Малий бізнес України в розвиткові національної економіки (стр. 4 из 7)

В роботі визначені головні завдання, що формують основні напрями державного регулювання розвитку малого бізнесу. Доведена доцільність використання трьох основних методів оцінки малого бізнесу: метод дисконтованих грошових потоків, метод капіталізації доходів, порівняльний підхід. Доцільність розгляду такої оцінки пояснюється тим, що всі державні й регіональні програми оцінки й розвитку малого бізнесу ґрунтуються, як правило, на макроекономічних показниках, а розглянуті методики дозволяють оперувати економічними показниками навіть на рівні суб'єктів малого бізнесу; у методиках оцінки малого бізнесу відсутня диференціація за територіальною і виробничою ознаками регіонів - обрані методики дозволяють усунути цю ваду; доступність математичного апарату для оцінки малого бізнесу за обраними методиками дозволяє виконувати процедуру оцінки на рівні не тільки регіональному, але і окремого суб'єкту малого бізнесу.

З метою оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки запропоновано відійти від стандартної обробки анкет, використавши аналітичну платформу “Аналітичні технології”, в якій поєднано комбінований математико-статистичний апарат кластерного аналізу, парціальну обробку, дерево рішень, багатошарову нейронну мережу, карти Кохонена. Застосування аналітичної платформи дозволить: визначити оптимальний набір показників для оцінки малого бізнесу; виробити систему рекомендацій для малих підприємств у світлі інноваційних технологій; надавати органам влади будь-якого рівня аналітичні огляди з рекомендаціями на підтримку малого бізнесу; інтегрувати результати обстеження в регіональні й державні програми розвитку малого бізнесу; створити ефективну систему моніторингу впливу малого бізнесу на економіко-соціальну політику регіонів і держави для прийняття ефективних управлінських рішень.

Доведено, що вибір методу оцінки малого бізнесу повинен ґрунтуватися на порівнянності оцінки різними методами з експертними оцінками. Запропоновано укрупнену блок-схему алгоритму вибору методу оцінки малого бізнесу, що припускає його комплексну оцінку на основі трьохрозрахункового методу та результатів анкетування, отриманих за допомогою кластерного аналізу. Доведено, що не слід ігнорувати жодний з наведених методів, а на підставі порівняльної оцінки малого бізнесу за трьома методами з експертною оцінкою визначити найбільш прийнятний. Важливим є також питання про принципи створення експертних груп (тобто оцінювачів), які б кваліфіковано дали оцінку малого бізнесу. Доведено, що експертна група оцінювачів повинна складатися з 26-32 експертів, які мають розробити шкалу експертних оцінок і алгоритм їх зв'язку: часткову (або відсоткову); рейтингову; вартісну; натуральну; індикаторну. Умовно розділено види діяльності малого бізнесу на дві групи: види діяльності, що представляють виробничу та невиробничу сфери. Це обумовлено наявністю інформаційної бази й спрощеною системою обліку й звітності, які не дозволяють одержати всю необхідну інформацію для оцінки малого бізнесу за допомогою того або іншого методу. Після відповідних розрахунків здійснюється вибір методу оцінки малого бізнесу. Перевага віддається тому методу, коефіцієнт оцінки якого дорівнює k>=0,8 (рівень довіри 80%). Після розрахунку коефіцієнта оцінки як відношення результату за кожним варіантом до експертної оцінки визначається K=min (k1,k2,k3,k4,k5). Далі виконується перевірка умови K>=0,8. Якщо відповідь позитивна, то обирається відповідний метод оцінки малого бізнесу. При негативній відповіді визначається K=min max (k1,k2,k3,k4,k5).

