Модель Хікса-Хансена та її роль в макроекономіці (стр. 2 из 4)

Що стосується попиту на гроші (L), то він, згідно кейнсіанської теорії, визначається трансакційним мотивом (потребою в грошах для реалізації комерційних справ) і є функцією доходу (тобто L1 = L1(Y), чи викликається спекулятивним мотивом (перевага цінних паперів з метою одержання відсотка), тому спекулятивний попит на гроші є убутною функцією норми банківського відсотка, тобто L2 = L2(r). Тоді сукупний попит на гроші (L = L1 + L2) ставиться в пряму залежність від рівня національного доходу й у зворотну залежність від ринкової ставки банківського відсотка:

L = L1(Y) + L2(r) чи L = L(Y1r)

Дорівнявши попит та пропозицію на грошовому ринку можна одержати умову його рівноваги чи функцію LM = L (Y1r) = M.

Рис. 1 Рівновага на ринку

Якщо ці графіки помістити в одну систему координат (рис. 1), то крапка їхнього перетинання (Е) укаже на таке співвідношення між рівнями національного доходу і банківського відсотка, при якому заощадження дорівнюють інвестиціям, попит на гроші дорівнює їх пропозиції, тобто обоє сектора (товарний і грошовий) господарства знаходяться в стані рівноваги.

Однак у такому виді модель загальної рівноваги не довершена, оскільки в ній не відбитий стан ринку праці. Згідно кейнсіанському підходу, рівновага на ньому встановлюється при такій реальній заробітній платі, що зрівнює попит та пропозицію праці. При цьому номінальна заробітна плата вважається нееластичної, а ринок праці виконує пасивну роль, тобто його стан цілком обумовлюється кон'юнктурою товарного і грошового ринків.

Якщо розглядати всі ринки як взаємозалежні, то загальна графічна модель (рис. 2) буде мати наступний вид.

Рис. 2 Загальна модель ринку

Тут у частині А відбита рівновага на товарному і грошовому ринку (схема ІS - LM), у частині В - графічне вираження виробничої функції (Y = Y(N), де обсяг національного доходу ув'язаний із зайнятістю населення, і частина З - це модель рівноваги на ринку праці, де N - рівень зайнятості, W - ставка номінальної заробітної плати, Р - рівень цін; отже, W/P - ставка реальної заробітної плати, а Nd і NS - показники попиту та пропозиції праці.

Причинні зв'язки, відповідно до кейнсіанської теорії, спрямовані від частини А до частини С через частину В. Тобто, взаємодія товарного і грошового ринку визначають своєю рівновагою рівноважний (оптимальний) рівень національного доходу (Y)*. Він, у свою чергу, дозволяє за допомогою виробничої функції установити обсяг попиту на робочу силу, що у підсумку визначає і рівновагу на ринку праці. Тепер модель Хікса-Хансена стає завершеною. Її поява була сприйнята більшістю фахівців як несуперечливий, зрозумілий і адекватний виклад суті кейнсіанскої теорії. Тому вона і стала фундаментом "неокласичного синтезу".

3. Обґрунтування економічної політики держави за допомогою моделі Хікса-Хансена

3.1 Грошово-кредитна політика

Основний інструмент кредитно-грошової політики - це операції на відкритому ринку, тобто покупка (продаж) державних облігацій, здійснюваний Центральним Банком. Розглянемо як ці операції впливають на кількість грошей в економіці.

Якщо Центральний Банк продає держоблігації, то в результаті цієї операції кількість грошей на руках у населення скорочується. У випадку покупки облігацій у населення, навпаки, грошова маса росте.

Розглянемо наслідку розширення грошової маси, тобто покупки облігацій на відкритому ринку, для закритої економіки, описуваною моделлю ІS-LM. Цю політику часто називають експансіоністською грошово-кредитною політикою. Отже, у результаті покупки облігацій номінальна, а слідом за нею і реальна, грошова маса росте, що приводить до надлишкової пропозиції на ринку грошей (і надлишковому попиту на ринку облігацій). Для відновлення рівноваги на ринку грошей ставка відсотка повинна упасти для кожного рівня доходу й у результаті крива LM зрушується вниз (див. Рис. 1). Нова рівновага буде в крапці перетинання ІS з нової кривої LM, що на графіку позначена як Е2. Як економіка переходить з Е1 в Е2? Після того, як у результаті росту реальної кількості грошей цей ринок вийшов зі стану рівноваги, ставка відсотка миттєво падає до рівня і', при якому рівновага на ринку грошей буде відновлено. У результаті падіння ставки процента починається ріст інвестицій, що приводить до надлишкового попиту на ринку товарів і збільшенню випуску. Ріст випуску означає зростання доходів і, як наслідок, підвищення попиту на гроші, надлишковий попит на ринку грошей приводить до підвищення ставки відсотка. У результаті росту випуску і ставки відсотка, економіка поступово переміщається уздовж кривої LM у нову рівновагу в крапку Е2.

