Основи ціноутворення (стр. 3 из 4)

Рис. 1. Графік беззбитковості

3. Розглянемо 7 варіантів зміни ціни (-15%, -10%. -5%, 0%, +5%, +10%, +15%). Наприклад, для першого сценарію розрахунки виконуємо наступним чином:

· зміна ціни -15%;

· нова ціна:

грн.;

· зміна ціни, в нашому прикладі вона ж зміна маржинального прибутку:

грн.;

· новий маржинальний прибуток:

= грн.;

· беззбиткова зміна продажів:

;

· новий (беззбитковий) обсяг продажів:

од.

Аналогічно виконуємо розрахунки для решти 6 сценаріїв і результати зводимо в таблицю 7

Таблиця 7. Аналіз сценаріїв зміни ціни

Зміна ціни, %	Нова ціна, грн.	Зміна ціни = зміна маржинального прибутку, грн.	Новий маржинальний прибуток, грн.	Беззбиткова зміна продажів, %	Новий обсяг продажів, од.
-15	340	-60	180	33,3	1067
-10	360	-40	200	20,0	960
-5	380	-20	220	9,1	873
0	400	0	240	0,0	800
+5	420	20	260	-7,7	738
+10	440	40	280	-14,3	686
+15	460	60	300	-20,0	640

За даними таблиці 7 (стовпчик 2 – ціна, стовпчик 6 – обсяг продажів) будуємо криву беззбитковості (рис. 2).

Рис. 2. Крива беззбитковості та крива попиту

Крива беззбитковості розділяє вигідні цінові рішення від невигідних: невигідні знаходяться ліворуч та нижче від кривої, а вигідні – праворуч та вище.

4. З’ясовуємо, чи буде вигідним для фірми підвищення поточної ціни на 10%. Будуємо на тому ж рис. 2 прогнозну криву попиту на товар (за даними таблиці 5). В нашому випадку крива попиту на ділянці, що відповідає підвищенню ціни, знаходиться нижче від кривої беззбитковості, тобто підвищення ціни є невигідним. Більш доцільним у даній ситуації виглядає зниження ціни.

Задача № 4

Визначення ціни пропозиції для участі в тендері

Державний вищий навчальний заклад оголошує конкурс (тендер) на проведення зовнішнього ремонту своїх приміщень. Будівельні фірми, які прийматимуть участь у тендері, повинні виконати умови замовника щодо якості та термінів проведення ремонту. Замовлення отримає та фірма, яка запропонує найнижчу ціну.

Заявки на участь у тендері планують подати три фірми. Одна з них склала попередній кошторис ремонту, згідно якому найменші можливі витрати становитимуть С1 грн. Фірма має також статистичну інформацію щодо цін, з якими двоє її найближчих конкурентів приймали участь у подібних тендерах в минулому. Задля забезпечення порівнянності цих цін вони перераховані у відносні (у відсотках до витрат на виконання відповідних тендерних замовлень за кошторисом даної фірми, наприклад, витрати даної фірми на одне з попередніх замовлень 20000 грн., конкурент призначає ціну 28000 грн., тоді відносна ціна становить 28000*100/20000 = 140%).

В таблиці 8 подається інформація про частоту призначення певних відносних цін двома найближчими конкурентами в минулих тендерах.

Завдання:

Скласти розподіли ймовірностей призначення конкурентами певних відносних цін (вважаючи, що емпіричний розподіл відповідає нормальному) і визначити ціну пропозиції, яку фірма має заявити конкурсній комісії.

Таблиця 8. Частота призначення конкурентами відносних цін в минулому

Витрати, С1, тис. грн.	Конкурент	Відносні ціни, %							Разом тендерів
		90	95	100	105	110	115	120
71000	1-й	-	-	-	1	1	2	3	7
	2-й	-	-	-	-	1	3	1	5

Розв’язування:

1. Складаємо нормальні розподіли імовірностей для кожного конкурента.

Перший конкурент:

Визначаємо математичне сподівання відносної ціни:

.

Тут

– -те значення відносної ціни, - частота призначення -ї відносної ціни в минулому.

Визначаємо середньоквадратичне відхилення відносної ціни:

.

Визначаємо інтервали, для яких наявні значення відносних цін є медіанними ( таблиця 9, рядки 2 та 3).

Знаходимо нормовані значення границь інтервалів за формулою

.

Нормовані значення границь інтервалів подані у таблиці 9, перший рядок блоку „Перший конкурент”.

1.5. За таблицею нормованого нормального розподілу знаходимо імовірності того, що випадкова відносна ціна виявиться меншою, ніж відповідна границя інтервалу (для від’ємних значень

спочатку знаходимо імовірність для такого ж додатного значення і коригуємо її за формулою „одиниця мінус імовірність додатного значення”).

1.6. Знаходимо імовірність потрапляння відносної ціни у кожний з визначених інтервалів як різницю між ймовірностями, що відповідають верхній та нижній границям інтервалів.

Другий конкурент

Розподіл ймовірностей для другого конкурента складаємо аналогічно. Зокрема:

,

.

Результати решти розрахунків подані у таблиці 9, блок „Другий конкурент”. Звернемо увагу, що абсолютні границі інтервалів залишаються тими ж, а нормовані відрізняються.

Таблиця 9. Складання розподілів ймовірностей призначення певних відносних цін конкурентами

Відносні ціни, %	90	95	100	105	110	115	120
Границі інтервалів: нижня	87,5	92,5	97,5	102,5	107,5	112,5	117,5
верхня	92,5	97,5	102,5	107,5	112,5	117,5	122,5
Перший конкурент
Нормовані границі інтервалів: нижня	-5,14	-4,21	-3,27	-2,34	-1,40	-0,47	0,47
верхня	-4,21	-3,27	-2,34	-1,40	-0,47	0,47	1,40
Імовірності, що відповідають нормованим границям інтервалів: нижня	0	0	0	0,01	0,081	0,319	0,681
верхня	0	0	0,01	0,081	0,319	0,681	0,919
Імовірність потрапляння відносної ціни до інтервалу	0	0	0,01	0,071	0,238	0,362	0,238
Другий конкурент
Нормовані границі інтервалів: нижня	-8,70	-7,12	-5,54	-3,96	-2,37	-0,79	0,79
верхня	-7,12	-5,54	-3,96	-2,37	-0,79	0,79	2,37
Імовірності, що відповідають нормованим границям інтервалів: нижня	0	0	0	0	0,009	0,215	0,785
верхня	0	0	0	0,009	0,215	0,785	0,991
Імовірність потрапляння відносної ціни до інтервалу	0	0	0	0,009	0,206	0,57	0,206

1. Заносимо імовірності потрапляння відносних цін до кожного інтервалу в таблицю 10 (стовпчики 2 та 3).