9) політичний ризик (геополітичні зміни та стан реформування економічних відносин у країнах потенційного розташування підприємств);
10) державні бар’єри (наявність законодавчих, неюридичних та культурних обмежень на розташування підприємств);
11) торговельні союзи (урахування діючих умов торговельних угод між країнами, що дають переваги нових ринків або низькі загальні витрати при розміщенні підприємств у країнах союзів);
12) екологічні вимоги (наявність екологічного законодавства і ступінь впливу виробництва на довкілля, фінансові наслідки і взаємовідносини з місцевим населенням);
13) країна-споживач (зацікавленість країни в розміщенні на своїй території іноземного підприємства, урахування якості життя та освітнього рівня населення);
14) конкурентоспроможні переваги (розташування штаб-квартир, баз та окремих частин бізнесу в країнах та регіонах, де сприяють інноваціям і забезпечують ліпші умови для глобальної конкурентоспроможності).
Джерело постачання В.
Пункти де можна розташувати підприємство:
12 – звичайний район: К1 = 1,0; К2 = 1,0; К3 = 1,0; К4 = 1,0; К5 = 0,025; К6 = 0,12.;
1 – звичайний район: К1 = 1,0; К2 = 1,0; К3 = 1,0; К4 = 1,0; К5 = 0,025; К6 = 0,12.;
9 – район з розвинутою інфраструктурою, К1 = 1,25; К2 = 1,15; К3 = 1,1; К4 = 1,0; К5 = 0,3; К6 = 0,1;
23 – елітний центральний район з розвинутою інфраструктурою, К1 = 1,25; К2 = 1,15; К3 = 1,3; К4 = 1,0; К5 = 0,3; К6 = 0,1;
Визначимо схеми маршрутів руху та відстань доставки товарів в км.
Довжина маршруту до пункту 12 становить 7,5 км;
Довжина маршруту до пункту 1 становить 20 км,
Довжина маршруту до пункту 9 становить 6 км,
Довжина маршруту до пункту 23 становить 9,5 км.
Визначимо масу матеріалів та сировини, що будуть перевезені по кожному з маршрутів впродовж року: Р = 1107 тис. чол., М = 2,3 кг
Q 12 = (1107000 х 0,025 х 0,12 х 2,3) / 1000 = 7,64 тонн
Q1 = (1107000 х 0,025 х 0,12 х 2,3) / 1000 = 7,64 тонн
Q9 = (1107000 х 0,3 х 0,1 х 2,3) / 1000 = 76,4 тонн
Q23 = (1107000 х 0,3 х 0,1 х 2,3) / 1000 = 76,4 тонн
Визначимо виручку Д підприємства за рік по кожному з маршрутів впродовж року: ц = 27 грн.
Д 12 = 27 х 1107000 х 0,025 х 0,12 = 89667 грн.
Д 1 = 27 х 1107000 х 0,025 х 0,12 = 89667 грн.
Д 9 = 27 х 1107000 х 0,3 х 0,1 = 896670 грн.
Д 23 = 27 х 1107000 х 0,3 х 0,1 = 896670 грн.
Визначимо витрати, які залежать від місця розташування підприємства:
В1 12 = 1,0 х 7,5 х 1 х 1,16 х 7,64 = 66,47 грн.
В1 1 = 1,0 х 20 х 1 х 1,16 х 7,64 = 177,25 грн.
В1 9 = 1,25 х 6 х 1 х 1,16 х 76,4 = 664,68 грн.
В1 23 = 1,25 х 9,5 х 1 х 1,16 х 76,4 = 997,02 грн.
В2 12 = 1,0 х 155 х 1,4 х 5 х 12 = 13020 грн.
В2 1 = 1,0 х 155 х 1,4 х 5 х 12 = 13020 грн.
В2 9 = 1,15 х 155 х 1,4 х 5 х 12 = 14973 грн.
В2 23 = 1,15 х 155 х 1,4 х 5 х 12 = 14973 грн.
В3 12 = 1,0 х 3,3 х 120 х 12 = 4752 грн.
В3 1 = 1,0 х 3,3 х 120 х 12 = 4752 грн.
В3 9 = 1,1 х 3,3 х 120 х 12 = 5227,2 грн.
В3 23 = 1,3 х 3,3 х 120 х 12 = 6177,6 грн.
В4 12 = 90000 х 0,013 х 1,0 = 1170 грн.
В4 1 = 90000 х 0,013 х 1,0 = 1170 грн.
В4 9 = 90000 х 0,013 х 1,0 = 1170 грн.
В4 23 = 90000 х 0,013 х 1,0 = 1170 грн.
В5 12 = 89667 х 0,26 х 0,2 = 4662,7 грн.
В5 1 = 89667 х 0,26 х 1,0 = 23313,4 грн.
В5 9 = 896670 х 0,26 х 1,0 = 233134,2 грн.
В5 23 = 896670 х 0,26 х 1,0 = 233134,2 грн.
