Смекни!
smekni.com

Наслідки розширення ЄС для України (стр. 2 из 2)

Водночас лише заборонні заходи з боку країн ЄС та країн-кандидатів не розв’яжуть проблеми викорінення нелегального працевлаштування українських громадян на їхніх територіях.

Зрозуміло, що в близькому майбутньому Україна не зможе самотужки кардинально скоротити безробіття і значно підвищити життєвий рівень населення. Тому пропозиція нелегальної робочої сили з України існуватиме і стимулюватиме попит на неї з боку тіньового сектора економіки країн ЄС.

Очевидно й те, що для подолання нелегальної трудової міграції недостатньо зусиль самої лише України (хоча, безперечно, вони мають бути визначальними). Потрібно спільно з ЄС та країнами-кандидатами комплексно розв’язувати цю проблему: від допомоги у створенні робочих місць в Україні - до легалізації трудових міграційних потоків шляхом збільшення відповідних квот. У середньостроковій перспективі необхідне укладення угод України з ЄС щодо трудової міграції і соціального захисту українських працівників за кордоном.

Посилення боротьби з нелегалами в розширеному євроклубі, встановлення на його кордонах антиміграційних бар’єрів у вигляді жорсткого прикордонного і візового режимів (якщо не буде активізовано спільних зусиль та збільшено допомогу Україні) можуть значною мірою перекласти тягар цієї транснаціональної проблеми на нашу країну.

Україна може перетворитися на державу-накопичувач нелегалів, що дестабілізуватиме її внутрішню ситуацію. Відтак виникне зона нестабільності безпосередньо на кордонах Європейського Союзу.

Боротьба ЄС з нелегалами потребує не встановлення бар’єрів на західному кордоні України, а впорядкування, власне, усіх кордонів на схід від Європи та передусім - східних і північних кордонів України, через які потрапляє в Україну основний транзитний потік нелегалів.

Запровадження візового режиму може вплинути на свободу пересування українських громадян і на рівень їхнього добробуту (через можливе скорочення прикордонної торгівлі) не саме собою.

Візовий режим перетинання кордонів, процедури прикордонного контролю, заходи з усунення нелегальної міграції - звичайна міжнародна практика. Але в ситуації України впровадження віз поєднується з проблемами внутрішнього характеру: низьким рівнем життя громадян, що вимушує їх, зокрема, до демпінгу на ринку праці, участі в кримінальному бізнесі тощо; недостатньою правовою культурою (поведінка наших громадян за кордоном - тема окремої і не дуже приємної розмови).

Зокрема цим пояснюється прагнення країн ЄС і країн-кандидатів відгородитися від України бар’єром віз і жорстких процедур прикордонного контролю. Тому необхідна передумова мінімізації негативного впливу цих заходів ЄС на українських громадян - у першу чергу приведення у відповідність до стандартів Євросоюзу внутрішньої соціально-економічної ситуації в Україні.

4. Політичні фактори руху ЄС на схід

По завершенні нинішнього етапу розширення ЄС західні кордони України стануть східними рубежами Євросоюзу. Це якісно нова політична ситуація, яка значною мірою визначатиме як характер контактів з нашим європейським партнером, так і перспективи подальшого розвитку України.

В інтересах ЄС - забезпечити мир і стабільність поблизу своїх кордонів, мати своїми сусідами стабільні, демократичні та економічно розвинені держави з прогнозованою і дружньою зовнішньою політикою. Тому слід очікувати зростання політичного тиску ЄС на Україну, насамперед у напрямі зміцнення демократичних інституцій, забезпечення прав людини, свободи ЗМІ, посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією у владних структурах.

Очевидно, цей тиск найбільше відчуватиметься протягом наступних місяців, з огляду на наближення парламентських виборів в Україні. Від їх прозорості, демократичності, відповідності європейським стандартам залежатимуть подальші відносини ЄС з Україною і загалом перспективи європейської інтеграції країни.

Рух ЄС до українських кордонів на тлі розвитку Спільної європейської політики безпеки і оборони дасть змогу нашій державі взяти активнішу участь у зміцненні безпеки на континенті. Саме у сфері безпеки Україна вже сьогодні може зробити реальний внесок у забезпечення стабільності в зоні інтересів ЄС - по лініях миротворчості, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стратегічних транспортних перевезень тощо.

Вступ до ЄС держав, із якими Україна має традиційно добрі відносини, та отримання ними відповідних квот у керівних органах Союзу може сприяти просуванню українських інтересів у ЄС, дозволить використовувати напрацьовані механізми регіонального співробітництва для поглиблення контактів з Європейським Союзом.

Слід наголосити на ще одній важливій обставині. Розширення ЄС супроводжується поглибленням співпраці Євросоюзу з Росією. Отже, рух України до Європи, крім іншого, зумовлюватиметься рівнем і характером її відносин з РФ. Це означає, зокрема, необхідність поглиблення економічного співробітництва з Росією для зміцнення національної економіки - як основи реалізації власних політичних цілей у Європі.

Загалом, наближення ЄС до українських кордонів об’єктивно зміцнює вплив європейської спільноти на Україну. В політичному плані цей процес можна розглядати як позитивний - такий, що сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів. Водночас трансформація ЄС може породити чимало проблем для України.

