• відсутнє ДРЕ і звязки із зовнішнім світом.
На верхній частині показано ринок ресурсів. Тут домогосподарства, якi володіють усіма ресурсами, постачають ці ресурси п-вам. Платежі фірм домогосподарствам за ресурси називають доходами (з/п, ренти, процента і прибутку). Водночас платежі фірм за ці ресурси є їх витратами. Ця схема кругопотоку містить два кола. Внутрішнє коло відображає рух ресурсів, товарів. Зовнішнє коло віддзеркалює грошовий потік доходів, витрат, споживчих видатків .У нижній частині схеми показано ринок продуктів. Дохід, який домогосподарства отримують від продажу ресурсів, вони спрямовують на купівлю товарів та послуг. Фірми використовують ресурси, які вони придбали, для виробництва. Видатки на товари – це виторг для фірм від продажу товарiв.Із двосекторної моделi випливає, що виторг фiрм дорiвнюе величинi доходiв домогосподарств.Проте у реальнiй дiйсностi домогосподарства певний % свого доходу заощаджують. Водночас фiрми не лише виготовляють продукти, а й купують капітальні блага. У ринковiй системi виникають фiнансовi посередники — комерцiйнi банки, кредитнi спiлки тощо, які спрямовують заощадження вiд домогосподарств до фiрм-iнвесторiв.
У сучаснiй економiцi держава тiсно взасмодiє з домогосподарствами та фiрмами. Тому до схеми уведемо державний сектор. Основними каналами зв’язку державного сектора з iншими економiчними суб’сктами с податки, державнi трансфери, державнi закупiвлi товарiв i послуг, державнi запозичення.
Податки — це частина грошових коштiв, яку держава вилучас у домогосподарств та дiлових пiдприсмств (потоки 6 i 8). Водночас держава надас трансфернi платежi (потiк 7) домогосподарствам (на приклад, допомога з безробiтгя, стипендiї тощо) та субсидiї (потiк 9) виробникам (наприклад, податковi пiльги, позики пщ низький процент i т.д.). Рiзницю мiж податковими надходженнями та трансферними платежами називають чистим податками. Економiка бiльшостi краiн свiту є вiдкритою. Це означас, що частину нацiонального продукту купують iноземцi. Тому в схемi кругопотоку треба врахувати експортно-iмпортнi операції. Потiк показус грошовi надходження вiд решти свiту за вiтчизнянi товари й послуги, якi проданi за кордоном. Платежi за iмпорт зображено стрiлкою, що спрямована з нацiоналъної економiки за кордон.
Основна макроекономічна тотожність, яка відображається в моделі макроекономічного кругообігу полягає у рівності двох потоків національного доходу та витрат на створення національного продукту (Y=C+I+G+NX).Економічна рівновага це є рівновага між сукупними витратами і створеним ВВП. Для аналізу економічної рівноваги є 2 моделі: 1.витрати-випуск (Кейнсіанський хрест), 2.вилучення ін’єкції. Ці моделі використовуються для визначення рівноваги товарного ринку. Виходять з припущень: ціни – постійна величина, валові інвестиції не змінні, не змінна ставка відсотку і норми очікувань прибутку. Предметом аналізу є реальний ВВП.
Модель – вилучення ін’єкції – під вилученням мається на увазі заощадження, податки, імпорт. Під ін’єкцією мається на увазі інвестиції, держ.витрати та експорт.
Якщо заощадження (S) = Інвестиціям (І) то рівноважний ВВП = фактичному ВВП. Якщо S>І то сукупні витрати, які визначають рівноважний ВВП < фактичного ВВП. Якщо S<І то сукупні витрати > фактичного ВВП, тобто рівноважний ВВП > за фактичний ВВП. (Мал.5). Якщо інвестиції більше за пряму І, тоце означає, що не вистачає грошей на інвестиції. Ін - Незаплановані інвестиції – це інвестиції в запаси, які будуть збільшуватися або зменшуватися.
Платіжний баланс – це статистичний документ, в якому відображаються зовнішньоекономічні операції країни; це документ, в якому відображається рух валюти в країну та за її межі. Всі оцінки в ПБ дають з т.з. іноземної валюти.Платіжний баланс відображає не тільки товарні, але й всі грошові операції країни із закордонними партнерами. Платіжний баланс включає: торговий баланс (який відображає співвідношення між грошовими видатками та надходженнями по всім торговим операціям); платежі та надходження по послугам (поштові, інженерні, страхові); розрахунки щодо утримання дипломатичних служб, по закордонному туризму, грошовим переказам, пенсіям; грошові потоки, пов’язані з рухом капіталів та кредитів (інвестиції, вкладення, відсотки, прибуток).
