Курсова робота
Передумови „Японського економічного дива”
План
Вступ
Розділ I. Вплив реформ 40-х - 50-х років на „економічне диво”
Розділ II. Особливості організації та управління економікою
Розділ III. Місце НТР в японському „економічному диві”
Розділ IV. Експорт як ключ к підйому і успіху
Список використаної літератури
Вступ
Після нищівної поразки японського імперіалізму у Другій Світовій війні, ядерного бомбардування, колосальних репараційних зобов’язань та американської окупації, Японія як держава, та японці як нація зіткнулись з загрозою поповнити ряди країн третього світу. Але цього не сталося. Післявоєнний економічний розвиток Японії дійсно схожий на диво, але диво, яке можна пояснити законами економіки.
В період з 1949 по 1979 роки, Японія не тільки вийшла на довоєнний рівень промислового виробництва, а поступово обігнала по рівню економічного розвитку Великобританію, Францію і ФРН. Достатньо сказати, що займаючи лише 0,3 % земної сущі, на якій проживає всього 2,5 % землян, Японія виробляє більше 10 % світового валового продукту.
Актуальна дана тема тим, що реформи та перетворення які походили в японському суспільстві, у післявоєнні часи, вивели Японію на третє місце в світі по експорту товарів, друге місце в світі по об'єму валового національного продукту (ВНП) і перше місце в світі по об'єму концентрації золотовалютних фондів. Це пояснюється особливістю запровадження реформ і перетворень в японському суспільстві взагалі, і в економіці зокрема; особливістю їхньої взаємодії між собою та залучення до конкретної ситуації.
На сьогодні, японський досвід економічного розвитку, вивчається, досліджується, аналізується та запроваджується в багатьох країнах як з розвинутою економікою, так і з розвиваючою економікою.
Дана тема дуже актуальна і для України. Наша країна зараз перебуває в надзвичайно складному становищі. Як що в Японії основні фонди були зруйновані війною, то в нас вони просто майже не використовуються через низку причину. Після розпаду СРСР розірвались економічні стосунки з основними постачальниками енергоресурсів, і їхня нестача відчувається по всій країні. Тобто можна сказати, що Україна перебуває навіть у ще гіршому становищі, ніж Японія після війни. Необхідно швидко запровадити ефективні реформи, щоб вивести її з кризи. Тому вивчення японського досвіду потрібно нам для можливого використання в період структурної трансформації української економіки. Визначивши причини зростання японської економіки, ми зможемо, спираючись на цей досвід, створити свою, кращу модель виходу з кризи, впроваджуючи власні реформи.
Предмет дослідження – виступають передумови, реформи, фактори, що привели до швидкого економічного розвитку Японії у 60-ті – 80-ті роки ХХ-го ст.
Об'єкт дослідження – виступає економічний розвиток Японії у 50-ті – 80-ті роки ХХ-го ст.
Хронологічні рамки даної теми виступають 50-ті – 80-ті роки ХХ-го ст. Перші роки це відновлення до військового рівня розвитку Японії, та початок стрімкого економічного підйому. Друга дата це дата посідання Японією стабільного другого місця в світовому економічному виробництві.
Завдання даного дослідження виступає:
аналіз передумов стрімкого економічного розвитку;
аналіз факторів впливаючих на економічний розвиток;
розкрити роль реформ 40-х 50-х років в розвитку японського суспільства;
простежити особливості організації та управління економікою;
визначити особливості ставлення та відношення японців до праці, та їх роль в швидкому економічному розвитку;
аналізувати роль і місце науково-технічної революції в економічному житті Японії;
дослідити вплив та роль експорту в економіці
Дана робота має за основу наступну літературу. Підручники, де висвітлюється дана тема як складова частина історії Японії та Азіатського регіону взагалі: Васильєв Л.С. Історія Сходу. В 2-х т.; Родрігес А.М. Новітня історія країн Азії і Африки ХХ-го ст.; підручники які розглядають дану тему як складову частину світового економічного розвитку: Історія світової економіки, під ред. Поляка Г.Б., Маркової А.Н.; Економічна історія України і світу, К. 1999.
Монографії які досліджують цю тему: В. Спандарьян Деловая Япония [19.168]; Вілінскій А. Японские парадоксы [3.126.].
Статті, які досліджують окремі напрями передумов „економічного дива”, або вплив різних факторів на швидкі темпи економічного розвитку:
статті Караханової О. Японське „економічне диво”: основні аспекти [29.385-388] та Спандарьяна В. Как это удалось японцам? [18.86-89]., висвітлюють передумови та базу на яку спиралась „економічне диво”.
статті Три очерка японського досвіду керуванням економікою, Целіщев [22.131-140], та К осмислюванню досвіду економічного розвитку Японії, Дінкєвіч А. [5.86.93], висвітлюють особливості організації та керівництво японською економікою.
