1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |
Го1 | 46 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,1 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 | 46·1,2 |
Го2 | 321 | 321·3 | 321·1 | 321·1,3 | 321·0 | 321·0 | 321·0 | 321·0 | 321·0 | 321·0 | 321·0 | 321·0 |
Гн | 8 | 8·0,8 | 8·0,8 | 8·0,8 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 | 8·1,1 |
Гсм | 38 | 38·1 | 38·0 | 38·1,1 | 38·1,1 | 38·1,5 | 38·0,9 | 38·1,2 | 38·1 | 38·1 | 38·1 | 38·1 |
Гі | 7 | 7·2 | 7·2 | 7·1 | 7·0 | 7·0 | 7·0 | 7·0 | 7·0 | 7·0 | 7·0 | 7·0 |
Г | 420 | 1706,6 | 396,6 | 527,7 | 105,8 | 121 | 98,2 | 109,6 | 102 | 102 | 102 | 102 |
Побудуємо графік зміни щомісячних витрат підприємця (рис. 5.1).
Рисунок 5.1 – Графік зміни помісячних витрат
Розрахуємо потребу в капіталі, враховуючи помісячний чистий прибуток, який буде отримувати підприємець з певного часу у випадку реалізації комерційної ідеї з врахуванням даних, представлених в таблиці 5.3. Потреба в капіталі буде визначатись як різниця між загальною місячною потребою (Гі) в коштах та величиною помісячного прибутку (ЧПі).
Таблиця 5.5 – Розрахунок потреби в капіталі (Кі) з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку (ЧПі) (тис. грн.)
Щомісячна потреба в капіталі з врахуванням величини чистого прибутку (тис. грн.) | ||||||||||||
січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт | лист. | груд. | |
Г | 420 | 1076,6 | 396,6 | 527,7 | 105,8 | 121 | 98,2 | 109,6 | 102 | 102 | 102 | 102 |
ЧПі | 0 | 0 | 0 | 63·0,1 | 63·0,3 | 63·1,1 | 63·2,1 | 63·2,1 | 63·2,1 | 63·4,1 | 63·4,2 | 63·4,2 |
Кі | 420 | 1076,6 | 396,6 | 521,4 | 86,9 | 51,7 | -34,1 | -22,7 | -30,3 | -156,3 | -162,6 | -162,6 |
Побудуємо графік потреби капіталу у часі з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку (рис. 5.2):
Рисунок 5.2 – Скоригований графік потреби капіталу у часі з врахуванням величини щомісячного чистого прибутку
Таким чином, потреба в капіталі буде відчуватись у підприємця протягом перших шести місяців і буде складати:
Згідно з початковими даними заданого варіанту величина власного капіталу, наявного у підприємця складає 1200 тис. грн. Розрахуємо величину покриття стартового капіталу за рахунок власних коштів, що визначатиметься як різниця між потребою в капіталі (Кі) та величиною власного капіталу (ВКі). Результати розрахунків представлено у табл. 5.6.
Таблиця 5.6 – Розрахунок потреби в капіталі (СКі/) з врахуванням величини власного капіталу підприємця (ВКі) (тис. грн.)
Щомісячна потреба в капіталі з врахуванням величини власного капіталу (тис. грн.) | ||||||||||||
січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт | лист. | груд. | |
Кі | 420 | 1076,6 | 396,6 | 521,4 | 86,9 | 51,7 | -34,1 | -22,7 | -30,3 | -156,3 | -162,6 | -162,6 |
ВКі | 1200 | 780 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
СКі/ | 0 | 926,6 | 396,6 | 521,4 | 86,9 | 51,7 | -34,1 | -22,7 | -30,3 | -156,3 | -162,6 | -162,6 |
Отже, загальна потреба стартового капіталу підприємця буде відчуватись з другого по шостий місяць і буде складати:
Таким чином, саме на суму в 1983,2 тис. грн. підприємцю потрібно буде брати позику. Побудуємо графік потреби у стартовому капіталі з урахуванням величини власних коштів підприємця.
