Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (стр. 6 из 6)
Значення коефіціента пропорційності залежить передовсім від структури парку обладнання або структури машиноємності виробів, що виготовляються. Він зростає при збільшенні ступеня відповідності між структурою парку машин і структурою машиноємності продукції. Отже, коефіціент пропорційності характеризує відповідність структури машиноємності виробів, що виготовляються в структурі обладнання або, навпаки, структури обладнання — в структурі машиноємності.
Характеризуючи масштаб виробництва при існуючому рівні погодженості пропускної здатності окремих видів обладнання, груп взаємозамінного обладнання, коефіціент пропорційності дасть можливість оцінити резерви збільшення виробничих потужностей підприємств і випуску продукції для наявних виробничих площ за рахунок збільшення кількості машин в загальному парку обладнання, технологічні можливості яких в найбільшій мірі відповідають структурі машиноємності виробів ,що виготовляються.
Визначивши з допомогою (Кпр) рівень пропорційності в виробничих потужностях, можна встановити кількість машин, верстатів, що безупинно приймає участь в роботі, а також виявити частину обладнання, що може бути вилучена з виробничого процесу або частково завантажена роботою.
В загальгому вигляді коефіціент пропорційності характеризує рівень організаційної побудови системи машин на дільницях і в цехах підприємства[4]..
Перевага використання коефіціентів змінності, завантаження і пропорційності при аналізі рівня використання резервів виробничих потужностей полягає в тому, що їх величина визначається на основі відпрацьованих або передбачуваних до відпрацювання машино-годин. В свою чергу машино-години є найважливішим елементом розрахунку величини виробничої потужності. Отже, з допомогою коефіціентів, що пропонуються можна отримати об'єктивну аналітичну інформацію про ефективність використання виробничих потужностей.
Ще повнішим стає аналіз при поєднанні застосування цих показників в управлінні процесом інтенсивного використання виробничих потужностей. Так, коефіціент пропорційності характеризує можливий масштаб виробництва, тобто збільшення випуску продукції, що не притаманно вартісному коефіціенту. Відповідно коефіціент пропорційності з урахуванням вартості обладнання надасть уявлення про “ціну” досягнення погодженого функціонування системи машин і співставленості потужностей, а також дозволить визначити питому вагу неиспользуемого обладнання в загальній його вартості.
Важливе місце в аналізі рівня інтенсивного використання відводиться вартісним показникам. Вони виражають третю групу показників і сприяють оцінці впливу інтенсивного використання виробничих потужностей на ефективність виробництва. Одним з них є фондовіддача. Цей показник має прямий функціональний зв'язок з показниками, що відображають рівень завантаження обладнання. На заводах кількість обладнання збільшується, росте його вартість і продуктивність. Однак завантаження його зростає повільно, а в більшості випадків знижується, що негативно відображається на обсязі фондовіддачі.
Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за формулою:
(3.9)Де ΔΤ — приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання; Кзо і Кз.Б — коефіціенти завантаження обладнання в звітному і базисному роках; Фб — фондовіддача в базисному році.
Використання показника фондовіддачі надасть можливість оцінити досягнення проектної фондовіддачі і зіставити її величину з фондовіддачею за рівнем прийнятої потужності. Порівняння цих показників відображає, наскільки фондовіддача за рівнем прийнятої потужності відстає або перевищує проектну фондовіддачу, тобто надасть можливість визначити величину резерву підвищення фондовіддачі або величину перекриття проектної фондовіддачі, а також поліпшення використання прийнятої потужності. Резерви підвищення фондовіддачі можна розрахувати за формулою
(3.10)Де Фпр — величина фондовіддачі за проектом; Фм — величина фондовіддачі за прийнятою потужністю.
Наступним вартісним показником, що характеризує ефективність використання активної частини основних фондів, є випуск продукції в розрахунку на одиницю вартості обладнання. В теперішні часи зростає технічне озброєння підприємств, підвищується технічний рівень виробництва. Випуск продукції на одиниці активної частини основних фондів дасть уяву про зростання ефективності їх використання. Цей показник може бути ще доповнений показником випуску продукції на одиницю обладнання. Він обраховується як в вартісному, так і в натуральному виразі. Показники в натуральному виразі варто застосовувати для оцінки використання виробничих потужностей літейних та зварювальних цехів.
Останнім і надзвичайно важливим показником в цій групі є коефіціент, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник особливо важливий при оцінці рівня використання виробничих потужностей тих підрозділів (складальних, зварювальних і ін.), величина потужності яких залежить передусім від величини виробничих площ.
Наведена система показників сприятиму отриманню достатньо вірогідної інформації, на основі якої можна здійснити комплексний аналіз використання наявних виробничих потужностей підприємств і їхніх підрозділів, встановити черговість проведення заходів з поліпшення використання резервів виробничих потужностей, здійснювати предметне управління процесом їх реалізації на підприємстві.
Висновки
На основі проведенного дослідження шляхів зростання виробничої потужності встановлено:
1) Найважливіший результат організації інтенсивного використання виробничих потужностей - прискорення темпів приросту продукції без додаткових капітальних вкладень.
Розвиток економіки України на сучасному етапі і в найближчій перспективі зумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств.
Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей - важливий фактор економічного зростання, який не тільки підвищує ефективність потужних ресурсів, що застосовуються, але і сприяє збільшенню випуску продукції.
2) Теза, що величина виробничої потужності залежить від кількості і продуктивності засобів праці, повинна бути істотно доповнена. Так, важливим чинником, що визначає величину виробничої потужності, є передусім система машин як сукупний механізм, побудований на основі принципу пропорційності.
3) Чинники підвищення продуктивності машин (робітничих місць) пов'язані головним чином з поліпшенням якісного складу технологічного обладнання, збільшенням в його складі високопродуктивних верстатів, автоматів, напівавтоматів і автоматичних ліній. Чим вища якість машини і обладнання, тим більша їхня продуктивність за одиницю часу роботи, і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і підприємства в цілому.
4) Значний вплив на збільшення продуктивності машин виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології сприятиме інтенсифікації виробничого процесу, тобто скороченню як машинного, так і загального часу виготовлення виробів.
5) Продуктивність машин залежить також від кваліфікації робітників. Систематичне підвищення їх загальної і технічної творчості, вдосконалення виробничих навиків і відповідно підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне засвоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкісних засобів обробки деталей, використання спеціального ріжучого інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів і впровадження спеціального озброєння.
Список використаної літератури
1. Економіка підприємства.: Підручник. – В 2 т. Т. 1 /За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, 1995. Стр. 175-181.
2. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 1998. Стр. 166-172.
3. Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. – М., 1990.
4. Сергеев И.В. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997. Стр. 176-179.
5. Экономика предприятия / Под ред. В.Я. Хрипача. – Минск, 1997. Стр. 244-259.
6. Экономика предприятия: Учебник для экономических вузов. Под ред. Руденко А.И. – Минск, 1995. Стр. 357-363
[1]Економика предприятия/Под ред. В. Я. Хрипача. – Минск, 1997.
[2]Петрович І. М. Атаманчук Р. П. Производственная мощность и экономика предприятия – М., 1990. Стор. 24.
[3]Під машиноємністю розуміють кількість машино-годин, що витрачаються на виготовлення обсягу продукції, що планується, з встановленою якістю і в умовах, відповідних прогресивному рівню технології і організації виробництва.
[4]Петрович І. М. Атаманчук Р. П. Производственная мощность и экономика предприятия. – М., 1990. Стор. 37