Основні засоби підприємства (стр. 2 из 3)

Як видно із наведених даних, на підприємстві показники руху основних фондів незначні. Коефіцієнт оновлення приблизно дорівнює коефіцієнт вибуття, що свідчить про заміну зношених основних фондів новими, але керівництву підприємства необхідно вишукувати можливості і фінансові ресурси для більш швидкого оновлення основних фондів. Про недостатні темпи оновлення фондів свідчить і коефіцієнт зносу, який збільшився на кінець року у порівнянні із його значеннями на початок цього періоду.

Технічний стан основних засобів і його моральний знос в певній мірі характеризує середній вік обладнання. Середній вік обладнання (

) розраховується по формулі:

,

де х'і –– середина і-го вікового інтервалу обладнання;

di –– питома вага обладнання і-го вікового інтервалу в загальній його кількості.

Для характеристики вікового складу основні фонди підлягають групуванню по тривалості експлуатації (до 5; 5 – 10; 10 – 15; 15 – 20; 20 і більше років).

На тих ділянках виробництва, де високий відсоток зносу і питома вага устаткування з тривалим терміном експлуатації, необхідно передбачити прискорені темпи відновлення активної частини основних засобів. При аналізі відновлення основних засобів варто звернути увагу на те, щоб цей процес супроводжувався якісним удосконалюванням наявного парку устаткування.

Перевіряється виконання плану по впровадженню нової техніки, запровадженню в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначається частка прогресивного устаткування в загальній його кількості і по кожній групі машин і устаткування, а також частка автоматизованого устаткування. Для характеристики вікового складу і морального зносу розраховується середній вік устаткування.

Наступний етап аналізу –– вивчення забезпеченості підприємства певними видами машин і устаткування.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність і технічна озброєність праці.

Фондоозброєність (ФО) і технічна озброєність (ТО) праці, як правило, визначається по двом вимірникам:

одного працівника промислово-виробничого персоналу (ПВП);

одного робітника.

Фондоозброєність праці розраховується по формулі:

одного працівника ПВП:

;

одного робітника:

,

де

–– середня вартість основних виробничих фондів;

, –– середньосписочна чисельність промислово-виробничого персоналу і робітників, відповідно.

Технічна озброєність праці характеризує озброєність праці активними основними фондами.

;

,

де

–– середня вартість активної частини основних виробничих фондів.

3. Аналіз ефективності використання основних засобів

Основними узагальнюючими показниками використання основних фондів є фондовіддача і фондомісткість. Фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньої вартості основних виробничих фондів і показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в основні фонди. Фондомісткість –– показник, зворотній фондовіддачі, вона характеризує величину основних промислово-виробничих фондів, що приходиться на 1 грн. продукції. Показник фондовіддачі може визначатися по основним виробничим фондам і по їх активній частині.

Для узагальненої характеристики ефективності використання основних фондів служать також показники рентабельності основних фондів (відношення прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів), питомі капітальні вкладення на 1 грн. приросту продукції. В процесі аналізу вивчається динаміка цих показників.

Динаміка показника фондовіддачі за ряд років дозволяє виявити, наскільки доцільними були капітальні вкладення в основні фонди з погляду випуску продукції. Відносний приріст випуску продукції повинний, як правило, перевищувати відносний приріст основних фондів.

На рівень фондовіддачі впливають наступні фактори:

зміна обсягу виробництва в натуральному виразі, середньої оптової ціни, середньорічної вартості ОВФ.

Вплив обсягу виробництва в натуральному виразі (∆fв) визначається по формулі:

;

вплив зміни середньої вартості ОВФ (∆fф)

.

Обсяг виробництва і середня вартість ОВФ відносяться до кількісних показників, ціна продукції –– це якісний показник, тому вплив фактору зміни ціни на фондовіддачу (∆fц) розраховується в останню чергу.

,

де Вф, пл –– фактичний, плановий обсяг виробництва, нат. од.;

Цф, пл –– фактична, планова ціна продукції, грн.;

–– фактична, планова середня вартість ОВФ, грн.

Доцільно також оцінити вплив на рівень фондовіддачі ефективності використання машин і устаткування, питомої їхньої ваги в загальній вартості фондів, зміни рівня матеріальних витрат і зміни випуску продукції з однієї гривні вартості машин і устаткування.

Для оцінки впливу цих факторів на рівень фондовіддачі використовується прийом розширення. В факторну модель визначення фондовіддачі додатково вводяться показники: товарна продукція за відрахуванням матеріальних витрат і середня вартість машин і обладнання.

де f –– фондовіддача;

V –– товарна продукція;

V' –– товарна продукція за відрахуванням матеріальних витрат;

–– середня вартість машин і обладнання;

–– коефіцієнт матеріальних витрат (відношення товарної продукції до товарної продукції за відрахуванням матеріальних витрат);

–– випуск продукції з однієї гривні вартості машин і обладнання;

–– питома вага машин і обладнання в загальній вартості ОВФ.

Далі, використовуючи метод ланцюгових підставок, здійснюються розрахунки для оцінки впливу цих факторів на зміну рівня фондовіддачі.

Фондовіддача багато в чому залежить від досягнутого рівня продуктивності праці і його фондоозброєності. Оптимальне співвідно-шення темпів їхнього росту –– обов'язкова умова підвищення ефективності використання основних фондів.

Динаміка продуктивності праці, фондоозброєності і фондовіддачі –– процеси, залежні друг від друга, тому усі фактори, що впливають на продуктивність праці, одночасно впливають і на фондовіддачу. Єдність цих показників може бути продемонстрована за допомогою наступної формули:

,

де ПП –– продуктивність праці;

ФО –– фондоозброєність праці.

У ході аналізу необхідно вивчати співвідношення темпів росту цих показників у динаміку, і на цій основі зробити висновок про характер розвитку підприємства і рівень використання ресурсів. Якщо темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту фондоозброєності, то це веде до підвищення фондовіддачі, що характерно для виробництва, що розвивається інтенсивно. Перевищення темпів росту фондоозброєності над темпами росту продуктивності праці знижує фондовіддачу, що типово для екстенсивного шляху розвитку.

За результатами аналізу забезпеченості підприємства основними фондами й ефективності їхнього використання повинні бути розроблені конкретні заходи, спрямовані на поліпшення структури основних фондів на окремих ділянках виробництва за рахунок введення в експлуатацію більш прогресивної техніки, поліпшення використання наявного парку устаткування, підвищення фондовіддачі.

4. Аналіз використання виробничої потужності і технологічного обладнання

Основними задачами аналізу виробничої потужності є:

оцінка кількісних змін, що характеризують виробничу потужність і використання устаткування;

оцінка виконання плану нарощування виробничих потужностей;

виявлення фактичних причин змін потужності по величині і за рівнем використання;

виявлення структурних змін у потужностях, порушень спряженості взаємозалежних виробництв, в тому числі основного і допоміжного виробництва;

виявлення ступеня недовикористання і недозавантаження потужностей і причини;

оцінка обґрунтованості планів виробництва продукції по показниках використання виробничих потужностей.

Аналіз доцільно починати з вивчення зміни величини виробничої потужності в залежності від змін кількості засобів праці, їх продуктивності, ступеня погодженості в пропускній здатності устаткування, виробничих потужностей підрозділів.