Згідно з Кейнсіанською функцією попит на гроші визначається таким рівнянням:
(14.5)У стані рівноваги на грошовому ринку попит має дорівнювати пропозиції, тобто Md / P = Ms / P. У розгорнутому вигляді рівновагу на ринку грошей можна подати так:
(14.6)Розв’язавши це рівняння відносно r, дістанемо функції кривої LM:
(14.7)За загальним правилом нахил кривої визначається співвідношенням між зміною ендогенної (залежної) змінної і зміною екзогенної (незалежної) змінної. Отже нахил кривої LM залежить від співвідношення між зміною процентної ставки і зміною доходу, тобто від співвідношення Δr / ΔY.
Як видно з рівняння (14.7) співвідношення Δr / ΔY і нахил кривої LM залежить від коефіцієнта k/h, який відображає ступінь залежності процентної ставки від доходу. Якщо k/h велике, то навіть незначне збільшення доходу може викликати велике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r1r2 буде набагато більшим за відрізок Y1Y2, а крива LM тяжіє до вертикальної лінії. Якщо k/h мале, то навіть значне збільшення доходу може викликати невелике зростання процентної ставки. За цих умов на графіку кривої LM відрізок r1r2 буде набагато меншим за відрізок Y1Y2, а крива LM тяжітиме до горизонтальної лінії.
Величина коефіцієнта k/h залежить від чутливості попиту на гроші до змін величини доходу (k) і чутливості попиту на гроші до змін рівня процентної ставки (h). Чим більшою є чутливість попиту на гроші до змін величини доходу і чим меншою є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тим крутішою є крива LM. І навпаки, чим меншою є е k і чим більшою є величина h, тим пологішою є крива LM.
Серед показників чутливості найнестабільнішим є чутливість попиту на гроші до змін рівня процентної ставки, тобто h. Показник чутливості h може суттєво впливати на криву М. Якщо попит на гроші майже не реагує на зміни процентної ставки, тобто коли h наближається до нуля, тоді співвідношення Δr/ΔY прямує до безкінечності, а крива LМ стає майже вертикальною. Коли попит на гроші великою мірою залежить від змін рівня процентної ставки, тобто h дуже великий, то дуже великим є й співвідношення Δr/ΔY, а крива LМ стає майже горизонтальною. У підрозд. 14.4 буде розглянуто, як це впливає на ефективність фіскальної та монетарної політики.
3.Фіскальна і монетарна політика в моделі IS–LM
Крива IS і крива LM відображують умови, за яких забезпечується рівновага відповідно на товарному і грошовому ринках окремо. Але якщо ці криві поєднати на одному графіку, то отримаємо модель IS–LM, що визначає умови, за яких забезпечується рівновага на товарному і грошовому ринках одночасно (рис. 14.3).
Рис. 14.3. Рівновага в моделі IS–LM
На рис. 14.3 рівень в економіці визначається в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає процентну ставку (r0) і дохід (Y0), які відповідають умовам рівноваги як на товарному, так і на грошовому ринках одночасно. У точці рівноваги фактичні сукупні витрати дорівнюють запланованим, а попит на гроші — пропозиції грошей.
Нагадаємо, що модель IS–LM використовується для обґрунтування впливу фіскальної та монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді. Вона допомагає передбачити, що станеться з доходом і процентною ставкою, якщо буде прийнято рішення про певні зміни у фіскальній та монетарній політиці. Макроекономічний аналіз на основі моделі IS–LM також дає змогу визначити ефективність впливу фіскальної і монетарної політики на економіку.
Щоб визначити, як зміни в стабілізаційній політиці впливають процентну ставку і дохід, доповнимо змінні моделі IS–LM інструментами фіскальної та монетарної політики. Процентна ставка і дохід є базовими моделі IS–LM. При цьому у форматі кривої IS екзогенною змінною є процентна ставка, а ендогенною — дохід. У форматі кривої LM, навпаки, дохід є екзогенною змінною, а процентна ставка — ендогенною.
Досі зв’язок між базовими змінними розглядався за припущення, що інструменти стабілізаційної політики не застосовуються. Зараз потрібно відмовитися від цього припущення і підключити до аналізу інструменти фіскальної та монетарної політики. Оскільки вони є зовнішніми екзогенними змінними, то процентна ставка і дохід незалежно від формату кривої стають ендогенними змінними.
Отже, до екзогенних змінних моделі IS–LM будемо відносити інструменти фіскальної політики (G i T) і пропозицію грошей (МS), яка є інструментом монетарної політики. Врахуємо, що фіскальна політика безпосередньо впливає на товарний ринок. Це означає, що зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої IS, яка відображує умови рівноваги на товарному ринку. Монетарна політика безпосередньо впливає на грошовий ринок. Тому зміни в цій політиці є екзогенними відносно кривої LM, яка відображує умови рівноваги на грошовому ринку. Нагадаємо, що згідно з загальним правилом зовнішні екзогенні змінні викликають на графіку переміщення відповідних кривих у відповідний бік.
