КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Політична економія”
на тему: “Підприємництво: суть, види, роль у
ринковій економіці”
ПЛАН
Вступ
1. Сутність підприємництва, його функції, принципи та умови існування
1.1 Сутність підприємництва
1.2 Функції, умови існування та принципи підприємницької діяльності
2. Види і форми організації підприємництва
2.1 Види підприємницької діяльності
2.2 Організаційно-правові форми підприємництва в Україні
2.3 Державне регулювання підприємницької діяльності
3. Роль підприємництва у ринковій економіці
3.1 Основні засади функціонування підприємництва в Україні
3.2 Аналіз діяльності ВАТ “Черкасихліб”
Висновки
Список літератури
ВСТУП
Будь-яка нація пишається плодами діяльності своїх підприємців. Але будь-яка нація і кожний її окремий представник пишаються і своєю причетністю до втілення якої-небудь конкретної підприємницької ідеї. Підприємництво як одна з конкретних форм прояву суспільних відносин сприяє не тільки підвищенню матеріального і духовного потенціалу суспільства, не тільки створює сприятливий ґрунт для практичної реалізації здібностей і талантів кожного індивіда, але і веде до єднання нації, збереження її національного духу і національної гордості.
У своїй роботі я хочу розповісти про підприємництво, або підприємницьку здібність, хист, діяльність. Я не випадково обрала цю тему. Справа в тому, що у зв’язку з несприятливими політичними подіями і, як наслідок, незавершеним і недосконалим законодавством, підприємництво переживає протягом багатьох років незалежності нашої держави суттєву кризу. Звичайно, частково відбувається пожвавлення, але цей процес незначний. Проблема становлення та розвитку підприємництва в економіці будь-якої країни, а тим більше України, що перебуває в умовах трансформації всієї економічної системи, належить до категорії особливо актуальних, оскільки вона прямо пов'язана з рівнем соціальної комфортності населення. При цьому необхідно усвідомити, що переведення вітчизняної економіки на ринкові засади саме собою не здатне поліпшити умови життєдіяльності людей. Для цього необхідна зважена політика виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що повинна базуватися на пріоритетності людського розвитку.
Метою написання роботи є ознайомлення з підприємництвом, аналіз деструктивних явищ в економіці, які призводять до негативних наслідків в суспільстві, зокрема зниженні інвестицій активності підприємців, зниженні темпів приросту національного доходу тощо.
Об’єктом практичного дослідження виступає ВАТ “Черкасихліб”, яке є прикладом ефективності та перспектив розвитку здійснюваної діяльності.
Предметом дослідження – підприємницький хист, талант як систематизована, самостійна, ініціативна, здійснювана на власний ризик діяльність, спрямована на отримання максимального прибутку.
Я поставила перед собою такі завдання, як дослідження сутності підприємництва, його функцій, принципів, видів, організаційно-правових форм, проблем функціонування; показ перспектив розвитку – шляхів подолання кризи в економіці на основі досвіду інших країн, зокрема необхідність створення законодавчої бази та дієвих організацій.
Тема глибоко вивчена у літературних джерелах. Написано не тільки безліч підручників, в які включена ця тема або вона є провідною, а й існує велика кількість статей із періодичних видань. Серед підручників досить цікавими і зрозумілими для сприйняття є “Основи ринкової економіки і підприємництва” Боброва, “Основи підприємництва” Виноградської. А серед статей найцікавішими для мене здалися науково-дослідницькі роботи І.Вдовиченка, О.Голубенко, Р.Дякова, І.Комарницького, В.Свірона, В.Сизоненка, В. Гончарова, Ю. Дологорукова та інших. Автори використовували у своїх працях такі загальнонаукові методи економічної теорії, як спостереження, аналіз, синтез.
Що таке підприємницька здібність? Яку роль вона виконує в ринковій економіці? Я ознайомлю вас з цими питаннями, а також функціями і видами підприємництва, проблемами розвитку в Україні.
1. СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ЙОГО ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ ТА УМОВИ ІСНУВАННЯ
1.1 Сутність підприємництва
Визначальною умовою переходу до ринку є формування суб'єктів ринкових відносин, у ролі яких виступають підприємці. Підприємництво є невід'ємною ознакою ринку, його обов'язковим атрибутом. Немає підприємців — немає ринку, і навпаки. Поняття «підприємництво» надзвичайно широке. Це зумовлено тим, що воно відображує сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних та психологічних відносин. Уявлення про нього формувалося впродовж тривалого історичного періоду, змінювалося під впливом базисних та надбудовних інституцій, психології людей [13, 110].
