На підставі проведеного аналізу системи управління локальними електричними мережами уявляється доцільним запропонувати концепцію формування ефективних механізмів управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж, яка складається з типових елементів механізмів управління, що притаманні будь-якому суб’єкту господарювання, та спеціальних елементів, які враховують особливості виробничо-господарської діяльності саме локальних електричних мереж (рис.2).
При формуванні блоку 1 – цільового – необхідно визначити головне призначення господарського суб’єкта, що розглядається, тобто сформулювати місію підприємства. На підставі місії, часу, що розглядається, і стану виробничо-господарської діяльності підприємства визначаються напрямки основних цілей. Так, для локальних електричних мереж доцільно виділити 5 напрямків формування основних цілей виробничо-господарської діяльності: виробничі, маркетингові, науково-технічні, соціальні і економічні.Формування блоку 2 починається з розробки механізму цільового управління. Для створення ефективної системи управління локальними електричними мережами і механізмів в її складі потрібно створити діючу систему оцінки ефективності механізмів управління, яка міститься в блоці саморозвитку. Процесний механізм управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж потребує розробки спеціальних функцій управління з метою покращення їх функціонування.
У другому розділі "Механізми управління локальними електричними мережами" розроблено наступні механізми: цільового управління, що містить в собі формування місії, цілей виробничо-господарської діяльності локальних електричних мереж і здійснення їх оцінки; контролю енергетичної безпеки промислового підприємства шляхом її оцінки, для чого обґрунтовано сутність поняття „енергетична безпека промислового підприємства” з урахуванням енергоефективності виробництва; визначено чинники і розроблено економіко-математичну модель оцінки комерційних втрат електроенергії в локальних електричних мережах.
Основними проблемами при розробці механізму цільового управління і оцінки його ефективності є складність, а іноді й неможливість встановлення єдиного показника ефективності; відсутність в економічній науці при оцінці ефективності управлінської діяльності рекомендацій щодо пріоритетності чи хоча б рівнозначності економічних і соціальних цілей господарського суб’єкта; неможливість використання класичного економічного підходу в оцінці ефективності управлінської діяльності локальних електричних мереж за причиною їх стратегічного значення в суспільстві. Для реалізації ідей і принципів цільового підходу в роботі визначено місію та розроблено дерево цілей локальних електричних мереж (рис.3).
В ході дослідження із застосуванням експертних оцінок було обґрунтовано систему показників, за якими здійснюється оцінка ефективності функціонування механізмів управління і які повинні контролюватися (щомісячно або щорічно) з метою підвищення ефективності роботи електричних мереж (табл.1).
Для виконання критеріальної оцінки ефективності механізмів управління для кожного показника визначається його нормальне і граничне значення, на підставі яких розраховуються нормальні і граничні значення індикаторів для виконання остаточного оцінювання. Нормальне значення визначає бажану зміну показника або його нормативне значення, якщо таке має конкретний показник. Критичне значення показника визначає мінімально припустимий рівень оцінки ефективності системи управління за даним показником, перевищення якого за даним напрямком оцінки означає перехід підприємства в зону неефективного управління. Деякі нормальні та граничні значення показників прийнято як середньостатистичні значення за 5 останніх років, для ряду показників існують галузеві нормативи. Критерієм ідентифікації механізмів управління як ефективних вважається умова розташування всіх показників в зоні між пороговими і нормальними значеннями одночасно з покращенням значення хоча б одного з показників.
Використання запропонованого підходу для оцінювання ефективності управління дозволить локальним електричним мережам координувати свою управлінську діяльність щодо позитивного розвитку мереж і таким чином забезпечити виконання своєї соціальної місії. Визначені недоліки в системі управління локальними електричними мережами зумовили необхідність її зміни з обов’язковим дотриманням головного призначення локальних електричних мереж, а саме – забезпечення енергетичної безпеки регіону та окремих споживачів, основним з яких є промислове підприємство.
Оцінка рівня енергетичної безпеки промислових споживачів при інших рівних умовах дозволить розробити механізм забезпечення їх енергетичної безпеки, який спрямовано на підвищення енергоефективності виробництва і при інших рівних умовах дозволить визначити напрями удосконалення механізмів управління локальними електричними мережами. Автором уточнено поняття „енергетична безпека підприємства”, під яким слід розуміти ступінь захищеності його енергопостачання від зовнішніх і внутрішніх загроз в умовах нормального функціонування з урахуванням перспективи розвитку, а також міру енергозабезпечення мінімально необхідних потреб в енергії у надзвичайній ситуації.
У результаті досліджень визначено п’ять чинників, які на даний час найбільшою мірою впливають на рівень енергобезпеки промислового підприємства і можуть бути кількісно визначені такими показниками: рівень електропостачання, рівень сплати за спожиту електроенергію, рівень втрат електроенергії у мережах підприємства, ступінь зносу енергоустаткування, стале відхилення напруги.
Таблиця 1
Показники оцінки ефективності системи управління
локальними електричними мережами
№ за/п | Найменування показника | Порядок розрахунку |
Щомісяця | ||
1 | Корисний відпуск електроенергії споживачам | Відношення показника в звітному місяці поточного року до аналогічного в минулому році |
2 | Технологічна складова втрат електроенергії | Частка від отриманої мережею електроенергії |
3 | Встановлене відхилення напруги | Середньомісячне значення за всіма споживачами |
4 | Частка крупних промислових споживачів | Частка споживання крупними промисловими підприємствами в загальному корисному відпуску |
5 | Комерційна складова втрат електроенергії | Частка від отриманої мережею електроенергії |
6 | Збирання коштів за поставлену електроенергію | Частка від виставленої суми до оплати споживачам |
7 | Рівень техніки безпеки на підприємстві | Кількість нещасних випадків та виробничих травм за місяць |
8 | Стан розрахунків з персоналом компанії | Кількість днів заборгованості персоналу по заробітній платі |
9 | Кількість виставлених претензій з боку інших компаній | Кількість отриманих листів від інших мереж та підприємств з претензіями за місяць |
10 | Прибуток підприємства | Темп зростання прибутку |
Щороку | ||
1 | Рівень фактичних втрат електроенергії у мережах | Частка від отриманої мережею електроенергії |
2 | Рівень автоматизації управління організацією | Кількість одиниць електронно-обчислювальної техніки на одного керівника |
3 | Обсяг засвоєних інвестицій на нову техніку | Частка грошових коштів на нову техніку від загальної вартості основних фондів |
4 | Ефективність існуючої системи мотивації персоналу | Частка робітників, задоволених системою винагородження |
5 | Рівень забезпечення соціальних гарантій працівникам | Частка соціальних виплат відповідно річного фонду оплати праці |
6 | Частка працівників, які підвищують кваліфікацію | Питома вага в загальній чисельності працівників, які підвищують кваліфікацію |
7 | Ступінь зносу устаткування | Коефіцієнт придатності |
8 | Рентабельність підприємства | Відношення прибутку від передачі електроенергії до витрат на передачу |
Запропонований автором метод оцінки рівня енергобезпеки промислового підприємства на основі порівняння фактичних даних з нормативними дозволяє охарактеризувати рівень енергобезпеки підприємства за трьома градаціями: енергетично безпечно, енергетично небезпечно, критично небезпечно.