Рисунок 5.3 – Графік покриття потреби в капіталі з урахуванням величини власного капіталу
Починаючи з сьомого місяця підприємець почне отримувати чистий прибуток, величина якого щомісяця являє собою від'ємні величини стартового капіталу, представлені в табл. 5.5. Середньомісячний прибуток підприємства (Псер-міс) складе середнє арифметичне щомісячного прибутку, тобто:
Підрахуємо, за скільки місяців підприємець може повернути кредит (тобто величину потреби у стартовому капіталі). Якщо прийняти, що із середньомісячного прибутку на повернення кредиту підприємець буде повертати 50% від його величини, то термін повернення позики (Т) буде становити:
Тоді загальний термін, на який потрібно взяти позику (Тзаг) складе:
де 5 – термін безпосереднього користування позиченими коштами (число тих величин стартового капіталу на рис. 5.3, які знаходяться над позначкою "0").
Зрозуміло, що зроблені нами розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок в комерційних банках, інфляцію тощо. Але на початковому етапі підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для визначення потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи.
6 РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ВИДІВ ПОДАТКІВ, ЯКІ ПОВИНЕН СПЛАЧУВАТИ СУБ’ЄКТ підприємницької діяльності – ЮРИДИЧНА ОСОБА
В процесі своєї діяльності підприємець повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними з них є податок на прибуток, акцизний збір та податок на додану вартість.
Податок на прибуток підприємства – один з основних прямих податків, який повинен сплачувати підприємець. Податок на прибуток, що його повинно сплачувати підприємство за результатами діяльності в цілому, розраховується за даними бухгалтерського обліку даного підприємства. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами (з урахуванням амортизаційних відрахувань), що були отримані підприємством на протязі певного періоду. Величина податку на прибуток (ПП(заг)), що його повинно сплатити підприємство за результатами діяльності в цілому протягом певного часу, розраховується за формулою (6.1):
(6.1)
де ВД – валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період, грн.;
ВВ – валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи амортизаційні відрахування, грн.;
λ – ставка податку на прибуток, у %. З 2006 року λ=25%.
Розрахуємо величину податку на прибуток, який повинен сплатити підприємець за перший, другий, третій та четвертий квартали. Вихідні дані для виконання завдання представлені у табл. 6.1 [10].
Таблиця 6.1 – Початкові дані для розрахунку податку на прибуток
Події, що спричиняють виникнення податкового зобов’язання | Події, що спричиняють виникнення податкового кредиту | ||||
Надходження грошей за відвантажену продукцію | Відвантаження продукції замовнику | Сума, грн. | Списання грошей з рахунку за отримані матеріали, виплату зарплати тощо | Оприбуткування матеріалів на складі підприємства та фіксація інших операцій | Сума, грн. |
Дата | Дата | Дата | Дата | ||
11.02 | 11.03 | 380000 | 17.02 | 21.02 | 153000 |
16.05 | 16.07 | 315000 | 16.06 | 21.06 | 157000 |
13.09 | 16.08 | 367000 | 5.09 | 29.10 | 154000 |
20.11 | 12.12 | 396000 | 12.11 | 4.12 | 152000 |
При виборі дати фіксації валового доходу та валових витрат обирають дату, яка настала раніше: для валових витрат – це або дата оприбуткування матеріалів на складі підприємства або дата списання коштів з рахунку підприємства за отримані матеріали, для валового доходу – або дата відвантаження продукції замовнику або дата надходження грошей за відвантажену продукцію. Розрахунок величини податку на прибуток підприємства за чотири квартали представлено в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Розрахунок податку на прибуток підприємства (грн.)
Квартал | Дата фіксації валового доходу | Дата фіксації валових витрат | Величина податку на прибуток, грн. |
І | 11.02 | 17.02 | |
ІІ | 16.05 | 16.05 | |
ІІІ | 16.08 | 5.09 | |
ІV | 20.11 | 12.11 |
У випадку, якщо продукція відвантажена, однак гроші на рахунок підприємства ще не надійшли, у підприємства можуть виникнути складності, пов'язані з тим, що дата (а отже, і подія) настання валового доходу уже є, однак реальних коштів ще немає, а відповідно, і немає джерел сплати податку на прибуток.