Статті Колеса японського прогресу, Казмін Ю. [10.36-46], та Как это удалось японцам? Спандарьян В. [18.86-98], висвітлюють питання над факторами впливу на швидкі темпи економічного розвитку.
Структура курсової роботи. Дана робота складається з вступу, з чотирьох розділів, висновків та списку літератури. Перший розділ висвітлює питання впливу реформ 40-х 50-х років на японське „економічне диво”. Другий розділ показує особливості організації та управління економікою. Третій розділ показує місце НТР в японській економіці. Четвертий розділ показує роль експорту та його вплив на японське „економічне диво”.
Розділ I. Вплив реформ 40-х - 50-х років на „економічне диво”
За тлумачним словником В. Даля диво – будь-яке явище, яке ми не можемо пояснити відомими нам законами природи. Післявоєнний економічний розвиток Японії дійсно схожий на диво, але диво, яке можна пояснити законами економіки.
В період 1960-1979 років доход на душу населення в Японії зростав із середньорічними темпами 9,4 %. При такому темпі доходи подвоюються менш ніж за 8 років. В чому ж секрет японського економічного зростання? Як змогла маленька країна, не маючи своїх енергетичних ресурсів, із зруйнованими майже всіма основними фондами вийти на провідне місце в світовій економіці? Цьому сприяло багато факторів, і в цій роботі ми спробуємо їх розкрити, пояснити та простежити наслідки.
Стартові позиції, з яких почала свій післявоєнний розвиток Японія, були дуже несприятливі. Економіка підірвана й виснажена довгою війною, великі міста та численні промислові підприємства стояли в руїнах. Рівень промислового виробництва становив 14 % від середнього передвоєнного. Населення зубожіло, не вистачало елементарних засобів для життя: продовольства, житла, роботи, енергетичних та сировинних ресурсів. [18.85]
В 1949-му році експерт окупаційної армії США Є. Аккерман бачив єдиний шлях розвитку Японії за рахунок необмеженої закордонної допомоги. В цьому випадку вона б змогла, за його розрахунками, відновити довоєнний рівень життя до кінця 70-х років.
Японці ж, розжовуючи переважно на власні сили, вже до 1951-го року відновили довоєнний рівень промисловості, а в другій половині 60-х років послідовно обійшли за рівень економічного розвитку Великобританію, Францію та ФРН.
Як це не парадоксально, але саме нищівна поразка Японії в Другій світовій війні дала потужний імпульс соціально-економічному розвитку країни, позбавила економіку Японії багато чисельних економічних і політичних перепон, які заважали вільному розвитку виробництва, дії ринкових механізмів та інтеграції Японії в світові господарські зв'язки.
Фундаментом „економічного дива” і подальшого розвитку Японії можна вважати реформи другої половини 40-х років, які здійснювались по п'ятьох напрямках.
Перший з них – розпуск дзайбацу, тобто монополістичних об'єднань, замкнених сімейних концернів (в руках тільки чотирьох найбільших з них було з концентровано 40 % національного багатства). Згідно з антимонопольним законодавством, головні компанії дзайбацу підлягали розпуску, а акції – конфіскації й відкритому продажу. Були вжиті заходи з метою не допустити відродження великих монополістичних концернів. [18.87] У 1947-му році вступив в силу закон, який забороняв монополії і забезпечував справедливі угоди та закон, що забороняв значну концентрацію економічної міці. Ці закони перешкоджали утворенню головних держательскіх компаній, картелів та інших монополістичних об'єднань, а також володінню більш ніж 25 % акцій інших компаній. [9.297]
Хоча заходи щодо ліквідації монополій не завжди були послідовними, вони з самого початку завдали значного удару по монополіям. Відтворенні пізніше корпорації вже не мали колишньої влади.
Їхня організація стала більш гнучкою, а зв'язки – рухливішими. В результаті реформи відбувся перерозподіл капіталів, почався процес утворення сучасних фінансових груп, які вступили в суперництво одна з одною.
Жорстка конкурентна боротьба позитивно вплинула на нагромадження капіталу й зростання продуктивності праці. Поряд з іншими факторами вона зумовила високі темпи зростання і є і досі однією з основ японської економічної структури на всіх рівнях підприємництва.
Другий напрямок реформ охоплював сільське господарство. До війни поміщикам належало більше половини оброблюваної землі, яку вони на кабальних умовах здавали в оренду селянам. Орендні платежі поміщики вкладали в інші галузі, оскільки вони не були зацікавленні в розвитку сільського господарства. Завдяки прийнятим законам (кінець 1946) держава викупила у поміщиків землі й продала їх дешево селянам. Орендна плата була дуже низька 1-4 % вартості врожаю (до війни – 60 %). Були введені й податкові пільги. Таким чином аграрні перетворення створили сприятливі умови для розвитку сільського господарства. У селян виникла зацікавленість робити інвестиції в технічні новинки. [9.298]