Організаційно-економічні основи створення суб'єкта підприємницької діяльності – приватного підприємства (стр. 7 из 10)
Підприємство може зменшити величину податку на прибуток у певному періоді в тому випадку, якщо зменшить величину валових витрат за цей період (що не завжди є можливим), або якщо змістить дату настання валового доходу на наступний звітний період.
Податок на додану вартість (ПДВ) – один із найголовніших непрямих податків. Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів, робіт, послуг, ввезення товарів в Україну. Базою оподатковування є вільні ринкові ціни (ціна виробу, в якій враховується акцизний збір, що запроваджується державою для певних видів товарів).
Розрахуємо податок на додану вартість на основі вхідних даних, представлених в табл. 6.3 [10].
Таблиця 6.3 – Початкові дані для розрахунку податку на додану вартість
| Операції | Виготовлена продукція | Отримані матеріали | ||||
| Вартість у вільних цінах, грн. | Дата відванта-ження продукції | Дата отримання коштів | Вартість у вільних цінах, грн. | Дата списання коштів з рахунку | Дата виписки податкової накладної | |
| а | 1155000 | 17.02 | 2.01 | 450000 | 13.01 | 16.01 |
| б | 1220000 | 12.02 | 15.03 | 330000 | 10.02 | 23.02 |
| в | 1280000 | 3.04 | 12.03 | 210000 | 15.03 | 11.03 |
Розрахунок величини податку на додану вартість можна здійснювати за такими кроками.
1-й крок: підприємець для організації виробництва купує матеріали. Продавець матеріалів виписує йому рахунок, у якому вказує суму платежу і величину ПДВ (ця величина є податковим кредитом, який надає підприємство державі у зв'язку з придбанням матеріалів для своєї діяльності), що розраховується за формулою (6.2):
ПДВ = Цв · β, (6.2)
де Цв – вільна ринкова ціна виробу, грн.;
β – ставка податку на додану вартість. З 2006 року β=20%.
Окрім того, підприємцю виписується рахунок за куповані матеріали (СМ) на суму вартості купованих матеріалів та нарахованої величини ПДВ. Результати розрахунків представлені у табл. 6.4.
Таблиця 6.4 – Розрахунок податкового кредиту підприємства
| Операція | Величина податкового кредиту, тис. грн. | Сума рахунку за куповані матеріали, тис. грн. |
| а |  |  |
| б |  |  |
| в |  |  |
2-й крок: визначається дата виникнення податкового кредиту. Датою виникнення податкового кредиту є одна з подій, що відбулася першою:
а) дата виписки податкової накладної;
б) дата списання коштів з рахунку.
Отже, датою настання податкового кредиту є:
Операція а: 13.01 – дата списання коштів з рахунку;
Операція б: 10.02 – дата списання коштів з рахунку;
Операція в: 11.03 – дата виписки податкової накладної.
3-й крок: підприємець виробляє певні вироби, додаючи до раніше куплених матеріалів нову вартість. Тоді нові вироби будуть мати вільну ринкову ціну (
). Ці вироби підприємець реалізує на ринку. Він розраховує величину податку на додану вартість на виготовлені товари (ця величина є податковим зобов'язанням підприємства). Далі підприємець виписує покупцю рахунок на суму вільної ринкової ціни та величини ПДВ, яка і є ціною реалізації виробів (Цр). Розрахунок вільної ринкової ціни виготовлених виробів, податкового зобов'язання та ціни їх реалізації представлено в табл. 6.5.Таблиця 6.5 – Розрахунок вільної ринкової ціни виготовлених виробів, податкового зобов'язання та ціни їх реалізації
| Операція | Вільна ринкова ціна виробів, тис. грн. | Величина податкового зобов'язання, тис. грн. | Ціна реалізації виготовленої продукції, тис. грн. |
| а |  |  |  |
| б |  |  |  |
| в |  |  |  |
4-й крок: визначається дата виникнення у підприємця податкових зобов'язань. Датою виникнення податкових зобов'язань вважається подія, що протягом податкового періоду сталася раніше (в цей момент у підприємця виникають податкові зобов'язання):
а) дата відвантаження готової продукції покупцю;
б) дата отримання коштів на рахунку підприємства.
Таким чином датою настання податкового зобов'язання є:
Операція а: 2.01 – дата отримання коштів;
Операція б: 12.02 – дата відвантаження готової продукції;
Операція в: 12.03 – дата отримання коштів.
5-й крок: розраховується величина ПДВ, яка реально повинна бути сплачена підприємцем. Вона визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом.
Згідно із вказаним завданням ми повинні розрахувати ПДВ за двома методами: методом настання податкового зобов’язання в момент отримання коштів на рахунок (так званим касовим методом) та методом настання податкового зобов’язання в момент відвантаження продукції. Різниця методів полягає у різній даті настання податкового зобов’язання. У табл. 6.6 представлено дати настання податкового зобов’язання підприємства за двома методами.
Таблиця 6.6 – Дата настання податкового зобов’язання
| Операція | Дата настання податкового зобов’язання | |
| згідно з касовим методом | згідно з методом виникнення зобов'язання у момент відвантаження продукції | |
| а | 2.01 | 17.02 |
| б | 15.03 | 12.02 |
| в | 12.03 | 3.04 |
Розрахунок реальної величини ПДВ за двома методами по кожній операції за всі місяці представлено в табл. 6.7.
Таблиця 6.7 – Розрахунок реальної величини ПДВ
| Місяць | Реальна величина ПДВ за (тис. грн.): | |
| касовим методом | методом виникнення зобов'язання у момент відвантаження продукції | |
| Січень |  |  |
| Лютий |  |  |
| Березень |  |  |
| Квітень | - |  |
| Разом | 730 | 730 |
Отже, саме ці величини ПДВ підприємство повинно сплачувати до бюджету щомісяця до 20 числа. Від'ємна величина ПДВ означає, що бюджет повинен або відшкодувати підприємству вартість його сплаченого податку на додану вартість, або зменшити майбутні платежі підприємства до бюджету на величину зайво сплаченого податку.
Окрім того, важливим в оподаткуванні є акцизний збір – непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, який включається в ціну реалізації цих товарів. Акциз – це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно від результатів фінансової діяльності суб’єкта підприємництва.
Згідно обраного варіанту необхідно розрахувати різними методами акцизний збір для кожного виду товару. Початкові дані подано в табл. 6.8 [10].
Таблиця 6.8 – Початкові дані для розрахунку акцизного збору
| Товари | Ц0, грн. | N, шт. | α1 | α2, грн./шт. | α 4 |
| А | 150 | 150 | 0,15 | 21 | 0,11 |
| Б | 170 | 710 | 01,9 | 32 | 0,14 |
| В | 11 | 91000 | 0,23 | 3 | 0,18 |
Отже, розрахуємо акцизний збір за різними методами:
1. За ставками, які встановлені в процентах до обороту з реалізації, величина акцизного збору (А1) розраховується за формулою (6.3):
(6.3)