Стосовно відносин з країнами СНД, то позиція авторів дослідження Світового банку така: вільна торгівля з колишніми радянськими республіками в інтересах України і це не суперечить її європейському вектору розвитку. Єдине зауваження – нинішні принципи торгівлі в СНД мають бути реформовані і відповідати принципам СОТ. У митний союз з країнами СНД експерти Світового банку Україні вступати не радять.
Ще однією серйозною проблемою є структура торгівлі товарами України з ЄС, вона має і якісні недоліки. Як зауважує економіст Віталій Коваленко, "якщо порівняти пропорції українського експорту до ЄС і імпорту, то будуть помітні серйозні диспропорції. Для українського експорту в ЄС співвідношення "сировина - оброблена сировина - технологічна продукція" дорівнює приблизно "40% - 43% - 17%". А для імпортних поставок з ЄС - співвідношення приблизно "10% - 50% - 40%". Отже, стосовно Євросоюзу Україна дійсно виступає в якості "сировинного придатка" (більше 80% експорту в ЄС), приблизно тією самою мірою, що й Росія (хіба що сировина різна)".
В ЄС для країн з економікою, що розвивається, майже 35 років діє Генеральна система преференцій, що дозволяє вводити нульові ставки імпортних мит для поставок із цих економік. Майже десятиліття така система немов би діє і стосовно України. Але з надзвичайно широким переліком обмежень (пільги не розповсюджуються на рибу, зерно, насіння, фрукти й рослинну продукцію, мінеральні добрива, чорні метали).
Разом з тим, зауважує: "з метою захисту внутрішнього виробництва у ЄС процвітає протекціонізм. Наприклад, для сільського господарства ставки окремих митних тарифів можуть досягати 75%, причому неадвалорна частина ставок може сягати 40% (тобто тариф є сталим незалежно від вартості продукції). До того ж, набагато важливішим для регулювання зовнішньої торгівлі в ЄС є нетарифне регулювання імпорту в ЄС: технічні стандарти ЄС, санітарні, фітосанітарні й екологічні вимоги. Оскільки в ЄС є близько 8 тисяч стандартів, їхнім нормам відповідає лише приблизно кожен п'ятий український стандарт". ЄС запроваджує квоти для захисту "чутливих" товарних груп, причому дозволені нормами Світової організації торгівлі механізми антидемпінгових і захисних заходів застосовуються на повну силу. Особливо сильно квотуються поставки металів, особливо з України, Росії, Казахстану.
Нарешті, навіть у системі загальних правил імпорту в ЄС є винятки. Вони стосуються текстильної й аграрної продукції (а для українських поставок це - більше 10% всього експорту з України в ЄС). Ліцензуванню в ЄС підлягає українська текстильна продукція (сорочки, костюми й т.п.) і, почасти, металургійна (сталеві троси, феросилікомарганець).
Тому основна проблема для українських експортерів - це квоти. Ми бачимо що для доступу на ринки ЄС існує дуже багато проблем які потрібно вирішити. Значно полегшити цей шлях нам може вступ до СОТ, а в подальшому і до ЄС.
Отже загальними проблемами Українського експорту є :
1) Квоти або повна заборона на українські товари по всьому світу, так як Україна не є членом ні СОТ ні ЄС і не дуже прагне до ЄЕП країні важко здобути сталий ринок без обмежень.
2) Переважаюча величина українського експорту – низько технологічна продукція, тобто ми є сировинною базою для інших держав, хоча і маємо високотехнологічні розробки що цікавлять світ ( наприклад авіапромисловість, турбіни, генератори та ін.) .
3) Не відповідність якості українських товарів щоб конкурувати на світових ринках.
4) Застарілі ринки збуту, необхідна переорієнтація на нові перспективні ринки Азії та ін..
5) Необхідність стандартизації та сертифікації за світовими зразками українських товарів.
6) Складна політична ситуація в середині країни, невизначеність шляхів інтеграції.
7) Недостатня підтримка держави для національних експортерів.
8) Внутрішні дозволи та ліцензії на експорт сировини.
