Країни, що розвиваються, особливо незадоволені застосуванням цих подвійних стандартів, оскільки їхня тривала історія буяє лицемірством і несправедливостями. В XIX в. західні держави, багато хто з яких виросли на протекціоністській політиці, сталі нав'язувати нерівноправні торговельні договори. Найбільш обурливим прикладом цього є опіумні війни, які Англія й Франція розв'язали проти слабкого Китаю й разом з Росією й США змусили його підписати Тяньцзиньський договір 1858 р. За цим договором вони одержали не тільки торговельні, але й територіальні поступки, що забезпечують їм експорт у Китай за низькими цінами товарів, бажаних для Заходу, а також відкриття його ринків для опіуму, внаслідок чого мільйони китайців стали наркоманами. Сьогодні виникаючі ринкові економіки змушені відкриватися не під погрозою військової моці, а під тиском економічної чинності, під погрозою санкцій або припинення необхідної їм допомоги в періоди криз. У той час як на форумі Всесвітньої торговельної організації йшли переговори по міжнародних торговельних угодах, США й МВФ часто виступали за подальшу лібералізацію торгівлі. МВФ наполягав на більше швидкому темпі лібералізації як умова допомоги - і країни, що випробовують кризу, не мали іншого вибору, як поступитися вимогам Фонду.
Справа є, мабуть, ще гірше, коли Сполучені Штати діють в однобічному порядку, а не під прикриттям МВФ. Представник США по зовнішній торгівлі або міністерство торгівлі, часто спонукувані групами спеціальних інтересів усередині США, висувають обвинувачення проти якоїсь іноземної держави; потім відбувається процес обстеження, у якому бере участь тільки уряд США, з наступним рішенням, прийнятим американським урядом, за якими ідуть санкції проти країни-порушника. США самі себе зводять у посаду прокурора, судді й присяжних. Відбувається псевдо юридичний процес, але гра йде крапленими картами: як правила судді заздалегідь настроєні на визнання провини. Коли цей арсенал використовується проти інших промислових країн Європи або Японії, у тих є ресурси для самозахисту, але якщо це країна, що розвивається, навіть така велика, як Індія або Китай, то йде нечесна гра. Антипатії, що виникають у підсумку, далеко перевищують будь-які можливі вигоди Сполучених Штатів. Ці процеси мало сприяють зміцненню віри в справедливу систему міжнародної торгівлі.
Література
1.Келле В. Ж. Процессы глобализации и динамика культуры // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 1. — С. 69-70.
2.Шендрик А. И. Глобализация в системе культурологических координат (окончание) // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 1. — С. 56-68.
3.Джозеф Стігліц. У тіні глобалізації. - К., 2004
4.Лоуренс Клейн Глобалізація: виклик національним економікам. - К., 2006
5.Майкл Паренті. Як багатство створює бідність в усьому світі. - К., 2003