У ринковій економіці будь-якої країни підприємництво — основа процвітання і людей, і держави. Підставою для виникнення та розвитку підприємництва виступає така форма організації виробництва товарі в і послуг, яка здійснюється тими, кому належать фактори виробництва. Тому підприємництво слід розглядати як провідну, об'єктивно обумовлену форму реалізації власності і, перш за все, власності на засоби виробництва, бо той, хто є власником засобів виробництва, може, здійснивши найм робочої сили (або без нього: сам чи зусиллями своєї родини), організувати процес виробництва, керувати цим процесом або доручати керівництво якомусь іншому працівнику, привласнювати результати цього виробництва і розпоряджатись на свій розсуд тією часткою прибутку, яка залишиться після сплати податків і платежів до бюджету [18, 178].
У науковий обіг поняття «підприємець» на початку XVIII ст. увів англійський банкір-економіст Р. Кантільйон. Під ним він розумів людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян та ін.), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбачуваності цін. Головною рисою підприємця Р. Кантільйон вважав готовність до ризику.
Вагомий внесок у дослідження підприємництва у XVIII—XIX ст. зробили Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, А. Маршалл, М. Вебер і І. Шумпетер.
А. Сміт характеризував підприємця як власника, під цим кутом зору він розглядав його дії в економічному житті, мотивацію, поведінку, психологію. Вчений зазначав, що підприємець керується лише власним інтересом, ризикує, переслідує власну вигоду, задовольняючи суспільні потреби [23, 59].
Проте не лише інтереси та вигода зумовлюють діяльність підприємця. Адже в умовах ринкового середовища існує багато суб'єктів підприємницької діяльності, між якими триває конкурентна боротьба за головний приз — прибуток. Одержати його можна тільки за умови застосування найефективнішого варіанта використання ресурсів, економічного ризику, новаторських ідей. Це спонукує підприємця використовувати найкращі якості працівників: творчість, сумлінну працю, організаторські здібності. Намагання виявити себе як особистість у певній сфері діяльності, реалізувати свої ідеї та результати праці, зробити їх надбанням суспільства — це також мета підприємця, яка відіграє значну роль у житті суспільства, є його рушієм. Усе це робить підприємництво локомотивом економічного, соціального і культурного розвитку людського суспільства [13, 110].
Поняття «підприємець» часто застосовують як синонім таких понять, як «господар», «бізнесмен», тобто в значенні «людина, яка організувала свою справу і розвиває її». Проте як тоді можна класифікувати особу, яка має свою ферму або майстерню, де виробляє певну продукцію, реалізація якої дає їй можливість лише існувати? І великий власник, багатство якого зростає високими темпами, і дрібний товаровиробник, який отримує мізерний доход від своєї діяльності, як і всі інші, хто на свій страх і ризик займаються певною справою, отримуючи від неї доход, є господарюючими суб'єктами. Це поняття ширше, ніж поняття «підприємець» [13, 111].
Найтиповіші риси підприємця, які виділяють його з-поміж інших господарюючих суб'єктів, схарактеризував австрійський економіст Й. Шумпетер (додаток 1, рис. 1). «Діловий портрет» підприємця схематично зображений в додатку 1, рис. 2.
Я вважаю, що формування високої, економічно ефективної та соціально відповідальної підприємницької культури є одним з основних завдань, що стоять перед Україною, визначальною умовою переходу її до інноваційної моделі розвитку. Справжнє підприємництво можливе тільки за умови економічної свободи людини, існування права вибору діяльності для якомога повнішої реалізації її здібностей, а також персональної економічної відповідальності за результати роботи.
Щоб більш суттєво зрозуміти сутність поняття «підприємництво», слід звернутися до додатку 2, де дана сукупність термінів, пов’язаних з підприємницькою діяльністю.
Підприємницька діяльність (підприємництво) — це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність [5, 364].
У Законі України «Про підприємництво» зазначено, що підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.
В. Сизоненко, проаналізувавши цілий ряд видань про підприємницьку діяльність, наводить таке визначення: «Підприємництво - розвиток інновативної ідеї в процесі самоорганізації та саморозвитку підприємства у взаємодії з внутрішнім і зовнішнім середовищами його функціонування» [22, 50].
Я вважаю, що підприємництво (підприємницький хист, талант, діяльність) – це систематизована, самостійна, ініціативна, здійснювана на власний ризик діяльність, спрямована на таке поєднання факторів виробництва, щоб можна було отримати максимальний прибуток, а підприємець – суб’єкт, що поєднує в собі організаторські новаторські і комерційні здібності для пошуку і розвитку нових методів виробництва і має на меті отримання максимального прибутку.