Продуктивність може вимірюватись в натуральних вимірниках, коли продається однорідна продукція, або в умовно-натуральних вимірниках –– тоді різнорідна продукція зводиться до одного виміру.
Однак останнім часом домінуючу роль в економіці займають вартісні вимірники, найбільш універсальні показники, це стосується і продуктивності праці.
Загальна продуктивність праці на підприємстві в вартісних вимірниках визначається як відношення обсягів господарської діяльності до чисельності населення.
За 2007 рік обсяги господарювання склали 508,2 тис.грн., а чисельність населення вісім чоловік –– див. додаток 9. Таким чином загальна продуктивність праці персоналу ТОВ ВКФ “Гермес” за дев’ять місяців 2007 року склала 63,5 тис. грн., що на 7,5% (4,4 тис. грн.) більше ніж в 2005 році.
Виробіток –– прямий показник рівня продуктивності, визначається кількістю проданої продукції одним працівником за одиницю часу і визначається за формулою:
В= V/ Т
де В — виробіток;
V — обсяг реалізації продукції;
Т — затрати праці на продаж відповідного обсягу продукції.
Трудомісткість — це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на продаж одиниці продукції, і розраховується за формулою
ТМ=Т/V
де ТМ — трудомісткість;
Т — затрати праці на продаж відповідного обсягу продукції;
V — обсяг реалізації продукції.
На ТОВ “Гермес” можна визначити такі види трудомісткості:
1. технологічну трудомісткість(Тт)–– витрати праці основних робітників, яка дорівнюватиме виробничій трудомісткості (Тв),адже на підприємстві немає допоміжних робітників;
2. трудомісткість управління виробництвом (Ту) ––витрати праці адміністративного апарату;
3. повну трудомісткість (Тп) –– витрати праці всього персоналу на виготовлення одиниці виробу.
Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.
Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях. На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з навчанням.
Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого дня; передбачених зако6нодавством.
Повному використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу.
За дев’ять місяців 2007 року на ТОВ “Гермес” було відпрацьовано 182 дні по 8 годин на кожен робочий день, тобто 1456 годин. Використання робочого часу на підприємстві наведенов таблиці 1.
Таблиця 1 Використання робочого часу на підприємстві
| Показники | 2005 | 2006 | IX міс 2007 | Відхилення (+ ; - ) | |
від 2005 | від 2006 | ||||
| 1.Середньообл. чис. працівників, осіб | 8 | 8 | 8 | –– | –– |
| 2.Відпрац. 1 прац. а) днів б) годин (р.2а * р.3) | 226 1808 | 225 1800 | 182 1456 | - 44 - 352 | - 43 - 344 |
| 3. Середня тривалість робочого дня, год. | 8 | 8 | 8 | –– | –– |
| 4. Фонд робочого часу, год. (р. 1* р.2 б) | 14464 | 14400 | 11684 | - 2752 | - 2816 |
З вищенаведеного видно, що середньо облікова чисельність робітників і середня тривалість робочого дня лишились незмінними. Фонд робочого часу зменшивсь на 2816 год. порівняно з 2006р та на 2752 порівняно з 2005. Однак треба відзначити неповноту аналізованого періоду в 2007 році.
Згідно з вищенаведеними формулами в таблиці 2 наведено аналіз продуктивності праці на ТОВ ВКФ “Гермес” за останні три роки.
