, яким запроваджується механізм контролю за розробкою, прийняттям та реалізацією державних цільових програм.

Одним з найважливіших та найнеобхідніших елементів ресурсного забезпечення інноваційного процесу є висококваліфікований кадровий потенціал. Тому особливого значення в інноваційній моделі набуває система освіти. Реформування системи освіти має сприяти підвищенню рівня шкільної освіти, виявленню та розвитку здібностей кожного окремого учня, об’єднанню науково-технологічного потенціалу технічних учбових закладів різного рівня акредитації і технологічного потенціалу промислових підприємств. Організаційними формами таких об’єднань є наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори та інші структури інноваційної спрямованості.

Ефективність державного регулювання інноваційних процесів значною мірою визначається відповідною нормативно-правовою базою. Сьогодні в Україні діє більш ніж 100 правових актів, якими регулюються питання функціонування різних сегментів інноваційної діяльності. Але відсутність визначення на законодавчому рівні структури та принципів функціонування задекларованої інноваційної моделі призводить до розбіжностей в категорійному апараті, не забезпечує системності законодавчого поля, вимагає постійного його вдосконалення. Затвердження Національної доктрини інноваційного розвитку і модернізації економіки України, схваленої членами Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України 7 жовтня 2002 року, сприятиме вирішенню означених проблем.

Однією з причин низького рівня інноваційної активності підприємств та організацій України є недостатня інформаційна забезпеченість суб’єктів інноваційної діяльності. На виконання Указу Президента України від 20 серпня 2001 року “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 липня 2001 року “Про невідкладні заходи щодо виводу з кризового стану науково-технологічної сфери і створення реальних умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку”” створено інформаційну базу даних технологій для забезпечення органів виконавчої влади, підприємств, організацій відповідною інформацією. Але правова неврегульованість питань державної реєстрації завершених технологій та брак коштів для підтримання означеної бази стримують введення її в дію.

Характеризуючи систему формування та реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики, варто зазначити, що вона має досить потужний організаційно-адміністративний потенціал. Виходячи з функцій, визначених чинним законодавством, основними суб’єктами формування та реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики є Верховна Рада України, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства, Національна та галузеві академії наук України, галузеві науково-дослідні та проектно-конструкторські організації, підприємства. Але ефективність роботи цієї системи виявляється низькою через неналежне забезпечення координації заходів державного регулювання окремих її елементів. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми може бути створення спеціального уповноваженого координаційного центру з питань інноваційної політики.

Вдосконалення організаційно-адміністративної системи управління інноваційною діяльністю, формування і реалізація дієвої державної політики в означеній сфері, що має базуватися на комплексних довгострокових прогнозах технологічного розвитку та структурної перебудови економіки, широке застосування ринкових інноваційних факторів дозволить сформувати в країні сталу модель інноваційного розвитку.

ЗАДАЧА 1

У вашому розпорядженні є 1 млн. гривень. Ви хотіли б потроїти цю суму через 7 років. Яким є мінімально прийнятне значення складної процентної ставки?

Розв’язання:

FV=PV∙(1+r)ⁿ, (1)

де, PV – теперішня вартість;

FV– майбутня вартість;

r – значення складної процентної ставки;

n – кількість періодів.

Таким чином:

3 млн. = 1 млн. ∙ (1+ r)⁷.

З рівняння слідує, що

r=17%

ЗАДАЧА 2

Фірма реалізує інвестиційний проект з життєвим циклом 5 років. Знайти внутрішню ставку дохідності, якщо первинні інвестиції склали 500 тис. грн., а щорічні чисті грошові потоки наприкінці періодів складають 167,2 тис. грн..

Розв’язання

Наприкінці життєвого циклу сума чистих грошових потоків буде становити

167,2 тис ∙ 5 = 836 тис. грн..

Таким чином, прибуток фірми складатиме

836 тис – 500 тис = 336 тис грн..

Звідси, ставка дохідності буде складати

336тис/836тис=0,4 або 40%

ЗАДАЧА 3

Проектні аналітики фірми розглядають можливість чотирьох незалежних проектів:

Проект	Чистий грошовий потік, тис. грн.
	0 рік	1 рік	2 рік
А	(23)	25	7
Б	(18)	4	30
В	(10)	8	8
Г	-	(45)	69

Ставка дисконту становить 10%.

Розв’язання

Проект характеризується такими показниками:

- чиста приведена вартість (NPV);

- внутрішня норма дохідності (IRR);

- термін окупності (PBP).

Чиста приведена вартість розраховується як сума поточної вартості грошових потоків.

Приклад розрахунку чистої приведеної вартості для проекту А при ставці дисконту 10%:

тис. грн.,

Розрахунок чистої приведеної вартості для проекту А при ставці дисконту 32%:

тис. грн..

Внутрішня норма дохідності розраховується за формулою:

, (2)

де, А – першопочаткова ставка дисконту, %;

Б – кінцева ставка дисконту, %;

а – позитивне значення NPV;

б – негативне значення NPV.

Приклад розрахунку внутрішньої норми дохідності для проекту А:

%.

Термін окупності проекту розраховується, як відношення величини первісних інвестицій до зміни величини річного прибутку. Для проекту А він буде розрахований наступним чином:

роки.

Дані показники для інших трьох проектів розраховуються аналогічно, а результати розрахунків зведено до наступної таблиці.

Проект	Ставка дисконт, %	Зростання ставки дисконт, %	NPV1, тис. грн.	NPV2, тис. грн.	IRR, %	PBP, роки
А	10	32	5,512	-0,043	32	1,44
Б	10	41	10,43	-0,073	41	1,06
В	10	38	3,884	-0,002	38	1,25
Г	10	54	17,727	-0,195	54	0,65

Таким чином видно, що найвигідніші показники має проект Г, який має найбільшу внутрішню норму дохідності та найменший період окупності.

ЗАДАЧА 4

Корпорація має два випуски привілейованих акцій. За акцією першого випуску сплачується щорічний дивіденд $3,75, за акцією другого випуску - $5,00. якщо корпорація вирішила продати акцію першого випуску за ціною $35,00, а другого - $47,50, то якою буде необхідна ставка дохідності акції кожного випуску.

Розв’язання

Ставка дохідності акції першого випуску

k=3,75/35,00=0,107 або 10,7%.

Ставка дохідності акції другого випуску

k =5,00/47,50=0,105 або 10,5%

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Пересада А.А.: «Управління інвестиційним процесом», - Київ, 2002;

2. Данилов, Івашина, Чумаченько: «Інвестування», - Київ, 2001;

3. Черняк В.З.: «Бизнес-планирование», - КноРус, 2005;

4. Бланк І.О.: «Основы инвестиционного менеджмента», - Київ, 2001.