Смекни!
smekni.com

Макроекономіка як наука (стр. 6 из 6)

– різноманітні режими торгівлі;

-інші.

в) різноманітні форми стимулювання експорту:

- – пільгове державне кредитування експорту

- – державне страхування експортних видатків

- – пряме субсидіювання експорту

- -інформаційне та організаційне сприяння експорту.

Демпінг – продаж експортних товарів на будь-яких іноземних ринках по дешевим цінам, ніж на вітчизняному (або іншому) ринку. Антидемпінгові заходи вводяться з 1967 року.

Грошова одиниця кожної країни є валютою.

Пропорцію обміну валют називають валютним або обмінним курсом.

Реальний обмінний курс: RER = NER ×P/P*

де RER (real exchange rate) – реальний обмінний курс;

NER (nominal exchange rate) (е) – номінальний обмінний курс національної валюти;

Р – рівень цін у вітчизняній економіці;

Р* – рівень цін у торговельного партнера.

Індекс двостороннього обмінного курсу – це відношення курсу національної валюти до валюти торговельного партнера у розрахунковому періоді до їі курсу в базовому періоді:

де

– індекс двостороннього обмінного курсу національної валюти до валюти і – го торговельного партнера;

– курс національної валюти до валюти і – го торговельного партнера у періоді t;

– курс національної валюти до валюти і – го торговельного партнера в періоді (t-1).

Багатосторонній, або ефективний, номінальний обмінний курс – це середньозважене значення індексів двосторонніх номінальних обмінних курсів національної валюти стосовно валют її торговельних партнерів за певний період:

де EERt – індекс багатостороннього обмінного курсу національної валюти з n торговельними партнерами за період t;

– індекс двостороннього курсу національної валюти до іноземної валюти з і–ою країною за період t;

– усереднена нормалізована частка і-го торговельного партнера у сумі експорту та імпорту національної економіки за період t.

Усереднене значення вагомості країн – партнерів розраховується за формулою:

,

де Х – експорт національної економіки з і-ою країною; М – імпорт національної економіки з і – ою країною.

Багатосторонній (ефективний) реальний обмінний курс – це середньозважене значення індексів двосторонніх реальних обмінних курсів основних торговельних партнерів країни.

де REER – ефективний реальний обмінний курс

Pd – індекс споживчих цін в національній економіці

Pi – індекс споживчих цін в економіці і – го торговельного партнера

Wi – нормалізована частка експорту і імпорту і-го торговельного партнера у товарообороті даної країни.

Система соціального захисту включає:

- систему соціальних гарантій;

- соціальну допомогу;

- соціальне страхування.

12. Економічна динаміка

Під економічним зростанням розуміють збільшення кількості товарів і послуг, які продукує національна економіка.

Економічне зростання завжди вимірюється річними темпами зростання за формулою:

,

де Y1 та Y0 – відповідно реальний ВВП (ЧВП або НД) у поточному та базисному роках.

Позначення в моделях економічного зростання:

Y – обсяг доходу; у – обсяг доходу на одного працюючого (продуктивність праці);

S – заощадження; s – норма заощадження =

С – споживання; с – споживання в розрахунку на одиницю праці =

L – кількість працюючих

К – капітал; k – капіталоозброєнність праці

I – інвестиції; і – інвестиції в розрахунку на одиницю праці =

MPK – гранична продуктивність капіталу =

– вибуття капіталу (амортизація);
– норма амортизації

n – постійний темп зростання чисельності зайнятих (DL) та населення

g – темп науково-технічного прогресу.

Узагальнення моделі Домара – Харрода

Економічне зростання =

Економічне зростання можна забезпечити або шляхом збільшення заощаджень у національному доході, або шляхом підвищення ефективності використання додаткового капіталу.

Іншим типом моделі економічного зростання є модель Солоу (неокласична модель). Вона дає змогу дослідити, як основні три фактори пропозиції – капітал, праця і науково-технічний прогрес – впливають на обсяг виробництва, тобто на економічне зростання.

Рівноважний рівень позначають k* і називають стаціонарним обсягом капіталу (або сталим рівнем капіталоозброєності). Умова довгострокової рівноваги:

або
Звідси співвідношення «капітал / випуск» становить:

З моделі Солоу випливає, що рівень заощаджень з ключовим визначником стаціонарного обсягу капіталу. Вища норма заощадження сприяє швидшому зростанню, проте це прискорення триває лише доти, поки економіка не досягне нового етапу сталої рівноваги. А вже тоді зберегти високі темпи неперервного, сталого економічного зростання неможливо. Отже, у довгостроковому плані збільшення норми заощадження не впливає на темпи зростання

Під «золотим правилом» нагромадження розуміють таку норму заощадження s, за якою встановлюється стан сталої рівноваги економічної системи з найбільшим рівнем споживання.

Умову «золотого правила нагромадження» можна записати через рівність чистого граничного продукту капіталу темпу приросту обсягу виробленої продукції: MPK – AN = n + g . У рівноважному сталому стані економіки темп підвищення продуктивності праці залежить тільки від темпу базових технологічних змін, таким чином, єдиним джерелом довгострокового економічного зростання доходу на одного працюючого, а, відповідно, і рівня споживання, є науково-технічний прогрес

Метод розрахунку джерел економічного зростання (залишок Солоу):

,

де

– темп приросту обсягу виробництва;

– темп приросту затрат капіталу

– темп приросту затрат праці

a – частка капіталу в доході

(1 – a) – частка праці в доході

– темп приросту загального фактору продуктивності

Залишок Солоу

Зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості і доходах називають ЕКОНОМІЧНИМИ КОЛИВАННЯМИ.

Діловий цикл – це періодичне коливання ділової активності, що охоплює декілька років і містить певні фази.

Антициклічна (стабілізаційна) політика є сукупністю заходів, спрямованих на послаблення негативного впливу довгих циклів на економіку і суспільство. Найдієвішими її інструментами є бюджетно-податкова та грошово-кредитна політика, які стимулюють економіку під час спаду та стримують під час піднесення

Зайнятість як економічна категорія – це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та його участю у суспільно-корисній діяльності, що приносить доход