Таблиця 2
Аналіз продуктивності праці на ТОВ ВКФ ”Гермес”
Показник | Ум. познач | 2005 | 2006 | 2007 | Відхилення | |||
| 2007 від 2005 | 2007 від 2006 | |||||||
| +, - | % | +, - | % | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6=5-3 | 7=6/3 *100 | 8=5-4 | 9=8/4 *100 |
| 1.Обсяги господа-рювання, тис.грн. | ОГ | 472,8 | 482,2 | 508,2 | +35,4 | +7,5 | +26 | +5,39 |
| 2.Чисельність а)працівників в т.ч. б)робітників | ЧП ЧР | 8 6 | 8 6 | 8 6 | –– –– | –– –– | –– –– | –– –– |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6=5-3 | 7=6/3 *100 | 8=5-4 | 9=8/4 *100 |
| 3.Питома вага робітників в працівниках, % (2б)*100/ 2а)) | ПВр | 75 | 75 | 75 | –– | –– | –– | –– |
| 4.Відпрац. 1 робітником (працівником), днів | Д | 226 | 225 | 182 | - 44 | -19,5 | - 43 | - 19,1 |
| 5.Тривалість роб.дня, год | Г | 1808 | 1800 | 1456 | -352 | -19,5 | -344 | -19,1 |
| 6. Годин відправ. 1 робітником (працівником) (4*5) | Гр | 8 | 8 | 8 | –– | –– | –– | –– |
| 7. Виробіток 1 робітника, т.грн./год (1/6) | ВГ | 0,26 | 0,27 | 0,35 | +0,09 | +34,6 | +0,08 | +29,6 |
| 8. Виробіток робітників, т.грн./роб (1/2б) | ВР | 78,8 | 80,37 | 84,7 | +5,9 | +7,5 | +4,33 | +5,4 |
| 9.Середня продуктивність праці 1 працюючого (1/2а) | Пп | 59,1 | 60,3 | 63,5 | +4,4 | +7,4 | +3,2 | +5,3 |
| 10.Технологічна трудомісткість = виробнича трудомісткість, год/тис.грн. (6/1*2б) | Тт | 22,92 | 22,38 | 17,22 | -5,7 | -24,87 | -5,16 | -23,06 |
| 11. Трудомісткість управління виробництвом (6/1*(2а-2б)) | Ту | 7,64 | 7,46 | 5,74 | -1,9 | -24,87 | -1,72 | -23,06 |
| 12.Повна трудомісткість (6/1*2а) або (7+8) | Тп | 30,56 | 29,84 | 22,96 | -7,6 | -24,87 | -6,88 | -23,06 |
Наведено в таблиці 2 дані свідчать про те, що на підприємстві підвищилась продуктивність праці. Середній виробіток робітників зріс на 4,33 тис.грн. (5,4%) порівняно з 2006 та на 5,9 тис.грн. (7,5%) з 2005 роком. В розрахунку на одну годину у 2007 році виробіток одного робітника збільшився на 0,08 тис.грн. (29,6%) порівняно з 2006 та на 0,09 тис.грн. порівняно з 2005 роком. Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середня продуктивність праці одного працюючого. Проведений аналіз виявив зростання показника на 3,2 ти.грн. (5,3%) порівняно з 2006 та на 4,4 тис.грн. (7,4%) порівняно з 2005 роком.
Слід відзначити інтенсивне збільшення продуктивності праці, на що вказує незмінна середньо облікова чисельність працюючих та незмінна тривалість робочого дня протягом трьох років. Помітне зниження відпрацьованих робочих днів та годин пояснюється аналізом неповного 2007 року.
Відомо, що трудомісткість є оберненою величиною до виробітку, тобто вона обернено пропорційна продуктивності праці. Згідно таблиці 2 порівняно з 2006 та 2005 роками всі види трудомісткості зменшились на 23,06% та 24,87% відповідно, що в сумі становить:
1. технологічна трудомісткість –– на 5,16 тис. грн. порівняно з 2006 та на 5,7 тис. грн. порівняно з 2005 роком;
2. трудомісткість управління виробництвом –– на 1,72 тис. грн. порівняно з 2006 та на 1,9 тис. грн. порівняно з 2005 роком;
3. повна трудомісткість –– на 6,88 тис. Грн. .порівняно з 2006 та на 7,6 тис. грн. порівняно з 2005 роком.
Що в свою чергу підтверджує зростання продуктивності праці. Зростання продуктивності праці в торгівлі є одним з факторів підвищення конкурентоспроможності, зниження рівня витрат, підвищення рентабельності господарської діяльності, що призводить до зростання обсягів товарообігу та прибутків торговельного підприємства. ТОВ “Гермес” зацікавлене в зростанні продуктивності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продукції підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Найоптимальнішим варіантом підвищення продуктивності праці для ТОВ ВКФ “Гермес” є випередження темпів росту результатів праці над темпами росту витрат.
Слід окремо зосередити увагу на резервах підвищення продуктивності праці. Доцільним є використання поточних внутрівиробничих резервів, а саме: