Механізм фіскальної політики держави (стр. 5 из 5)

Як державний борг та його ріст впливають на функціонування економіки?

У державному борзі бачать дві небезпеки:

· можливість банкрутства нації;

· перекладання боргу на інші покоління.

Перша небезпека нереальна, тому що ніхто не може заборонити уряду

виконувати свої посадові обов’язки по обслуговуванню державного боргу. Ці обов’язки складаються з:

· рефінансування;

· вилучення податків (для виплати відсотку за боргом тайого суми);

· випуску нових грошей до обігу.

3.2. Класична та кейнсіанська концепції фіскальної політики

Мається ряд заперечень, які торкаються ефективності проведення фіскальних заходів в економіці. Згідно класичної концепції, фіскальна політика розглядається як інструмент фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій, але не як стабілізаційна політика. Класична концепція заснована на радикальній рівності, згідно якій фіскальна дія викличе не зміну величини ВВП, а перерозподіл грошових засобів між приватним та державним сектором в силу дії ефекту «витиснення» при нейтральності грошей. Цьому на графічнихінтерпретаціях класиків крива LM та крива AS (мал. 6) мають вид вертикальних прямих. У першому випадку це пояснюється тим, що попит на гроші у класиків не залежить від ставки відсотка, а у другому – тим, що в наслідок повної загрузки виробничих потужностей об’єм пропозиції строго зафіксований.

Номінальна ставка відсотку (i)

IS1

0 Y=Y1 ВВП (Y)

Ціна (Р)

P1 AD1

P AD

0 ВВП (Y)

Y=Y1

Малюнок 6. «Ефект витиснення» у класичній концепції фіскальної політики.

При рості державних витрат відбувається збільшення ефективного та сукупного попиту. При цьому крива AD зсувається праворуч. Зростає також об’єм інвестицій у наслідок росту сукупних доходів, з цього виходить, що крива IS посунеться праворуч. Рівновага у моделі IS-LM встановиться на новому рівні при ставці відсотка i1. Потім підвищення ставки відсотку з i до i1 викличе зниження ділової активності, об’єм інвестицій впаде. Таке падіння компенсується за розміром об’ємом росту державних витрат. Таким чином, на інвестиційному ринку нічого не зміниться: загальний об’єм інвестицій залишиться тим самим, збільшиться лише доля державних інвестицій в їх загальному об’ємі та зменшеться доля приватних. Об’єм ВВП залишиться тим самим, але при рості рівня цін з Р1 до Р2. Таке явище отримало назву «ефект витиснення». Таким чином, за думкою неокласиків, фіскальна політика не оказує дієвого впливу на макродинаміку.

З урахуванням того, що пропозиція благ жорстко фіксована, підприємці на ріст сукупного попиту відповинуть лише збільшенням цін з Р до Р1. Величина ВВП не зміниться: Y = Y1.

Математично «ефект витиснення» можна уявити наступним чином:

DG = dI.

Згідно кейнсіанської концепції, при рості державних витрат зростає сукупний попит та ВВП. Крива AD зсувається праворуч, як і крива IS. В наслідок не зростає рівень цін, але зростає ставка проценту та рівень ВВП (мал. 7).

I LMo

IS1

I0 IS0

Y0 Y1 Y

P0 AD1

W W0 AD0

ND0 Y0 Y1 Y

ND2 N0

NS N Y(N)

Малюнок 7. Стимулююча фіскальна політика у кейнсіанській концепції.

Держава з метою виходу з кризису збільшує державні витрати на величину dG, в наслідок чого крива IS зсувається праворуч, ефективний попит зростає з Y0 до Y1, а ставка відсотку збільшується з I0 до I1. В наслідок росту ефективного попиту крива сукупного попиту також зсувається праворуч з AD0 до AD1. Це викличе, у свою чергу, ріст попиту на працю та ріст зайнятості з N0 до N1 при незмінній пропозиції праці. Таким чином, в наслідок стимулюючої фіскальної політики у короткостроковому періоді спостерігається економічна активність.

Зниження реальних касових залишків викликає ріст попиту на гроші, у наслідок чого крива LM зсувається у ліво до положення LM1, та нова рівновага на ринку товарів та грошей встановлюється рпи ВВП рівному Y2 та номінальній відсотковій ставці I2.

Зменшення заробітньої платні зсуває криву попиту на працю в положення ND2. Так як пропозиція праці не змінюється, тоді зайнятість зростає до N2.

Таким чином, у наслідок фіскальних заходів в економіці спостерігається економічна активність при деякому рості рівня цін, але у короткостроковому періоді.

ВИСНОВОК

Бюджет – це система, яка використовується урядом та іншими організаціями для планування доходів та витрат та для здійснення контролю над ними.

У сучасний час бюджет та фіскальна політика невід’ємні один від іншого. Фіскальна політика включає у себе заходи по збору податків та витрачанні бюджетних засобів. Ця політика є важливішим інструментом формування державного бюджету. З іншого боку вона включає у себе теоритичну основу та на практиці визначає статті витрат бюджетних засобів.

Вивчення джерел формування державного бюджету, а також факторів, які ведуть за собою кризис бюджету, є однією з важливіших задач ряду державних інститутів та економічної теорії в цілому.

У будь-якій країні, при будь-якої суспільно-політичної та соціально-економічної системі економіка у тому чи іншому ступені регулюється державою в обличчі державних органів.

Державне регулювання економіки може бути спрямоване як на обмеження та навіть на подавлення небажаних для суспільства видів економічної діяльності, таких, виробництво та торгівля наркотиками, зброєю, так і на підтримку деяких форм підприємства (фермерських господарств, малих форм економічної діяльності, видів благодійної діяльності).

А також державне регулювання екоміки та використання механізмів фіскальної політики ставить своєю головною метою забезпечити стабільні темпи економічного росту, дотримуватися інтересів держави, суспільства в цілому, соціально незахищених верств населення, не забуваючи при цьому о правах та волі особистості.

Правильна побудова економічних важелів управління держави веде до стабільного, урівноваженого образу життя усіх суб’єктів держави.

Список використаної літератури:

1. Агапова Т.А., Серегина С.Ф., Макроэкономика – М., 1997.

2. Алексеенко, Н.Ю. Дмитриева, Л.П. Зенькова и др., Макроэкономика: Учеб. Пособие/Т.С. ; Под ред. Л.П. Зеньковой. – Мн.: Новое знание.

3. Базылев Н.И., Базылева М.Н., Гурко С.П., Макроэкономика: Учеб. пособие/; Под ред. Н.И. Базылева, С.П. Гурко. 2-е изд., перераб. – Мн.:БГЭУ,2000.

4. Ивашевский С.Н. Макроэкономика: Учебник. – 2-е изд., испр., доп. – М.:Дело.