Як же визначаються знаки платіжних балансів. В рахунку поточних операцій виділимо лише баланс торгових операцій (зовнішньо торгівельний баланс). Якщо операція забезпечує приплив іноземної валюти, то враховується вона із “+”: експорт товарів – “+”, імпорт – “-”. Він може бути активним, якщо сальдо додатня величина, і , навпаки. Якщо експорт більше за імпорт, то країна має позитивний ПБ. Якщо країна експортує капітал, то він відображається із “-”. Імпорт означає, що країна продає свої акції чи облігації, т.ч., імпорт відображають із “+” ,адже іноземна валюта надходить в країну. Якщо сальдо по обох рахунках додатнє, то країна має активний ПБ, що означає: країна більше отримує іноземної валюти, ніж її витрачає. Надлишок іноземної валюти збільшує офіційні валютні резерви, резерви НБ. Їх збільшення відображається в ПБ з “-”. В результаті сальдо ПБ дорівнює 0 з врахуванням 1го та 2го рахунків та зміни офіційних валютних резервів.
8. Аналіз механізму досягнення довгострокової рівноваги за допомогою моделі позичкового ринку. Ефект витіснення. Реальна та номінальна ставка відсотку
Економічна рівновага це є рівновага між сукупними витратами і створеним ВВП. В закритій економіці рівновага позичкового ринку визначається як рівність заощаджень та внутрішніх інвестицій. S=I. В умовах відкритої економіки (країна має безпосередні зв’язки з іншими країнами через торгівлю, рух капіталів, ресурсів) базове рівняння позичкового ринку має вигляд:
S = NFI+I,
де S – національні заощадження, I – внутрішні інвестиції, NFI – чисті іноземні інвестиції, тобто різниця між вартістю іноземних фінансових активів, придбаних резидентами країни, та вартістю національних фінансових активів, придбаних резидентами інших країн. (Мал.6) – ДІ – крива інвест.попиту (І+NFI). Якщо ставка відсотку висока – вигідніше інвестувати всередині країни, навпаки – за кордон.
Зменшення ставки відсотку зменшує чисті іноземні інвестиції, що веде до скорочення пропозиції національної валюти і збільшення валютного курсу. Політична нестабільність веде до збільшення чистих іноземних інвестицій, що веде до „бігства” капіталу. Збільшення чистих іноземних інвестицій буде відображатися зміщенням кривої NFI (мал.8), е – валютний курс. Політична нестабільність веде до зменшення валютного курсу.
Суть ефекту витіснення: збільшення державних закупок призводить до зменшення приватних інвестицій. Це витікає з того, що в графічній моделі це виглядатиме як зрушення кривої пропозиції заощаджень вліво при незмінній кривій інвестиційного попиту, що призведе до і , та ¯І.
Процентна ставка – це плата за користування грошовими коштами, Процентна ставка залежить від факторів: термін вкладення, ризик повернення кредиту, податковий режим, адміністративні витрати. Номінальна процентна ставка – це альтернативна вартість нагромадження грошей.
Реальна процентна ставка – номінальна процентна ставка за мінусом темпів інфляції. Взаємозв’язок між номінальною і реальною виражається за допомогою рівняння Фішера і = r+П де і – номінальна процентна ставка, r – реальна, П – темпи інфляції.
9. Аналіз механізму досягнення довгострокової рівноваги за допомогою моделі валютного ринку. Реальний і номінальний валютний курс
Економічна рівновага це є рівновага між сукупними витратами і створеним ВВП.Основне рівняння: NFI = NХ де NFI – чисті іноземні інвестиції, NХ – чистий експорт. Якщо вартість експортних товарів більша – всі доходи з експорту направлені на придбання акцій іноземних підприємств. Чистий експорт – це визначальна величина на ринку зовнішньої торгівлі. Якщо країна експортує в іншу країну, то розрахунки відбуваються у валюті тієї країни, куди експортують. Чистий експорт забезпечує попит на національну валюту на валютному ринку, а чисті іноземні інвестиції забезпечують пропозицію національної валюти. Ціна валюти – валютний курс (е). S – пропозиція валюти залежить від ставки відсотку. (мал. 9). Крива попиту є спадною, попит визначається чистим експортом.
Валютний курс – це ціна будь-якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти. Валюта – це платіжний засіб, що використовується в міжнародних розрахунках. Валютний курс встановлюється у двох формах: пряма котировка – одиниця іноземної валюти виражена через певну кількість національної валюти; обернена котировка – одиниця національної валюти виражена через певну кількість іноземної валюти. Номінальний валютний курс – це фактично існуючий. Реальний валютний курс – розраховується з урахуванням рівня цін в обох країнах по відношенню до базового року. Реальний: En – номінальний валютний курс;Pd – внутрішній індекс цін; Pf – індекс цін іншої країни. Згідно з паритетом купівельної спроможності валют курс національної валюти при прямій котировці визначається виходячи з вартості ринкових кошиків в обох країнах. Pd – вартість ринкового кошику в даній країні, Pf – в іншій країні. Реальний валютний курс відповідає приорітету купівельної спроможності валют в довгостроковому періоді.
Співвідношення, за яким вітчизняні товари обмінюємо на іноземні, залежить від цін товарів у національних валютах і від курсу, за яким обмінюються ці валюти.
Реальний обмінний курс між двома валютами обчислюють на підставі номінального обмінного курсу і рівня цін у двох країнах. Якщо реальний обмінний курс високий, іноземні товари відносно дешеві, а вітчизняні товари відносно дорогі. Якщо реальний обмінний курс низький, іноземні товари відносно дорогі, а вітчизняні товари — відносно дешеві.