Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства (стр. 9 из 10)
Зп=Ктз
Qпл, (7.2)де Ктз – коефіцієнт товарного запасу;
Qпл – плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.2 отримаємо:
| Товар | З поч |
| О | 1054,5 |
| П | 231,8 |
| Р | 1100 |
| С | 2040 |
| Т | 44000 |
| У | 22500 |
Знаючи норму запасу Нзал., розрахуємо запас товару даного різновиду на початок місяця Зп:
(7.3)де Н зал. – норма запасу товару даного різновиду, днів;
Д роб. – число днів роботи магазину за місяць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.3 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 1041 |
| П | 203 |
| Р | 1111 |
| С | 2222 |
| Т | 51852 |
| У | 24074 |
Через врахування коливань рівня запасу відносно коливання обсягу реалізації. В цьому випадку запас товару даного різновиду на початок місяця 3п розраховують за формулою:
(7.4)де Зс.м. – середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць;
Qc.м. – середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду, натуральних одиниць.
Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.4 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 721 |
| П | 340 |
| Р | 513 |
| С | 1045 |
| Т | 41053 |
| У | 20101 |
Із врахуванням базового (мінімального) товарного запасу запас товару 3П на початок місяця розраховується за формулою:
Зп=Qпл + (Зс.м. - Qс.м) (7.5)
де Qпл – плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць;
Зс.м. – середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць; Qc.м – середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду нат. одиниць. Даний метод розрахунку товарних запасів застосовується для магазинів, де оборотність товарних запасів становить не більше 6-ти разів на рік.
Підставимо значення з табл. 7.2 у формулу 7.5 отримаємо:
| Товар | З п |
| О | 930 |
| П | 410 |
| Р | 1000 |
| С | 2000 |
| Т | 45000 |
| У | 20500 |
Таким чином, асортимент формується відповідно до спеціалізації кожного з сегменті ринку. Також асортимент характеризується: – шириною та глибиною. На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в підприємствах значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників маркетингових служб підприємства та комерційних служб, які повинні володіти широкою інформацією про попит покупців, джерел можливого поступлення товарів, ціни на товари тощо.
Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють – як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.
Виробництво та реалізація товару, які перебувають на стадіях росту чи зрілості зменшує витрати на впровадження, а прибутки від реалізації ростуть. Підприємства часто не виробляють та не продають товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу що значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується.
8. Аналіз беззбитковості роботи підприємства
Аналіз беззбитковості чи аналіз витрат, обсягів виробництва і прибутковості підприємства – здійснюється з метою визначення кількості одиниць товару, необхідної для продажу, чи обсягу реалізації послуг, аби окупити всі витрати. Це метод вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різному рівні виробництва, і саме тому він надзвичайно корисний на стадії підготовки й аналізу майбутнього проекту, а також на стадії його реалізації. Рівень беззбитковості по прибутку досягається при такому обсязі реалізації, виторгу якого досить для покриття всіх операційних витрат, включаючи амортизацію; рівень беззбитковості по грошовому потоці може бути отриманий, якщо замінити суму зносу основних активів на суму, необхідну для погашення заборгованості.
Однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку є аналіз беззбитковості.
Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні, а також при використанні показника маржинального доходу.
Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.
Синонімами поняття точки беззбитковості є точка рентабельності, мертва точка, точка критичного обсягу реалізації.
Аналіз беззбитковості використовують при:
1) започаткуванні нового виду діяльності, наприклад, при організації нового виду виробництва;
2) при розвитку і розширенні того, що вже існує;
3) виготовленні нового виду продукції, наданні нового виду послуг.
Аналіз беззбитковості дає змогу відповісти на такі важливі питання:
Чи зростає можливість беззбиткової роботи компанії, або чи зменшується вона протягом певного періоду часу?
Чи покриє збільшення обсягу продажів затрати на проведення маркетингової програми?
Чи збільшиться прибутковість підприємства після впровадження на ринок нового продукту?
Чи окупиться модернізація виробництва?
Отже, цілі, для яких використовують аналіз беззбитковості, слідуючі:
1) оцінка початкового періоду функціонування нового підприємства;
2) оцінка прибутковості нового виду послуг або нового виду продукції;
3) оцінка прибутковості інвестицій при нарощуванні основного капіталу.
Точка беззбитковості може бути визначена трьома методами:
1) методом рівняння;
2) методом маржинального доходу;
3) графічним методом.
Розрахунок точки беззбитковості, її аналіз є основними аспектами управління постійними і змінними витратами та обсягом реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Розрахунок точки беззбитковості дозволяє визначити, за якого обсягу продажу підприємство буде беззбитковим, тобто той обсяг продажу, нижче якого підприємство починає втрачати кошти.
Дані підприємства зведено до таблиці 8.1
Таблиця 8.1 – Дані підприємства
| Варіант | ПВ, грн. | В, грн. | ЗВ, грн. | N, шт. |  |  |  |  |
| 16 | 96500 | 340 | 219 | 1450 | 24 | 12 | 16 | 14 |
Визначимо необхідні показники
| Точка беззбитковості | 798 |
| Валова маржа | 175450 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,64 |
| Критичний обсяг реалізації | 96499,4 |
Таким чином, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 798 один, продукції.
Побудуємо графік беззбитковості на рис 8.1.
Рис. 8.1 – Графік взаємозв’язку показників обсягу виробництва, витрат і прибутку
При збільшенні постійних витрат на 24% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 989 |
| Валова маржа | 175450 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,64 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,4 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 989 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.
При збільшенні змінних витрат на 12% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 1263 |
| Валова маржа | 137344 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,72 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,3 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 1263 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,3 грн.
При збільшенні ціни реалізації на 16% показники матимуть таке значення:
| Точка беззбитковості | 802 |
| Валова маржа | 216224 |
| Коефіцієнт пропорційності | 0,62 |
| Критичний обсяг реалізації | 119659,4 |
Отже, щоб досягти точки беззбитковості підприємству необхідно випустити 802 один, продукції. Критичний обсяг реалізації становитиме 119659,4 грн.
При реалізації 1450 один продукції прибуток підприємства становитиме: П = (394,4 -245,3) х 1450 – 119660 = 96564 грн.
Визначимо зміну положення точки беззбитковості при збільшенні прибутку на 20%. Запланована сума прибутку: 96564 х 1,2 = 110083,0 грн.
DП = 110083 – 96564 = 13519 тис. грн.