Після підтвердження результатів оцінки відповідно до запропонованої блок-схеми можливий перехід до прийняття рішень. Суть прийняття рішень, що входить у вдосконалену концептуальну модель експертних оцінок, полягає у такому: групою аналітиків порівнюються результати оцінки малого бізнесу і обробки анкетних опитувань; визначаються найбільш істотні відхилення в результатах оцінки і діапазон розкиду цих відхилень у трьох напрямках (за видами діяльності малого бізнесу; регіональній ознаці; у відповідності з експертними оцінками); аналізується значущість факторів, що істотно впливають на результати оцінки; у випадку реальної значущості факторів виконується новий розрахунок, результати якого приймаються як відносно остаточні; групою оцінювачів виробляється остаточне рішення про прийняття результатів оцінки й відповідних рекомендацій і висновків. Відповідно до алгоритму обробки анкет отримано набір правил у вигляді таблиці. Кожне правило можна подати як “Умова-Наслідок-Показники”. На підставі дерева рішень за анкетними опитуваннями отриманий певний результат значущості факторів (рис.2). Далі будується карта Кохонена (кластеризація факторів), де кожна її область розглядається як показник впливу того або іншого фактора на розвиток малого бізнесу на підставі оброблених анкетних опитувань. Так, якщо переміщатися заключною картою “Регіон”, можна простежити зв'язок факторів у кластерах, які показують, як далеко або близько перебувають області кластерів (чарунок) від тих або інших відповідей на запитання анкети. Таким чином, карти Кохонена візуально відображають вплив факторів на досліджуваний процес, у даному випадку - на результати оцінки малого бізнесу в розрізі регіонів.

В роботі доведено, що формування повної та достовірної інформаційної бази про стан малого підприємництва та особливості його розвитку є провідним завданням державних та місцевих органів влади, бо ця інформація служить основою для прогнозів і перспективних планів підтримки малого бізнесу, для вироблення стратегії і тактики розвитку національної економіки. Структурним елементом цієї бази має стати система спеціально розроблених індикаторів стану малого бізнесу та перспектив його розвитку – показників оцінки впливу малого підприємництва на розвиток окремого регіону.

Рис.2. Значущість факторів

Відповідні показники запропоновано згрупувати в окремі категорії у залежності від впливу на певну сферу розвитку регіону та розділити їх з відокремленням показників інноваційного, економічного розвитку, а також показників впливу на соціально-культурну сферу (табл.1). Такий підхід дозволяє здійснити комплексну діагностику малого підприємництва, виявити “слабкі” та “сильні” сторони його функціонування та подальші напрями розвитку, мати повну та багатоаспектну картину впливу малого бізнесу на формування та розвиток ринкових відносин, подолання соціальної напруги в країні та розвиток національної економіки. У рамках цього підходу показники в кожній окремій сфері повинні також поділятися за характером вираження на кількісні та якісні.

Ключовими показниками, що розкривають якісну характеристику економічної складової впливу малого бізнесу на розвиток території, можуть стати такі індикатори: фінансовий стан підприємств малого бізнесу; індикатори сталого розвитку підприємництва в регіоні; можливі ризики та фактори - бар’єри, що стримують розвиток підприємницької ініціативи, а також пов’язані з цими факторами перспективи підприємницької діяльності. Щодо інноваційної складової, то провідними показниками її якісної оцінки є рівень та динаміка наукоємності виробництва у сфері малого бізнесу, ефективність реалізації малими підприємствами інноваційних проектів, технічне та технологічне оснащення праці на малих підприємствах, рівень автоматизації та механізації виробничих і комерційних процесів, рівень впровадження нових інформаційних технологій та використання міжнародних і вітчизняних стандартів якості у підприємницькій діяльності, участь малих підприємств у спеціально створених інноваційних інституціях. Як складовий елемент оцінки ролі малого бізнесу в розвитку окремої території виділено якісну характеристику впливу підприємницької діяльності на соціально-культурну сферу.

