НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра обліку та фінансів
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни "Економіка підприємства"
на тему: "Підприємницька діяльність та її активізація в Україні"
Керівник роботи,
д.е.н., професор В.М.Тимофєєв
Студент факультету банківської
справи, обліку та фінансів
ІІ курсу, групи 25-Ф
Спеціальність 6.050100
"Фінанси" В.А. Худик
ХАРКІВ 2008
Анотація
Важливе значення для розуміння становлення і подальшої стратегії розвитку підприємництва в Україні має аналіз ролі й ефективності функціонування середовища. У найближчій перспективі головним напрямком підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва має стати його масштабне технічне і технологічне оновлення, що дасть змогу досягти належного рівня розвитку підприємств в Україні.
Актуальність теми полягає в необхідності активізації підприємницької діяльності в Україні та шляхи її вдосконалення.
Метою курсової роботи є:
- обґрунтування тенденцій розвитку підприємств;
- визначення організаційно-правових основ формування підприємницької діяльності;
- визначення основних передумов для існування малого бізнесу.
Згідно з метою дослідження були поставлені такі завдання:
- проаналізувати фактичний стан та правову базу підприємства в Україні;
- дослідити ефективність функціонування підприємств;
- визначити основні шляхи вдосконалення та активізації підприємницької діяльності.
Об’єктом дослідження є промислові підприємства України на сучасному етапі розвитку.
В результаті проведеної роботи були досліджені правові аспекти підприємств, механізм їхнього функціонування.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів та висновків.
Ключові слова: ПІДПРИЄМНИЦТВО, ДІЯЛЬНІСТЬ, РИНОК.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ.
1.1. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
1.2. Цілі та форми підприємницької діяльності: правові аспекти
1.3. Джерела фінансування українських підприємств
РОЗДІЛ2 АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ
2.1.Аналіз економічного становища за 1997-1998 роки
2.2.Економічне становище Харківського регіону за 2005-2006р.
РОЗДІЛ3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
3.1. Значення оцінки використання активів у аналізі ефективності підприємства
3.2. Роль інноваційного підприємництва в структурі малого бізнесу в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
"Підприємець – це людина особливого роду.
Прибуток для нього лише символ успіху.
Головне – ступити на незвіданий шлях,
далекий від усталених рішень."
Формування ринкових відносин в економіці України, створення конкурентного середовища зумовлюють необхідність теоретичного обгрунтування та розробки практичного інструментарію забезпечення стабільного, сталого розвитку промислових підприємств. Розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить від того, наскільки повно в системі виробничого менеджменту вирішені завдання підвищення ефективності управління персоналом, розвитку його трудового та інтелектуального потенціалу, створення ефективно діючої корпоративної системи мотивації праці.
Рівень мотивації співробітників у сучасних умовах стає одним з важливих факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, а наявність та дієвість мотиваційного механізму, адекватного завданням інноваційного розвитку національної економіки та гуманізації виробничого менеджменту, є одними з найвагоміших його конкурентних переваг.
Сьогодні актуальним є питання подальшого розвитку теоретичних засад і науково-практичних рекомендацій з формування та використання сучасного механізму мотивації в системі виробничого менеджменту промислових підприємств.
Метою роботи є дослідження функціонування промислових підприємств на сучасному етапі в Україні.
Завданням курсової роботи є винайдення шляхів вдосконалення ефективності підприємств на сучасному етапі, пошук інноваційних та аналіз діючих технологій в підприємництві.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
1.1 Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
Підприємництво – явище досить широке і багатовимірне. Тому в теорії поняття "підприємництво" розглядається як різноаспектне (рис.1.1.).
Будь-яка людська діяльність є суб’єктивною, оскільки вона здійснюється суб’єктом (людиною). Підприємницька діяльність – не виняток із правил. Залежно від виконуваних функцій у найзагальнішому вигляді розрізняють такі види підприємництва за суб’єктами діяльності.
Чинне законодавство України певною мірою обмежує можливість займатися підприємницькою діяльністю деяким категоріям громадян:
- військовослужбовцям;
- службовим особам органів прокуратури, державної безпеки, МВС, суду, державного арбітражу, державного нотаріату;
- представникам органів державної влади та управління;
- громадянам, що мають судимість за економічні злочини тощо.
Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.
Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.[2,13]
Суб’єкти підприємницької діяльності:
- приватні особи – організатори одноосібної та великої економічної діяльності;
- група юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами;
- держава в особі відповідних органів.
Рис.1.1. Визначення змісту підприємництва
Підприємництву притаманні певні риси та засади (принципи).
Принципи підприємницької діяльності:
- орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;
- прагнення бути на вістрі подій, що відбуваються в інноваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;
- максимальне використання конкурентних переваг;
- дотримання принципів ділової етики;
- постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій;
- вільний вибір бізнесової діяльності;
- залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;
- самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;
- вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;
- самостійне здійснення підприємцями — юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.
Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі можливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.
Ознаки підприємництва як економічної діяльності: самостійність, новаторство, ініціатива, творчість, ризиковість, економічна та соціальна відповідальність, масштабність мислення, діловитість.
1.2 Цілі та форми підприємницької діяльності: правові аспекти
Розвиток і подальше удосконалення відносин за участю підприємців, які мають певну специфіку, вимагають їх детального регулювання спеціальними правовими нормами. Об'єктивно необхідним є подальше удосконалення підприємницького законодавства, що забезпечує ефективне застосування правових норм, усуває прогалини і протиріччя правового регулювання. Закріплення в раніше діючому Законі України "Про підприємництво", а зараз в Господарському кодексі (далі - ГК) України легального визначення поняття "підприємництво" послужило поштовхом для його наукових досліджень. Поняття й ознаки підприємницької діяльності піддавалися спеціальному докладному аналізу в роботах багатьох сучасних учених. Однак цілі підприємницької діяльності з точки зору їх правових аспектів не були предметом детального дослідження вчених-юристів.[4,8]
Загальновизнано, що підприємницька діяльність - це діяльність, спрямована на одержання прибутку. У статті 42 Господарського кодексу України в легальному визначенні поняття "підприємництво" однією з його цілей назване одержання прибутку. У літературі (як економічній, так і юридичній) мета одержання прибутку є обов'язковою ознакою підприємницької діяльності.
Спрямованість характеризує суб'єктивне бажання підприємця, його заінтересованість в одержанні певних позитивних результатів від своєї діяльності. Це – мотивація його дій.
Як економічна категорія прибуток є найважливішим показником фінансової діяльності суб'єкта підприємництва, оскільки максимізація прибутку - одна із основних цілей його розвитку і безпосередній об'єкт фінансового управління.
У сучасній літературі досить поширеним є визначення прибутку як надлишку доходів над витратами, що одержується у результаті реалізації прийнятого підприємницького рішення з виробництва і постачання на ринок товару, щодо якого підприємцем виявлений прихований або такий, що не задовольняється, попит споживача.