З 2003року по 2006рік оборотні активи господарства зросли не 7.1%. З них фонди обігу зросли в чотири рази, а виробничі оборотні фонди зменшились на 24.4%. в базовому році фонди обігу займали лише 6% в оборотних активах, а в звітному році їх частка зросла до 26,7%, що свідчить про нагромадження коштів на рахунку в банку (72тис.грн проти 1тис.грн в 2003році) та на дебіторській заборгованості, яка також дуже зросла за аналізуємий період. Це є негативною тенденцією, так як нагромадженні кошти в фондах обігу не беруть участі в виробничому обороті.
В структурі виробничих оборотних фондів найбільшими статтями є сировина і матеріали, тварина на вирощуванні і вид годівлі, матеріали сільськогосподарського призначення, готова продукція, незавершене виробництво. За ці роки відбувся ріст часток таких статей як “тварини на вирощуванні і відгодівлі” (на 2,8%), “незавершене виробництво” (59%). інші статті в запасі і витрат знизилися, як і знизилася і сама частка виробничих оборотних фондів. Особливо знизилась вартість палива, будівельних матеріалів, сировини і матеріалів та матеріалів сільськогосподарського призначення.
Зміни, що відбулися в структурі оборотних засобів є негативними , але не згубними для господарства і є нормальним явищем в даний час для сільськогосподарського господарства. За сприятливих умов кошти з розрахункового рахунку можна швидко і успішно застосувати у господарському обороті, а при настанні строків оплати повернуться гроші від дебіторів, що приймали участь у збуті продукції.
Підвищення частки дебіторської заборгованості, якщо це не відбувається на фоні скорочення матеріальних запасів, свідчить про поліпшення збуту продукції прискорення обертання оборотного капіталу. Про те і зменшення залишків коштів свідчить можливо не скільки про високий рівень управління грошовими потоками на підприємстві, скільки про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією кризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.
Отже, господарство повинно бути заінтересоване у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок поліпшення системи постачання, розрахунків.
Розділ ІІІ. Підвищення економічної ефективності використання
оборотних засобів
3.1. Ефективність використання оборотних засобів та шляхи їх підвищення
Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Для виявлення змін в оборотних засобах порівняємо показники звітного року – 2006 – з показниками базового року – 2003р, тобто величина власного капіталу + довгострокові кредити банків + довгострокові позики – необоротні активи.
В 2003 році вартість власних оборотних коштів була 1043тис.грн (4139 + 0 – 3096).
В 2006 році вартість власних оборотних коштів склала 1225тис.грн (1263 + 2826 – 2864).
Власні оборотні кошти зросли за аналізуємий період на 182тис.грн. Слід розрізняти поняття “оборотні кошти” і “власні оборотні кошти”. Власні оборотні кошти – це джерела коштів, а саме – частина власного капіталу підприємства, що розглядається як джерело покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів дорівнює перевищенню поточних активів над зобов'язаннями.
До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної власності оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:
Цей коефіцієнт показує, яку частину у майні підприємства займають оборотні засоби. В звітному році ця частина зросла на 3% і склали 34%. цей коефіцієнт може зростати чи знижуватись залежно від конкретних обставин, але бажано, щоб частина оборотних коштів у майні господарства забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних коштів.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів в господарстві використовують показники оборотності цих засобів.
З усіх фінансових ресурсів тільки невелика частина вільна – грошові кошти в касі або на розрахунковому рахунку. Інші знаходяться в обігу: вкладені в основні і бігові кошти, причому оборотні засоби є найбільш мобільною частиною господарських засобів. Вони безперервно поновлюються, минаючи всі стадії виробничого процесу.
Прискорення обертання обігових коштів має велике значення для стабільності фінансового стану підприємства, виходячи з наступних основних причин:
По – перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо господарство, що має невеликий обсяг коштів, але більш ефективно їх використовує, може робити такий оборот, як і господарство з більшим обсягом коштів.
По – друге, з оборотністю пов'язана відносна величина витрат, що знижує собівартість одиниці продукції.
По – третє, прискорення обороту та тій або іншій стадії кругообороту коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) зменшують прискорити оборот на інших стадіях.
Слід наголосити, що робота в умовах ринку і повної господарської самостійності не скасовує необхідності планування оборотних коштів. Обов'язковість використання нормативів, встановлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічної доцільності.
Якщо нормативи використовують в рамках внутрішнього аналізу, то їх дотримання повинно контролюватися. В процесі аналізу з'ясовуються причини утворення понаднормативних або не повних нормативів. Це можливо тільки в умовах внутрішнього управлінського аналізу.
Аналіз обігових коштів проводиться як в цілому, так і по окремих статтях, в середині статей – по групах, в середині групи – по видах для виявлення змін або нестач цінностей.
Методика аналізу оборотності обігових коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних засобів господарства за звітний різ з аналогічними показниками за базовий рік. Таким чином, виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, постачальників.
Показники | 2003рік | 2006рік | відхилення | |
1. | Виручка від реалізації, тис. грн. | 941 | 2039 | 1098 |
2. | Кількість днів періоду що аналізується | 360 | 360 | 0 |
3. | Одноденна виручка, тис. грн. | 2,61 | 5,66 | 3,05 |
4. | Середній залишок оборотних коштів, тис. грн. | 1241,5 | 1401 | 159,5 |
5. | Оборотність оборотних коштів, дн. (ряд4хряд2/ряд1) | 474,96 | 247,36 | -227,6 |
6. | Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість оборотів (ряд. 1/ряд.4) | 0,76 | 1,45 | 0,69 |
7. | Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, грн.(ряд.4/ряд1) | 1,31 | 0,69 | -0,62 |
Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що:
Оборотність оборотних коштів за аналізуємий період прискорилась на 227.6 дня (247.36 – 474.96=227.6), це привело до:
а) збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0.69 обороту (1.45–0.76=0.69);
б) зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0.62грн (0.69-1.31=0.62);
На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори:
1. Зміна обсягу виручки від реалізації продукції
2. Зміна середнього залишку оборотних засобів.
Вплив першого фактора визначається так:
Середній залишок обігових коштів (2003рік) / одноденну виручку за звітний рік – оборотність обігових коштів за 2003 рік.
В нашому випадку оборотність оборотних коштів прискорилася на 227,6 дні, в тому числі за рахунок:
1) зростання обсягу виручки від оборотності прискорилася 255,61 дні
(1241,5/5,66 – 474,96 = 255,61)
2) вплив зміни середнього залишку оборотних коштів визначається :
зміну середнього залишку /фактичну одноденну виручку.
За даними нашого розрахунку, збільшення середнього залишку оборотних коштів на 159,5тис.грн. уповільнила оборотність обігових коштів на 28,18 дня (159,5/5,66=28,18).