Заходи щодо підвищення ефективності експортних операцій:
- Підвищення конкурентноздатності товарів планованих на експорт; тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги; - диверсифікованість виробництва з метою виведення на зовнішні ринки нових видів продукції;- підвищення кваліфікації персоналу, що приймає участь в організації експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу; - вибір найбільш ефективної форми організації відділу, що здійснює експортні операції; - поліпшення й оптимізація процесу пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними; - залучення контрагентів для відносин на довгостроковій основі; - використання найбільш вигідної для експортера форми розрахунків - акредитива, при якій експортер має гарантію оплати товару а імпортер впевнений в отриманні товару; - застосування базисних умов постачання, мінімізуючих витрати експортера на транспортування товару; - використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від товару чи зниження ціни; - здійснення постачань вчасно з метою забезпечення зобов'язань по виконанню контракту; - розробка і реалізація комплексу маркетингу при експорті кожного виду продукції і при виході на новий ринок; - зменшення витрат виробництва з метою зменшення собівартості товару; - проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни; - вихід на нові ринки збуту, відходити від традиції поставки товарів українським емігрантам, а намагатися привабити справжніх іноземних споживачів;- збільшити обсяги шляхом чого зменшити собівартість;- якщо значно зростуть обсяги експорту відкрити відділ ЗЄД; ін..В цілому здійснення експортних операцій є ефективним і прибутковим, але деяких недоліків в організації експортних операцій можна уникнути за допомогою приведеного комплексу заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.
3.2 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» НА ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ
Для підвищення конкурентоспроможності продукції КЗШВ „Столич-ний” на центральноєвропейському ринку ми пропонуємо розпочати співпра-цю з торговою мережею „TESCO”, яка є ритейлером №1 у Великій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006 році – 1 576 млн. фунтів стерлінгів).
Розрахунок експорту вина ігристого "Мускат рожевий"
в обсязі 10 000 пляшок та "Мускат білий" в обсязі 15 000 пляшок
На початку співпраці пропонуємо здійснювати експорт вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий" до логістичного складу „TESCO” у міс-ті Брешов (Словаччина), збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Євро-пі (30 000 м2) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 – в Угорщині та 38 – у Чехії.
Аналіз центральноєвропейського ринку показав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний” на ньому немає прямих конкурентів. Не-прямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франції та Італії, ви-роблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, а також мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розра-хунок показав, що КЗШВ „Столичний” може експортувати до Словаччини 25 тисяч пляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньо-му ринку.
Нижче у таблиці 3.1 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.
Таблиця 3.1 Собівартість вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий", грн./пл.
| Статті калькуляції | "Мускат рожевий" | "Мускат білий" |
| Сировина та матеріали | 7,04 | 6,26 |
| Паливо та енергія | 0,11 | 0,11 |
| Основна заробітна плата | 2,27 | 2,27 |
| Додаткова заробітна плата | 0,89 | 0,89 |
| Відрахування на соціальні заходи | 0,32 | 0,32 |
| Утримання та експлуатація устаткування | 0,49 | 0,49 |
| Загальновиробничі витрати | 0,98 | 0,98 |
| Виробнича собівартість | 12,10 | 11,32 |
| Адміністративні витрати | 0,31 | 0,31 |
| Витрати на збут | 0,36 | 0,36 |
| Повна собівартість | 12,77 | 11,99 |
| Прибуток | 3,69 | 3,50 |
| Відпускна ціна | 16,46 | 15,49 |
* за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”
Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DDU – Брешов (Словаччина).
Відпускна ціна (EXW) 25 000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:
16,46 ∙ 10 000 + 15,49 ∙ 15 000 = 396,95 (тис. грн.).
Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.
1. Витрати на завантаження на КЗШВ „Столичний” одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25 000 пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автом-шин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:
0,25 ∙ 6 = 1,5 (тис. грн.).
2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):
(396,95 + 1,5) ∙ 0,03 = 11,95 (тис. грн.).
3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) – 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потріб-но 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе: