Четвертий фактор - розвинутість нашого суспільства в політичному відношенні. Починаючи від простого середньорозвиненого громадянина і закінчуючи людьми, які стоять в правлінні, - більшість не має належної політичної освіти. І це звичайно сказується на рішеннях які приймає держава. Ці рішення не мають належного підгрунтя, тобто вони не можуть бути правильними, якщо їх приймають неосвічені люди. Цей чинник можна вважати основним серед тих, які впливають на розвиток демократичної держави, оскільки постає питання: звідки візьметься демократія в нашому суспільстві, якщо люди не можуть навіть зрозуміти, що це слово означає, не говорячи вже про те, щоб визначити це поняття.
Існує ще велика кількість факторів, які можуть вплинути і впливають на розвиток демократії, але все ж таки переліченні чинники - основні в нашій державі і найбільше впливають на розвиток суспільства взагалі.
Звісно таке становище в Україні не можна назвати політичною стабільністю. В Україні існують умови частої зміни політичних режимів, не прогнозованості дій владних структур і правової бази, а отже зростає рівень політичної нестабільності і політичного ризику. Суб’єкти міжнародних економічних відносин неохоче роблять інвестування в Україну, боячись конфіскації – вилучення їх майна за рішенням правових органів, націоналізації – вилучення приватної власності на засоби виробництва і її перетворення у державну, експропріації – примусового без компенсаційного позбавлення власності.
В Україні, на жаль, досі відсутня своя система оцінки інвестиційного клімату країни і її окремих регіонів. Іноземні інвестори орієнтуються на оцінки численних консалтингових фірм, що регулярно відстежують інвестиційний клімат в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Однак оцінки інвестиційного клімату, що даються зарубіжними експертами на їх регулярних засіданнях, що проводяться поза Україною і без участі українських експертів, представляються мало достовірними, а можливо, і упередженими. За даними “Централ юроніен економік ревю” Україна знаходиться на 15-му місці (з 25) серед країн з перехідною економікою за ступінню привабливості. Хоча зараз можна казати про поліпшення ситуації внаслідок недавнього обвалу української економіки і, як результат, повернення уваги іноземних інвесторів до сусідньої, більш стабільної України. Важко визначити в таких дослідженнях долю похибки, тим більше, що деякі наші власні дослідники, аналізуючи стан української економіки приходять до невтішних висновків:
Результати аналізу і прогнозу середовища факторів України за 5-бальною шкалою
| Групи факторів | Поточний стан | Прогноз | Прогноз на 10 років |
| 1. Політико-правове середовище | 2. 20 | 2. 30 | 3. 40 |
| 2. Економічне середовище | 1. 90 | 1. 80 | 3. 30 |
| 3. Соціально-культурне середовище | 2. 20 | 2. 10 | 3. 20 |
| 4. Ресурси та інфраструктури | 2. 30 | 2. 00 | 3. 30 |
| Середня оцінка | 2. 15 | 2. 05 | 3. 30 |
Як видно з таблиці політико-правове середовище МЕВ України знаходиться в неналежному стані. За 5-бальною шкалою лише 2.20, що звичайно не є привабливим для іноземних інвесторів, які при таких умовах мають великий ризик втрати своїх коштів. Україна має гарні регіональні і галузеві пріоритети іноземного інвестування в економіку України. Для кожного регіону нашої країни є свої певні галузеві пріоритети, які важливо враховувати при інвестуванні. Ці галузеві пріоритет розглянути в наступній таблиці, де чітко видно якому регіону і галузі притаманні свої пріоритети.
| Окремі регіони і галузі | Галузеві пріоритети |
| Захід України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська) | Створення виробництв із використанням місцевих ресурсів: сірки, повареної солі, вугілля, нафти і газу. Розвиток оздоровчих курортно-туристичних комплексів |
| Донецко-Приднепровский регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська) | Реконструкція і технічне переоснащення металургійних, хімічних виробництв на базі безвідхідних, малоотходных і екологічно чистих технологій. Розвиток малоэнергоемких виробництв середнього і точного машинобудування. Розвиток автомобиле- і літакобудування. |
| Південь України (Одеська, Миколаївська, Херсонська) | Реконструкція і технічне переоснащення портового господарства. Розвиток виробництва оснащення для харчової і консервної промисловості. Розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів |
Саме тому в Україні потрібно формувати політичну стабільність і знижувати рівень політичного ризику. Також потрібно встановити стабільний політико-правовий режим, досягнувши демократії.
Загалом для формування сприятливого політико - правового середовища в Україні необхідно:
1. Перебороти відірваність від міжнародних економічних структур. Перші кроки зроблені - Україна - член МВФ, МБРР, міжнародних фінансових корпорацій. Міжнародних асоціацій розвитку, а також - член СНД, ЧЕС (чорноморське економічне співробітництво).
2. Розвивати внутрішні ринкові структури й інститути для забезпечення ефективності міжнародної діяльності. Для цього сформовані і діють інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність: міністерства, банки, Державний митний комітет, антимонопольний комітет, міжвідомча комісія з зовнішньої торгівлі, НДІ міжнародного профілю й ін. організації.
3. Удосконалювати законодавчо-правову базу здійснення міжнародної діяльності.
Отже при вмілому формуванні політико-правового середовища в Україні, наша країні може легко відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах.
Висновки
Існування, функціонування і розвиток будь-якого явища залежить як від внутрішньої будови, внутрішніх рушійних сил, так і від умов, які впливають на це явище ззовні. Так міжнародні економічні відносини виникають, функціонують та розвиваються на базі певного середовища.
Середовище міжнародної економіки може бути визначене як система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Таке середовище можна поділити на внутрішнє та зовнішнє.
За сферами впливу зовнішнє середовище міжнародної економіки поділяється на:
– природно-географічне;
– політико-правове;
– економічне;
– соціально-культурне.
Політико-правове середовище відіграє одну з найголовніших ролей серед усіх середовищ. Політико-правове середовище впливає на міжнародні економічні відносини не стільки у плані умов і факторів їхнього існування, скільки у плані їхнього розвитку. Особливо слід зауважити діалектичний зв'язок міжнародної політики та світової економіки, оскільки міжнародна політика є своєрідним механізмом задоволення або узгодження інтересів суб'єктів міжнародних відносин.
Політико-правове середовище формується державою як головним суб’єктом міжнародних економічних відносин і включає в себе: політико-правовий режим в країні, модель управління економікою, рівень політичної стабільності та політичного ризику, адміністративні методи регулювання міжнародних економічних відносин.
Щодо України, сьогодні існує специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних "чистих" різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, тоталітарного, анархічного, охлократичного.
В Україні існують умови частої зміни політичних режимів, не прогнозованості дій владних структур і правової бази, а отже зростає рівень політичної нестабільності і політичного ризику. Суб’єкти міжнародних економічних відносин неохоче роблять інвестування в Україну, боячись конфіскації – вилучення їх майна за рішенням правових органів, націоналізації – вилучення приватної власності на засоби виробництва і її перетворення у державну, експропріації – примусового без компенсаційного позбавлення власності.
Саме тому в Україні потрібно формувати політичну стабільність і знижувати рівень політичного ризику. Також потрібно встановити стабільний політико-правовий режим, досягнувши демократії.
Загалом для формування сприятливого політико - правового середовища в Україні необхідно: розвивати внутрішні ринкові структури й інститути для забезпечення ефективності міжнародної діяльності, перебороти відірваність від міжнародних економічних структур, удосконалювати законодавчо-правову базу здійснення міжнародної діяльності.
Лише створивши тверде політико-правове середовище, поряд з економічним, соціально-культурним і природно-географічним Україні досягне значних успіхів в міжнародних економічних відносинах.
Список використаної літератури:
1. І.М.Школа, В.М.Козменко: “Міжнародні економічні відносини” Чернівці- “Рута” 1996 ст.187-195.
2. В.В.Козик, Л.А.Панкова “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” - ст. 63-73.
3. О.В. Гаврилюк, А.П. Румянцев. “Економічна інтеграція в сучасному світі” –Київ.- 1995.
4. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.
5. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие - Изд. 2-е, доп. - М.: Издательство "Ось - 89", 1999. - С. - 40.