Визначимо брутто прибуток для кожного з варіантів розташування підприємства – табл. 4.1
Таблиця 4.1 – Зведена таблиця розрахунків брутто-прибутку
Варіант | Д, грн. | В1 | В2 | В3 | В4 | В5 | S В грн. | БП грн. | Висновок |
12 | 89667 | 66,47 | 13020 | 4752 | 1170 | 4662,7 | 23671,2 | 65995,83 | 1 |
1 | 89667 | 177,25 | 13020 | 4752 | 1170 | 23313,4 | 42432,7 | 47234,35 | 4 |
9 | 896670 | 664,68 | 14973 | 5227,2 | 1170 | 233134,2 | 255169 | 641500,9 | 2 |
23 | 896670 | 997,02 | 14973 | 6177,6 | 1170 | 233134,2 | 256452 | 640218,2 | 3 |
Отже, з 4 варіантів місця розташування підприємства найоптимальнішим згідно розрахунків виявився варіант 12, що знаходиться у звичайному районі, довжина маршруту до пункту становить 7,5 км, брутто-прибуток за цим варіантом становитиме 65995,83 грн.
Також варіантом із досить високим брутто-прибутком є варіант 9, що знаходиться у районі з розвинутою інфраструктурою довжина маршруту до пункту становить 6 км, брутто-прибуток за цим варіантом становитиме 641500,9 грн.
Найгіршим варіантом виявився варіант 1.
5. Розрахунок потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності
Потреба в капіталі для фінансування господарської діяльності підприємства виникає в таких випадках:
– у разі заснування певного підприємства або започаткування виробництва нових видів продукції;
– якщо планується суттєве розширення виробництва, яке неможливо забезпечити за наявних потужностей;
– у разі технічного переозброєння наявних засобів з метою підвищення продуктивності виробництва чи поліпшення якості продукції.
На обсяги потреби в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів впливають фактори:
– вид діяльності (галузь);
– місце розташування підприємства;
– обсяги виробництва продукції та їх види;
– первісна вартість активів, які заплановано придбати;
– вартість модернізації існуючих основних засобів;
– строк окупності інвестицій.
Базою для визначення потреби в капіталі для визначення придбання основних засобів і нематеріальних активів є план (бюджет) виробництва продукції.
Поряд з прогнозними обсягами виробництва і реалізації продукції на додаток до плану також наводиться перелік виробничих машин, обладнання, технічної документації, технологій, ноу-хау, будівель, споруд, які слід придбати для того, щоб забезпечити необхідних для виробництва планових обсягів продукції рівень технічної потужності. Виробнича потужність підприємства розраховується, виходячи з технічних норм продуктивності устаткування і виходів продукції з сировини. Технічні норми продуктивності основного технологічного устаткування і річний фонд робочого часу беруть в розрахунках відповідно до галузевих і інструкцій з визначення виробничих потужностей підприємств. Для встановлення ступеня використання виробничої потужності підприємства робиться розрахунок середньорічної потужності по кожному виду продукції з урахуванням введення і вибуття потужностей протягом року. Річна виробнича потужність обладнання визначається множенням середньорічної змінної потужності на число змін роботи в році. Використання потужностей (у%) визначається діленням річного планового випуску продукції на річну потужність і множенням отриманого результату на 100%.
Отже, необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується, виходячи з його продуктивності: відношення планового приросту обсягів виробництва продукції до прибутковості одиниці обладнання протягом року.
Обсяг потреби в фінансових ресурсах для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів розраховується, виходячи із їх первісної вартості та кількості.
Первісна вартість основних засобів та нематеріальних активів – це вартість окремих об'єктів основних засобів (нематеріальних активів), за якою вони зараховуються на баланс підприємства.
Ця вартість включає такі витрати:
– витрати на виготовлення чи придбання активів;
– транспортні витрати, пов'язані з доставкою засобів на підприємство;
– страхування під час транспортування;
– витрати, пов'язані з державною реєстрацією відповідних засобів (якщо це передбачено законодавством);
– митні платежі, інші непрямі податки, що не підлягають відшкодуванню;
– сплата комісійних винагород;
– вартість монтажу (спорудження, встановлення);
– витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;
– інші витрати, пов'язані з придбанням активів та доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.
Обсяг потреби в фінансових ресурсах для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів розраховується, виходячи із їх первісної вартості та кількості. Капітал, необхідний для фінансування даних витрат, повинен бути мобілізований на довгостроковий період та повинен мати інвестиційний характер. Потреба в капіталі для фінансування необоротних активів є основною складовою бюджету інвестицій.
Визначимо загальні витрати, згідно варіанту дані наведені в таблиці 5.1 (дані за січень) та в таблиці 5.2, де наведені коефіцієнти зміни витрат по місяцям.
Таблиця 5.1 – Основні витрати за січень
, тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. | , тис. грн. |
63 | 257 | 7 | 23 | 6 |
Таблиця 5.2 – Коефіцієнти зміни витрат по місяцях
Г | січ. | лют. | бер. | квіт. | трав. | черв. | лип. | серп. | вер. | жовт. | лист. | груд. |
1 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,1 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | |
1 | 3 | 1 | 1,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
1 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | |
1 | 1 | 0 | 1,1 | 1,1 | 1,5 | 1,2 | 1,2 | 1 | 1 | 1 | 1 | |
1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Конкретні витрати, з врахуванням коефіцієнтів, та загальні витрати по місяцям наведені в таблиці 5.3