В табл. 1.7 наведені основні етапи розподілу дивідендів засновниками товариства на щорічних зборах.
Таблиця 1.7. Алгоритм дій засновників на щорічних зборах товариства при розподілі дивідендів [4]
| Етап дій при щорічних зборах | ЗАТ | ВАТ | ТОВ, ТОВДП, ТОВПВ |
| 1. Розподіл позитивного чистого прибутку | 1. В першу чергу розподіляється частина прибутку на привілейовані акції за затвердженим процентом від номіналу акції | 1. Попередньо розподіляється частина прибутку пропорційно долі учасників за риночним процентом від номіналу долі учасника | |
| 2. При кумулятивності привілейованих акцій додатково на них розподіляється невиплачені дивіденди попередніх років за затвердженим процентом від номіналу акції | |||
| 3. Попередньо 50% залишку чистого прибуткупісля виплати дивідендів по привілейованим акціям направляються в фонди розвитку та фонди стимулювання персоналу товариства | 2. Попередньо розрахована сума направляється в фонди розвитку та фонди стимулювання персоналу товариства | ||
| 4. Інші 50% залишку чистого прибутку після виплати дивідендів по привілейованим акціям розподіляються між власниками простих акцій (сума поділена на кількість акцій). Розраховується фактичний процент дивідендів по простим акціям. | 3. Залишок чистого прибутку: – може направлятися для підвищення статутного фонду; – може розподілятися між учасниками додатково пропорційно їх долі. | ||
| 2. Розподіл чистого прибутку, якого недостатньо для виплати дивідендів по привілейованим акціям | 1. Приймається рішення про направлення мінімально необхідної частини чистого прибутку в фонди підприємства | 1. Приймається рішення про направлення мінімально необхідної частини чистого прибутку в фонди підприємства | |
| 2. Залишок чистого прибутку розподіляється між простими акціями | 2. Залишок чистого прибутку розподіляється між учасниками згідно їх долей участі | ||
| 3. Приймається рішення про кумулятивну виплату дивідендів по привілейованим акціям у наступних періодах. | |||
Таким чином, основою організації фірми є мінімальний законодавчо встановлений рівень початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності:
- 0 грн. – для неприбуткових фінансових організацій – кредитних
спілок та недержавних пенсійних фондів;
- 40 000 грн. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та деяких фінансових установ у вигляді ТОВ (ломбардів, інвестиційних фондів, лізингових компаній, факторингових компаній);
- 500 000 гр. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді акціонерних товариств та деяких фінансових установ у вигляді акціонерних товариств (ломбарди, інвестиційні фонди, лізингові компанії, факторингові компанії);
- 1 млн. євро (6,4 млн. грн) – для товариств – небанківських виробничо-фінансових установ з частковими банківськими ліцензіями;
- 1 – 1,5 млн. євро (9, 6 млн. грн) – для страхових організацій;
- 3 – 5 млн. євро (32 млн. грн.) – для комерційних банків;
Робота команди засновників фірми (підприємства, установи) має основні етапи:
- підготовча робота по установчому договору, в якому обґрунтовуються напрямки роботи фірми та необхідна сума початкового капіталу;
- обґрунтовується структура початкового капіталу (основні та нематеріальні засоби, оборотний капітал) та шляхи формування початкового капіталу;
- заключення установчого договору та відкриття накопичувального рахунку для зосередження коштів статутного фонду (емісія акцій чи внесення дольових внесків);
- реєстрація емісії акцій в Державній комісії по цінним паперам та проведення підписки, попередня часткова сплата статутного фонду на накопичувальний рахунок чи передача в статутний фонд основних та нематеріальних засобів засновників(відчуження);
- організація та проведення установчих зборів товариства, прийняття статуту, вибори керівних органів засновників, ревізійної комісії засновників, виконавчої дирекції товариства;
Далі починає діяти виконавча дирекція товариства:
- реєстрація статуту в органах державної виконавчої влади;
- реєстрація створеної фірми в органах державної виконавчої влади – державний реєстратор Єдиного державного реєстру;
- реєстрація в органах державної статистики, податковій адміністрації, Пенсійному фонді, фондах соціального страхування;
- відкриття за довідкою податкової адміністрації розрахункових рахунків в банках та перерахування коштів з накопичувального рахунку;
- оформлення печаток та штампів фірми з реєстрацією в органах МВС;
- заключення договорів, прийом персоналу, початок виробничої діяльності;
Виконавча дирекція на протязі між загальними зборами учасників товариства вирішує нагальні питання діяльності товариства з наглядовою Радою товариства.
Робота команди засновників на розвиток створеної фірми продовжується на щорічних загальних зборах товариства:
- аналіз результатів роботи ревізійної комісії по оцінці діяльності виконавчої дирекції товариства;
- для 1-го року – закінчення фактичної сплати внесків статутного фонду;
- підвищення (зниження) статутного фонду та приймання(виход) учасників товариства з перерозподілом долей участі в статутному фонді; розподіл чистого прибутку, формування дивідендої політики, привабливої для нових інвесторів та учасників товариства. РОЗДІЛ 2
2. Законодавчі етапи реєстрації господарського товариства до початку комерційної діяльності
2.1 Державна реєстрація юридичних осіб
Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом[3].
Для державної реєстрації суб'єкта господарювання подаються такі документи:
– рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу у випадках, передбачених законом;
– установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
– рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;
– документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;
– реєстраційна картка встановленого зразка;
– документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання документів, зазначених у цій статті. Реєструючий орган зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію.
На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта включено до державного реєстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний код громадянина-підприємця.
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків в установах банків.
Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у разі зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт, або організаційної форми господарювання, або найменування суб'єкта господарювання і здійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації.
Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.
Законодавством України можуть бути встановлені спеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних форм господарювання.
У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.