Аналіз структура складових потенціалів, враховуємих при розрахунку інтегрального потенціалу підприємства, показав, що основу потенціала держпідприємства “Укрметртестстандарт” становлять традиційно виробничий потенціал, який має структурну частину в 38,7%, та фондовий, який має структурну частину 15,4 %. Дуже низьку структурну долю займаю фінансовий потенціал (0,7%), що віддзеркалює низьку рентабельність діяльності підприємства. Малу долю займає інноваційний потенціал, що для підприємства, яке включає в себе науководослідні інститути, є резервом для подальшого нарощування інтегрального потенціалу підприємства.
Проведене дослідження пропозицій дипломної роботи по нарощенню потенціалу держпідприємства „Укрметртестстандарт” за рахунок інноваційної діяльності показало високу ефективність нарощування інноваційного потенціалу, а за результатами розрахунків отримані наступні показники ефективності інноваційного проекту „Електромагнітна діагностика”(2006 2008 роки):
а) Оптимістичний варіант :
чистий дисконтований дохід ЧДД = +4 072319,74 грн.;
коефіцієнт ефективності інвестиції КЕІ = 241,7%;
дисконтова ний коефіцієнт ефективності інвестиції ДКЕІ = 190,53%;
строк окупності інвестиції СО = 1,49 року;
дисконтований строк окупності інвестиції ДСО = 1,88 року;
індекс доходності інвестиції ІД = 2,42;
індекс дисконтованої доходності інвестиції ІДД = 1,91;
внутрішня норма доходності проекту ВНД = 61,34%, що значно вище очікуємої номінальної норми дисконтування в проекті 12%;
Таким чином, оптимістичний варіант проекту має позитивні характеритики і при впровадженні оптимістичного розвитку інноваційного проекту потенціал держпідприємства „Укрметртестстандарт” зросте на 4,07 млн.грн., тобто на 9 % від його інтегральної оцінки станом на кінець 2004 року.
а) Песимістичний варіант :
чистий дисконтований дохід ЧДД = 5 030,1 грн.;
коефіцієнт ефективності інвестиції КЕІ = 120,9%;
дисконтова ний коефіцієнт ефективності інвестиції ДКЕІ = 93,45%;
строк окупності інвестиції СО = 2,33 року;
дисконтований строк окупності інвестиції ДСО = 3,01 року, що вище
нормативного строку проекту;
індекс доходності інвестиції ІД = 1,21;
індекс дисконтованої доходності інвестиції ІДД = 0,93;
внутрішня норма доходності проекту ВНД = 13,92%, що нижче очікуємої номінальної норми дисконтування в проекті 14%;
Таким чином, песимістичний варіант проекту має практично „нульові” економічні характеристики і при його впровадженні потенціал держпідприємства „Укрметртестстандарт” залишиться на рівні 2004 року. Тобто, досліджений інноваційний проект „Електромагнітна діагностика” є практично без ризиковим, оскільки підприємство впровадить нові технології випробувань європейського стилю (значно нарощує свій інноваційний потенціал) і при цьому навіть при песимістичному розвитку подій не отримає збитків і зниження майнового потенціалу.
На мій погляд, на сьогоднішній день не існує загальновизнаного уніфікованого підходу до оцінки потенціалу підприємства. Навіть саме визначення цього поняття викликає досить жваві суперечки та достатньо розрізняються в різних авторів. Із поняття потенціалу підприємства має вимальовуватись і його структура, яка, як наслідок вище зазначеного, також досі й не знайшла загально визнаного вигляду. Однак я вважаю, що, виходячи з величезної різноманітності видів та специфіки діяльності підприємств, достатньо важко дати придатне для всіх визначення потенціалу, яке б враховувало хоча б основні його аспекти.
Тому я ризикну дати власне, можливо занадто загальне та не наукове, визначення поняття потенціалу підприємства. На мій погляд, потенціал підприємства – це здатність підприємства “виживати”, розвиватись, приносити прибуток та бути корисним для суспільства, виражена в ринковій вартості підприємства або вартості бізнесу. Я вважаю, що тільки підприємство, яке здатне виконувати всі чотири ознаки дійсно має потенціал.