Фіскальна політика. Припустимо, що уряд застосував стимулювальну фіскальну політику за незмінної пропозиції номінальних грошей. Наслідки впливу цієї політики на економіку унаочнює рис. 14.4.
Рис. 14.4. Стимулювальна фіскальна політика в моделі IS–LM
Якщо уряд збільшить державні закупівлі, то за незмінної процентної ставки дохід має зрости за формулою: DY = DG × me. Якщо він зменшить чисті податки, то дохід має збільшитися за іншою формулою: DY = DT × c × me. Згідно з такими змінами економічна рівновага має переміститися в точку Т3, якій відповідає зростання доходу до Y3.
Проте зазначені наслідки в економіці могли б мати місце лише за умов незмінності процентної ставки. На таких умовах будується модель «кейнсіанський хрест». У дійсності, яку відображує модель IS–LM, внаслідок збільшення доходу і незмінності пропозиції грошей, процентна ставка зростає до r2. Це спричинює певне зменшення приватних інвестицій, що має назву «ефект витіснення». Іншими словами, зменшення приватних інвестицій, яке виникає під впливом стимулювальної фіскальної політики, називається ефектом витіснення.
Але ефект витіснення не усуває збільшення сукупного попиту, а лише зменшує величину його зростання. Тому у підсумку сукупний попит збільшується і крива IS зміщується вправо в положення IS2, а рівновага в економіці — в точку Т2. За таких умов рівноважний дохід зростає на меншу величину, ніж та, яка відповідає умовам моделі «кейнсіанський хрест», тобто до Y2.
Монетарна політика. Припустимо, що центральний банк збільшив пропозицію грошей. Внаслідок цього зростає пропозиція реальних грошових запасів, оскільки у короткостроковому періоді ціни не змінюються. Наслідки впливу такої політики на економіку унаочнює рис. 14.5.
Рис. 14.5. Стимулювальна монетарна політика в моделі IS–LM
Якщо пропозиція грошей збільшується, то це викликає зниження процентної ставки до r2, яке стимулює зростання інвестицій і збільшення доходу до Y2. Тому, як видно з рис. 14.5, крива LM переміщується вправо в положення LM2, а рівновага в економіці — в точку Т2. Цей висновок узгоджується з аналізом впливу монетарної політики на економіку в короткостроковому періоді, здійсненого на базі моделі AD–AS у підрозд. 13.3. Тоді було з’ясовано, що у короткостроковому періоді, коли ціни і заробітна плата є негнучкими, зростання пропозиції грошей здатне збільшувати дохід.
Поєднання фіскальної і монетарної політики. Модель IS–LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку. Оскільки об’єктами їх впливу є ті самі ендогенні змінні (Y, r), то модель IS–LM дає можливість узгоджувати між собою фіскальні та монетарні заходи. Іншими словами, за допомогою моделі IS–LM можна визначити, як реалізація заходів монетарної політики може вплинути на результати застосування заходів фіскальної політики і навпаки.
Взаємодія між фіскальною та монетарною політики може бути різною. Проте сутність її співпраці ми розглянемо на одному, найбільш показовому, прикладі.
Припустимо, що в умовах неповної зайнятості уряд прийняв рішення застосувати фіскальну експансію. Наслідки такої фіскальної політики залежатимуть від того, як на це відреагує центральний банк. Розглянемо два можливих варіанти його реакції.
1. Центральний банк ніяк не реагує, тобто не змінює пропозицію грошей. Тому фіскальна експансія збільшує сукупний попит. Унаслідок цього зростає дохід, попит на гроші і підвищується процентна ставка, яка спричинює певний ефект витіснення. Модель IS–LM фіксує ці зміни: крива IS переміщується вправо—вгору вздовж нерухомої кривої LM. Тим самим вона засвідчує, що фіскальна експансія викликає зростання процентної ставки, внаслідок чого збільшення доходу відбулося з урахуванням ефекту витіснення.
2. Центральний банк приймає рішення підтримати процентну ставку на незмінному рівні, щоб унеможливити виникнення ефекту витіснення. З цією метою у відповідь на переміщення кривої IS вправо—вгору, яке спричинюється фіскальною експансією, центральний банк збільшує пропозицію грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Під впливом такого монетарного заходу крива LM переміщується вправо—вниз на величину, яка адекватно переміщенню кривої IS вправо-вгору. В підсумку процентна ставка не зміниться, а дохід збільшиться без ефекту витіснення, тобто згідно з мультиплікатором витрат.