Інвестиційні компанії можуть користуватися в обмежених розмірах позичковими коштами. Компанії відкритого типу мають право залучати тільки банківський кредит, а закритого типу ¾ випускати також облігаційні позики. З розвитком ринкових відносин інвестиційні компанії виникли і в нашій країні.
Фінансові компанії¾ кредитно-фінансові, які спеціалізуються накредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.), проведенні фінансових операцій. Фінансові компанії по кредитуванню продажу в розстрочку споживчих товарів тривалого користування, надають позички не безпосередньо споживачам, а купують їх зобов¢язання у роздрібних торговців та ділерів зі знижкою (як правило, 7-10%).
Фінансові кампанії, які займаються обслуговуванням систем комерційного кредиту, надають аванси фірмам, що відвантажують товар, одержуючи при цьому право вимоги щодо боржника (покупця).
Існують фінансові компанії, що спеціалізуються на наданні дрібних позичок індивідуальним позичальникам під високий (лихварський) процент.
Збільшення масштабів накопичення грошового капіталу в умовах сучасного ринку обумовило розвиток ринку позичкових капіталів. Під впливом попиту і пропозиції відбувається рух позичкового капіталу: капітал, що накопичується у вигляді коштів, перетворюється безпосередньо в позичковий капітал.
Ринок позичкових капіталів як економічна категорія виражає соціально-економічні відносини, що визначаються законами ринкового господарювання, що формують у кінцевому підсумку його сутність, тобто зв’язки і відносини як усередині самого ринку, так і у взаємодії з іншими економічними категоріями.
Грошовий капітал вивільняється в процесі відтворення. Він направляється туди у вигляді позичкового капіталу через ринок, а потім знову повертається до кредитора (банкам і іншим кредитно-фінансовим інститутам).
Сутність ринку позичкових капіталів не залежить від того, який грошовий капітал використовується на ньому: власний або чужий, акумульований, тобто не має значення, чи веде банкір свою справа лише за допомогою власного капіталу або тільки за допомогою капіталу, депонованого в нього.
Ринок позичкових капіталів сприяє зростанню виробництва і товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації науково-технічної революції, відновленню основного капіталу. У цьому змісті ринок опосередковує різноманітні фази відтворення, є своєрідною опорою матеріальної сфери виробництва, відкіля черпаються додаткові грошові ресурси.
Економічна роль ринку позичкових капіталів полягає в його спроможності об’єднати дрібні, розрізнені кошти в інтересах усього суспільного нагромадження. Це дозволяє ринку активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва і капіталу.
Характеризуючи роль кредиту в ринковому господарстві, звичайно виділяють такі основні положення: об’єднання розпорошених індивідуальних грошових капіталів і заощаджень усіх класів суспільства в руках позичкових інституцій; економія суспільних витрат обігу; зрівняння норми прибутку; створення акціонерних товариств.
1. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000 р.
2. Економічна теорія: Політекономія / Підручник за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001, 2008.
3. Економічна теорія / За ред. Предборського В. А. – К. : Кондор, 2007.
4. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За редакцією Зюнькіна А.Г. – К.: КНТ, Центр навчальної літератури, 2007.
5. Твердохлібова Д. Моделі міжбанківських розрахунків: вплив на формування пропозиції грошей // Економіка України. – 2006. - №12.
6. Шелудько Н. До проблем реструктуризації банківської системи в Україні // Економіка України. – 2006. - №11.