Що ж стосується структури потенціалу, то я ще раз хотів би зупинитись на деяких моментах. Запропоноване в цій роботі розділення на два великих блоки, ресурсів та управління, вже знайшло своє відображення в сучасній літературі. Однак і досі в більшості авторів переважає ресурсний підхід до оцінки потенціалу підприємства. Зрозуміло, що без ресурсів потенціалу не буде взагалі, однак я б на перше місце в сучасних умовах ставив все ж таки управління, аргументуючи це тим, що успіхи компаній сьогодні нерозривно (це майже тотожні поняття) пов’язують саме з успіхами їх менеджерів. Стосовно ж безпосередньо ресурсів підприємства, то ще раз хотів би підкреслити їх важливість саме в такому порядку:
1. людські
2. інформаційні
3. фінансові
4. матеріально-технічні.
Спробую аргументувати свою думку. Навіть за наявності інформаційних, фінансових та матеріально-технічних ресурсів, але за відсутності кваліфікованих та ініціативних кадрів, будь-який потенціал залишиться не розкритим, та ніколи не призведе до гарних економічних результатів. І навпаки, за наявності професійної, добре організованої та цілеспрямованої команди однодумців всі інші питання будуть вирішені. Щодо важливості інформаційного ресурсу мабуть і казати багато не треба, бо в сучасних умовах надінформатизованого суспільства, саме доступ до інформації, її пошук, аналіз, обробляння та зберігання, відіграють чи не найважливішу роль під час прийняття рішень. Фінансові ресурси я поставив над матеріально-технічним лише тому, що фінанси перетворити в матеріально-технічні ресурси зараз достатньо легко, а от навпаки вдасться далеко не завжди.
Але ці роздуми не можуть бути прийнятними абсолютно до всіх підприємств. Специфіка деяких галузей економіки розставляє зовсім інші акценти. Тому я вважаю, що структура потенціалу підприємств різних галузей економіки та, відповідно, його оцінка має бути розгалужена на окремі напрямки, які мають бути опрацьовані для розробки єдиних підходів оцінки в межах кожної галузі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” // В редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97ВР ( із змінами станом на 16 січня 2003 року N 429IV )
3. Методика оцінки майна // Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 грудня 2003 р. № 1891.
5. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» // Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.
9. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия. М., 1999. 255с.
10. Ансофф И. Стратегическое управление/ Под ред.Л.И.Евенко. – Пер.с англ. – М.: Экономика, 1989.
11. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. Спб., 1999
12. Армстронг Г., Котлер Ф. Введение в маркетинг. 5е изд. / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2000.
13. Байе М. Управлінська економіка і стратегія бізнесу. М., 1999.
14. Бартанов А.С. Экономическая диагностика предприятия: организация и методология – М., 1991
15. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. – М.: Финансы и статистика, 1996.
16. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства. Підручник. – К.: Либідь, 1998.
17. Батенко Л.П., Зав городніх О.А.Ліщинська В.В. Управління проектами: навч. посібник. К., КНЕУ,2003. 231 с.
18. Бланк И. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995.
19. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Львів: Вво “Сполом”, 1998.
20 Боумэн К. Основы стратегического менеджмента. М., 1997.
21 Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К.: КП “ВАЗАКО” Видавництво “Молодь”, 1997.
22. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. М.: «Финансы и статистика», 1997.
23. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003.
24. Васильков В.Г. Організація виробництва : Навч.посібник. – К. : КНЕУ, 2003 524 с.
25. Виханский О. С. Стратегическое управление. М., 1995.
26. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. – К.:КНЕУ, 1998.
27. Гаркавенко С.С. Маркетинг. К.: Лібра, 1996.
28. Глазунов В.М. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций.– М.: «ФинстатИнформ», 1997.
29. Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства. – К.: Компас, 2000.
30. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегия, планы, структура. – М.: Дело лтд, 1995
31. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. М.: Финпресс, 1998.
32. Гольдштейн Г.Я. Основы менеджмента. Таганрог: ТРТУ, 1995. – 624 с.
33. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет. К.: "Скарби", 1998 г.. 384с.
34. Грещак М.Г., Гребешкова О.М.,Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства : Навч.посібник. – К.: КНЕУ,2001 – 228 с.
35. Гриньов А.В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. 2003.№12.С.1217
36. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент. – К.: МАУП, 2000.
37. Економіка підприємства. Підручник в 2х томах / Під ред. С.Ф.Покропивного К.: КНЕУ, 2000 – 528 с.
38. Идрисов А. Б., Картышев С. В., Постников А. В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. М., 1996.
39. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник. К.: МАУП,2000
40. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. М.: Финансы и статистика, 1996г.