Науково-технічний прогрес та його значення в економіці і суспільстві (стр. 4 из 7)
Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технології, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.
До показників технічного рівня виробництва належать:
- фондоозброєнність праці (відношення вартості основних виробничих фондів до чисельності ПВП);
- технічна озброєнність праці (відношення вартості активної частини основних фондів до чисельності ПВП);
- електроозброєнність праці (відношення кількості спожитої електроенергії до чисельності ПВП);
- коефіцієнти оновлення і вибуття основних виробничих фондів, а також їх активної частини;
- вікові характеристики виробничого устаткування.
Крім того, рівень науково-технічного прогресу може бути охарактеризований рядом допоміжних показників: коефіцієнт електрифікації виробництва, коефіцієнти механізації виробництва і механізації праці, коефіцієнт автоматизації виробництва, частка електроенергії, використаної на технологічні цілі та інші
.2.3.1 Оцінка економічної ефективності НТП
Заходи по впровадженню досягнень НТП вимагають інвестування значних коштів, тому важливим є питання оцінки економічної ефективності НТП.
Ефективність — це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат. Ефективність НТП є відношенням ефекту від здійснених заходів до затрат на них. Ефект — це результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція або прибуток підприємства, галузі, національний дохід). Ефект від впровадження НТП може бути позитивним (економія затрат) і негативним (збитки). Існує поняття відвернених збитків, тобто таких, яких вдалось уникнути в результаті використання досягнень НТП (забруднення навколишнього середовища).
В залежності від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і затрат і призначення оцінки розрізняють декілька видів ефективності НТП.
Народногосподарська — характеризує відношення ефекту до затрат в масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами — сукупність спожитих ресурсів.
Госпрозрахункова — оцінює результативність затрат в масштабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції).
Порівняльна — обчислюється у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів НТП; в якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а в якості затрат — додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження по кращому варіанту.
Абсолютна — характеризує відношення кінцевого народногосподарського або госпрозрахункового ефекту до затрат на реалізацію вибраного варіанту. Цей варіант вибирається по критерію порівняльної ефективності — мінімуму приведених витрат.
Розрахунок абсолютної ефективності завершує процес вибору найефективнішого варіанту заходів НТП.
Економічний ефект заходів НТП розраховується на всіх етапах реалізації і за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.
Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:
а) народногосподарський (загальний ефект за умовами використання нововведень);
б) госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержується окремо розробником, виробником і споживачем нововведень).
Народногосподарський економічний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки, інших нововведень і усіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання.
Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях «життєвого циклу» нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефективність технічних новин з врахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.
2.3.2 Оцінка економічної ефективності нової техніки в промисловості
Розрахунок річного економічного ефекту ґрунтується на зіставленні приведених затрат по базовій і новій техніці. Як базова може виступати замінювана техніка, краща техніка, що є в країні, або краща техніка, спроектована в країні. При визначенні річного економічного ефекту має бути забезпечена зіставність порівнюваних варіантів нової і базової техніки по таких характеристиках: об'єму вироблюваної продукції (робіт) за допомогою нової техніки; чиннику часу; якісним параметрам; соціальним чинникам виробництва і використання продукції, включаючи вплив на навколишнє середовище.
Перша вимога виконується шляхом розрахунку приведених затрат на одиницю річного об'єму продукції, тобто по формулі:
З = С + Ен К, (2.1)
де 3 — приведені затрати на одиницю продукції (роботи), грн.;
С — собівартість одиниці продукції (роботи), грн.;
К — питомі капітальні вкладення до виробничих фондів, що визначаються як відношення загального об'єму капітальних вкладень до річного випуску продукції, грн.;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (рівний 0,15 у всіх галузях народного господарства).
Різниця між питомими наведеними затратами по базовій і новій техніці перемножується на річний об'єм виробництва, забезпечуваний новою технікою.
Облік чинника часу здійснюється шляхом приведення до одного моменту часу (початку розрахункового року) капітальних і поточних затрат на створення і впровадження нової техніки і результатів їх застосування.
Таке приведення виконується множенням (діленням) затрат і результатів відповідного року на коефіцієнт приведення, визначуваний по формулі:
аt = (І+Е)t, (2.2)
де аt — коефіцієнт приведення;
Е - норматив приведення (0,1); t - число років, що відділяють затрати і результати даного року від початку розрахункового року.
Затрати і результати, здійснювані і одержувані до початку розрахункового року, помножуються на коефіцієнт приведення (аt), після початку розрахункового року — діляться на цей коефіцієнт.
Розрахунок річного економічного ефекту (Е) у разі застосування нових технологічних процесів, механізації і автоматизації виробництва, способів організації виробництва і праці, що забезпечує економію виробничих ресурсів при випуску однієї і тієї ж продукції, здійснюється по формулі:
Е = (31 - 32) А2, (2.3)
де 31 і 32 - приведені затрати на одиницю продукції по базовій і новій техніці; А2 — річний об'єм виробництва за допомогою нової техніки в розрахунковому році в натуральних одиницях.
Розрахунок річного економічного ефекту від виробництва і використання нових засобів праці довготривалого застосування (машини, устаткування, прилади і т.п.) з поліпшеними якісними характеристиками (продуктивність, довговічність, витрати експлуатації і т.д.) виробляються по формулі:
Е = (31* Кп* Кс * Ес - 32) А2, (2.4)
де З1 и 32 - приведені затрати на одиницю відповідно базового і нового засобів праці;
А2 — річний об'єм виробництва нових засобів праці в розрахунковому році в натуральних одиницях;
Кп — коефіцієнт обліку зростання продуктивності одиниці нового засобу праці в порівнянні з базовим;
Кс — коефіцієнт обліку зміни терміну служби нового засобу праці в порівнянні з базовим;
Ес — економія споживача на поточних витратах експлуатації і відрахуваннях від супутніх капітальних вкладень за весь термін служби нового засобу праці в порівнянні з базовим.
Кп розраховується як відношення річного об'єму продукції, вироблюваного за допомогою нового засобу праці (В2) до річного об'єму продукції, вироблюваному за допомогою базового засобу праці (В1).
Кс є відношенням:
Кс= (Р1 + Ен)/(Р2+Ен), (2.5)
де Р1 і Р2 — частки щорічних відрахувань від балансової вартості на повне відновлення базового і нового засобу праці.
Еп = [(І1 - І2) – Ен (К2 – К1]/ (Р2 + Ен), (2.6)
де І1 і І2 — річні експлуатаційні витрати споживача при використанні ним базового і нового засобу праці з розрахунку на об'єм продукції, вироблюваної за допомогою нового засобу праці;
К1 і К2 - супутні капітальні вкладення споживача при використанні ним базового і нового засобу праці з розрахунку на об'єм продукції, вироблюваної за допомогою нового засобу праці.
Річний економічний ефект від виробництва і використання нових або вдосконалених предметів праці (матеріали, сировина, паливо), а також засобів праці з терміном служби менше одного року розраховується по формулі:
Е = (31*Ку+ ЕП - 32)А2, (2.7)
де З1 і 32 — приведені затрати на одиницю відповідно базового і нового предмета праці;
А2 — річний об'єм виробництва нових предметів в розрахунковому році в натуральних одиницях;
Еп — економія споживача на поточних витратах застосування нового предмета праці і відрахуваннях від супутних капітальних вкладень.
Ку = П1/П2, (2.8)
де П1 — питома витрата базового предмета праці;