Таблиця 1

Показники оцінки впливу малого бізнесу на розвиток національної економіки
Показник	Порядок розрахунку
Економічні: -кількість МП	, N–кількість робітників на МП; S – кількість населення в даному населеному пункті, районі, регіоні
- індекс динаміки змін кількості МП на 1 000 чол. населення території
-обсяг реалізованої продукції	, де Z – собівартість одиниці продукції; G – кількість одиниць продукції; J – індекс змін собівартості продукції при її лановому рівні та фактичному обсязі
-частка платежів МП в загальному обсязі	, де ОПМП – обсяг платежів, перерахованих підприємствами малого бізнесу; ОНБ – загальний обсяг надходжень до бюджету
Інноваційні: -економічний ефект від інновацій	Ен= (В1 + В2)*Qн - Вн, В1 і В2 –витрати створення одиниці продукції без застосування та із застосуванням науково-технічних знань; Qн - кількість одиниць наукомісткої продукції; Вн – витрати на проведення НДКР
-бюджетний ефект інноваційного проекту	, де Т - сумарна тривалість життєвого циклу проекту; Рt- щорічна різниця виплат і надходжень у бюджет; t - роки реалізації проектів (1, 2, 3); d - коефіцієнт дисконтування
Соціально-культурні -рівень загального обороту кадрів		У – кількість звільнених; П – кількість прийнятих; Р – середньоспискова чисельність працівників
-частка створених робочих місць	, де ЕАН – чисельність економічно активного населення регіону; КСРМ – кількість створених робочих місць в сфері малого бізнесу
-рівень середньої з/п	, де ЗПМБ – середня заробітна плата в сфері малого бізнесу; ЗПрег – середня заробітна плата в регіоні
-ефект від працевлаштування	або , n–кількість працевлаштованих у сфері малого бізнесу; z – середній розмір заробітної плати в цій сфері; k – загальний рівень умов праці у малому бізнесі
-соціальна ефективність програм розвитку		Зn–кількість працевлаштованих завдяки реалізації програми підтримки МБ в регіоні; З – загальна кількість населення регіону

Важливим моментом при цьому має стати аналіз діяльності малих підприємств та їх впливу на соціально-культурне середовище за такими показниками: ефект працевлаштування населення у сфері малого бізнесу; рівень умов праці на малих підприємствах; професійний рівень підприємців та працівників малого бізнесу, рівень підвищення їх кваліфікації; участь малих підприємницьких структур у соціально-культурних проектах, меценатство; підприємницька активність та ін. Для визначення якісних показників стану та впливу малого бізнесу на розвиток території недостатньо аналізувати тільки статистичні дані, треба проводити комплекс спеціальних маркетингових та соціальних досліджень, що включатимуть різні види опитування підприємців з метою виявлення стану та основних перспектив розвитку малого бізнесу, формування сприятливого соціально-економічного середовища. Результатом якісного аналізу розвитку малого підприємництва є визначення принципових рис і характеристик його впливу на розвиток території, зміст та напрям цього впливу, а також ефективність реалізацій заходів підтримки підприємницької діяльності з боку державних та регіональних органів влади та недержавних структур. Завданням кількісного аналізу є визначення конкретних числових значень і тенденцій змін характеристик, що виявлені в ході якісного аналізу розвитку малого підприємництва. Однак для повноти та більш достовірної інформації кількісні показники, що на сьогодні активно використовуються в практиці аналізу розвитку малого бізнесу, слід скорегувати. Для більш детального аналізу щільності підприємств на регіональному рівні слід розрахувати цей показник не на 10 000 наявного населення, а на 1000 чол.; для уявлення структури зайнятих на малих підприємствах треба вести статистику зайнятості за такими категоріями, як працівники-найманці та підприємці-власники бізнесу; для розуміння характеру розвитку інноваційної діяльності малих підприємств необхідно кількісний аналіз їх ролі в інноваційному розвитку розглядати за напрямами інноваційних змін на цих підприємствах (використання нової техніки, розробка та впровадження нової технології, використання нової сировини, нових каналів збуту, модернізація продукції та ін.).