Очевидно, що характер та рівень співробітництва України з розширеним ЄС, загалом перспектива української євроінтеграції - насамперед залежатимуть від внутрішніх трансформацій в Україні, від створення умов для стабільного демократичного розвитку, піднесення вітчизняної економіки.

Висновки

Україна прийняла рішення про європейський напрямок своєї зовнішньоекономічної політики, дотримання якого очікується і в майбутньому після останнього розширення ЄС. Тепер ЄС-27 посідає місце найбільшого торговельного партнера України, замінивши Росію Сьогодні як Україна, так і ЄС зацікавлені у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торговельних відносин.

ЄС вважає, що ключовою передумовою інтеграції України в європейський економічний простір є успішне завершення внутрішніх реформ, що тривають нині в державі.

У 2007 році загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС досяг 34,7 млрд. євро причому цей показник постійно зростає з часу економічної кризи 1998 року. У період між 2000 та 2007 роками обсяг торгівлі товарами між країнами зріс більш, ніж утричі: експорт збільшився з 5,5 млрд. євро до 22,4 млрд. євро, а імпорт - з 4,8 млрд. євро до 12,4 млрд. євро. Частка України у зовнішній торгівлі товарами ЄС зросла більш, ніж удвічі за цей же період. У 2007 р. на Україну припадало 2% експорту та 1% імпорту країн ЄС, і Україна була 16 найбільшим торговельним партнером ЄС-27

Значна частина українських товарів, що ввозиться на ринок ЄС, користується перевагами Генеральної системи преференцій. Нова система преференцій ЄС, що діє з 1 січня 2006 р., передбачає позитивні новини для країн-бенефіціарів (включаючи Україну) щодо стабільності, передбачуваності та простоти. Частка імпорту товарів з України, які підпадають під ГСП, значно зросла з 2000 р., а частка використання ГСП досягла 72,5% всіх товарів, які підпадали під відповідну систему у 2006 р. Україна займає 12 позицію серед бенефіціарів ГСП з обсягом відповідного імпорту в розмірі 1,73 млн. євро. Преференційний імпорт диверсифікований і включає такі товарні позиції, як хімікалії, рослинні олії, мінерали, чорні метали, машинне та механічне обладнання.

Що стосується прямих іноземних інвестицій (ПІІ), то їхнє надходження з країн ЄС було на низькому рівні до 2005 року (дещо більше 224 млн. євро у 2004 році), коли компанії з ЄС зробили дві великі покупки у сталеливарній та фінансовій галузях. У результаті чистий притік ПІІ з країн ЄС-25 у 2005 р. сягнув 5,3 млрд. євро і обсяги ПІІ продовжують зростати. Згідно з даними Держкомстату України, сукупний обсяг ПІІ в Україну з країн ЄС склав 15 млрд. євро на 1 січня 2008 р., що становить 2.3 загального обсягу ПІІ в Україні. Покращення інвестиційного клімату, зокрема через більш ефективне виконання положень уже прийнятого законодавства, та завершення процесу реформ мають важливе значення для залучення більших інвестицій в Україну.

Одразу після підписання протоколу про приєднання України до СОТ 18 лютого 2008 р. у Києві були розпочаті переговори (Комісаром ЄС з питань торгівлі Пітером Мандельсоном та Президентом Країни Віктором Ющенко) про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Розширення ЄС у травні 2004 і січні 2007 рр. року виявилося сприятливим для розвитку українсько-європейських відносин завдяки загальному зниженню рівня зовнішнього захисту нових членів ЄС після приведення їхніх тарифів у відповідність до тарифів Співтовариства та завдяки поширенню на них спільного торговельного режиму і правил єдиного ринку. Усунення внутрішніх кордонів і гармонізація нормативно-правової бази та стандартів між членами ЄС означає вільний рух товарів і послуг. Розширення дало українському бізнесу прямий доступ до єдиного великого гармонізованого ринку ЄС, який охоплює понад 500 мільйонів чоловік. Спрощення та стандартизація є особливо корисними для малого та середнього бізнесу, адже саме для них витрати на дотримання торговельних процедур завжди є пропорційно вищими.

Список використаних джерел

1. Аніловська Г. Інтеграція України у світове господарство. // Фінанси України. - 2006. - №1.

2. Вовчак В., Висоцький К., Літошенко Н., Дубінчак О. Україна на шляху до ЄС. Передумови інтеграції: загальні питання // Україна на шляху європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів. - К.: Мінекономіки України, CDG, 2007. - С.40-49.

3. Вплив розширення ЄС на Україну // Національна безпека і оборона. - 2005. - №11. - С.9-41.

4. Зінчук В. "Нова" Європа борозни не зіпсує? // Високий Замок, 15.07.2008. Електронна стаття з серверу http://www.wz. lvіv.ua.

5. Розвиток взаємної торгівлі країн Європейського Союзу в умовах поглиблення інтеграційних процесів: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01/В.П. Пісоцький; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. - К., 2000. - 20 с. - укp.

6. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред.А. А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг. - економ. ун-т, 2000. - 336 С.