Рис.3 Вплив збільшення пропозиції грошей на рівновагу в моделі ІS-LM.

Яким же буде вплив грошово-кредитної експансії на рівновагу в розглянутій моделі? Порівнюючи первісну (Е1) і нову рівновагу (Е2) ми бачимо, що в результаті проведеної політики зріс випуск і упала ставка відсотка.

Випадок продажу облігацій Центральним Банком дасть нам протилежний результат, тобто приведе до падіння випуску і підвищенню ставки відсотка. Надалі грошово-кредитну політику, спрямовану на збільшення грошової маси і, як наслідок, випуску, будемо називати грошово-кредитною експансією, а політику, спрямовану на скорочення грошової маси і, відповідно випуску, будемо називати твердою чи стримуючою кредитно-грошовою політикою.

3.2 Фіскальна політика

Розглянемо збільшення державних закупівель (G). Збільшення держзакупівель приводить до збільшення сукупних витрат і, при колишньому випуску, до надлишкового попиту на ринку товарів для кожної ставки відсотка. На надлишковий попит фірми реагують шляхом збільшення випуску й у результаті росту випуску при кожній ставці відсотка, крива ІS зрушується вправо, як це зображено на Рис.4. Оскільки ринок товарів пристосовується повільно, то ми не перескакуємо миттєво з Y0 у Y1, а випуск росте поступово, і ми рухаємося до нової рівноваги уздовж кривої LM. Отже, у результаті фіскальної експансії відбувається ріст випуску і ставки відсотка.

Рис.4 Вплив збільшення державних закупівель на рівновагу в моделі ІS-LM.

Відмітимо, що випуск росте значно менше величини зрушення кривої ІS. Причина в тім, що, викликане надлишковим попитом на гроші, підвищення ставки відсотка приводить до падіння інвестицій і, отже, скорочуються сукупні витрати, приводячи до надлишкової пропозиції на ринку товарів і скороченню випуску. Отже, збільшення одного компонента сукупного попиту (державних закупівель) приводить до скорочення іншого компонента сукупного попиту, а саме, до падіння інвестицій. Подібний ефект називається ефектом витиснення. У даному випадку ми маємо справу з витисненням інвестицій.

Факторами, що визначають величину ефекту витиснення є нахили кривих ІS і LM. Чим більш положиста крива LM, тим менше ефект витиснення. Це порозумівається тим, що у випадку більш положистої кривої LM фіскальна експансія веде до меншого росту ставки відсотка і, отже, викликає менше скорочення інвестицій. У результаті випуск збільшується сильніше, ніж у випадку з більш крутою LM, що проілюстровано на рис. 5.

Рис.5 Вплив нахилу кривої LM на ступінь витиснення інвестицій.

Іншим фактором, що визначає ступінь ефекту витиснення, є чутливість інвестицій до зміни ставки відсотка. Дійсно, при однаковій зміні ставки відсотка інвестиції скоротяться сильніше при більш високій чутливості інвестицій до процентної ставки. Однак потрібно враховувати ще один момент: чим вище чутливість інвестицій до ставки процента, тим більш положистою буде крива ІS, що приведе до меншого росту процентної ставки при підвищенні держзакупівель. Для того, щоб визначити вплив чутливості інвестицій на масштаб ефекту витиснення, потрібно враховувати обидва фактори, що діють у протилежному напрямку і з'ясувати, який же з розглянутих ефектів буде домінувати. Для цього звернемося до системи рівнянь, що задає рівновагу в моделі ІS-LM:

Розглянемо збільшення випуску і ставки відсотка, викликані ростом державних закупівель:

Звідкіля одержуємо: